23 вересня 2025 р.Справа № 554/8162/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Савченко Л.І., м. Полтава, повний текст складено 25.06.25 року по справі № 554/8162/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанов про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив суд:
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 235/717-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 235/716-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність оскаржуваних постанов № 235/717-п та № 235/716-п від 23 квітня 2025 року від 23 квітня 2025 року, якими відповідно на позивача накладено штраф у розмірах 17000 грн та 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (неоновлення персональних даних та відмова проходити ВЛК).
З посиланням на примітку до статті 210, 210-1 КУпАП наполягав, що відповідачем не доведено неможливість отримання даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. При цьому, відповідачем ані у протоколі, ані у спірній постанові взагалі не конкретизовано, які саме дані ОСОБА_1 не уточнив, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 у передбачений законодавством строк самостійно оновив свої персональні дані, що підтверджується скрін-шотом із додатку «Резерв+», не може вважатись правомірним притягненням позивача до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також зауважив, що не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії, однак наполягав на її проходженні за місцем проживання у місті Полтава з одночасним наданням представнику ТЦК та СП направлення на ВЛК на 27.05.2025, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , що взагалі не враховано ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повідомив, що ОСОБА_1 незаконно утримували в ТЦК два дні поспіль, не давали можливості спілкуватись по телефону, зібрати всі належні документи щодо стану його здоров'я для належного проходження військово-лікарської комісії, що є грубим порушенням Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Додатково звернув увагу, що протокол № 237 про адміністративне правопорушення від 16.04.2025 складено головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , однак будь-яких доказів того, що вказаний службовець є уповноваженою особою на складення та підписання таких документів, відповідачем надано не було.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2025 по справі № 554/8162/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євграфова Олександра Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 235/717-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та скасування постанови №237/716-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції:
- рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 25 червня 2025 року по справі № 554/8162/25 скасувати повністю;
- ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити повністю;
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 №235/717-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 237/716-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) всі понесені ОСОБА_1 судові витрати у зв'язку з розглядом справи.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповне з'ясування всіх обставин у даній справі, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
Наполягав, що судом не враховано той факт, що матеріали справи не містять доказів неможливості отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, установлений у примітці до статті 210 КУпАП.
До того ж, ані у протоколі № 235 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 15 квітня 2025 року, ані у постанові від 23.04.2025 р. №235/717-п по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, не зазначено, які саме дані ОСОБА_1 не уточнив, що не може вважатись обґрунтованим.
Не враховано судом першої інстанції і те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії, однак наполягав, що проходитиме її за місцем проживання у місті Полтава та надав відповідне направлення на ВЛК, видане ІНФОРМАЦІЯ_5 на 27.05.2025. Відсутність же вказаної інформації в інформаційно-комунікаційній системі «Медична інформаційна система Збройних Сил України» на переконання позивача, не може мати наслідком притягнення саме його до відповідальності у вигляді штрафу, адже саме на працівників ТЦК та СП покладається обов'язок щодо реєстрації картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаних.
У наданому до суду апеляційної інстанції клопотанні від 23.09.2025 представник позивача просила долучити до матеріалів справи копію військово-облікового документа ОСОБА_1 від 08.09.2025, яким підтверджено проходження позивачем військово-лікарської комісії за місцем перебування на обліку ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом публікування повідомлення про виклик у судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада» та надсилання повісток у системі «Електронний суд».
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії Витягу з «Резерв +» 17.07.2024 ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 28).
15 квітня 2024 року начальником відділу документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_9 , майором ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 235 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
З протоколу вбачається, що 15 квітня 2025 року о 16 год. 30 хв. с-ще Краснокутськ під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_9 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 . Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон-3633-ІХ), який набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном-шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Рядовий ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3633-ІХ, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП. Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 та вручено останньому під підпис (а.с. 32).
З копії Витягу з «Резерв +» від 24.04.2025 слідує, що ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані 15.04.2025 та перебуває на ІНФОРМАЦІЯ_10 (Краснокутськ) (а.с. 29).
15 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ОСОБА_5 видано направлення № 3208572 для визначення придатності до військової служби. У направленні вказано, що ВЛК відбудеться 16.04.2025 на базі закладу охорони здоров'я Комунального Некомерційного підприємства Краснокутська Центральна районна лікарня Краснокутської селищної ради (а. с.77).
З копії заяви ОСОБА_1 від 16.04.2025 вбачається, що останній відмовився від проходження ВЛК в Краснокутській лікарні. Згодний пройти ВЛК в м. Полтава по місцю проживання, у зв'язку з тим, що у нього є направлення на ВЛК по місцю проживання (а. с.76 зворот).
Матеріали справи містять Картку обстеження та медичного огляду на ім'я ОСОБА_1 видану ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.30).
16 квітня 2025 року головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_11 службовцем ОСОБА_6 складено протокол № 237 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
З протоколу вбачається, що 16 квітня 2025 року о 09 год. 10 хв. с-ще Краснокутськ у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» при перевірці документів та прийому у ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до наявних даних гр. ОСОБА_1 було видано направлення № 3208572 від 15.04.2025 на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовився проходити військово - лікарську комісію, що підтверджується його заявою від 16.04.2025. Своєю бездіяльністю громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 частини 1 стані 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 статті 210-1 КУпАП. Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 та вручено останньому під підпис (а.с. 33).
23 квітня 2025 року постановою № 235/717-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 полковника ОСОБА_7 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови рядовий ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3633-ІХ, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а. с. 35).
23 квітня 2025 року постановою № 237/716-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 полковника ОСОБА_7 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови : у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» при перевірці документів та прийому у ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до наявних даних гр. ОСОБА_1 було видано направлення № 3208572 від 15.04.2025 на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовився проходити військово - лікарську комісію, що підтверджується його заявою від 16.04.2025 року. Своєю бездіяльністю громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 частини 1 стані 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 статті 210-1 КУпАП (а.с.37).
Вище вказані постанови направлені ОСОБА_1 на адресу місця проживання, що підтверджується копією супровідного листа та конверту (а.с.34,38) .
Не погодившись із винесеними постановами, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні постанови винесені у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, у зв'язку із чим не вбачав підстав для їх скасування.
Суд вважав, що відповідачем надано правильну правову оцінку діям позивача, оскільки останній уточнив свої облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста поза межами встановленого абзацом шостим частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" строку (з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року), а саме 17.07.2024, що підтверджується витягом із застосунку "Резерв+", що правомірно мало наслідком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На переконання суду, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 237/716-п від 23 квітня 2025 року є законною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки надана позивачем до позовної заяви картка обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 в ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 не містить будь-яких даних про дату та час проходження ВЛК, а направлення на проходження ВЛК, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відсутнє у матеріалах справи.
Судом відхилено доводи позивача про те, що розгляд справи відбувався без його участі, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача та за його особистим підписом, із зазначенням дати розгляду справи про адміністративне правопорушення та місця його проведення.
Серед іншого, судом зазначено, що твердження позивача про те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_13 не було враховано неможливість ОСОБА_1 з'явитись на розгляд справи про адміністративне правопорушення через отримання 17.04.2025 травми є таким, що не підтверджено жодними доказами, позаяк матеріали справи не містять будь-яких відомостей про отримання відповідачем відповідних заяв позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП внаслідок порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме неуточнення персональних даних та відмови від проходження військово-лікарської комісії.
Надаючи оцінку обґрунтованості постанови ІНФОРМАЦІЯ_13 № 235/717-п від 23 квітня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неуточнення персональних даних колегія суддів виходить із такого.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Так, згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (23.04.2025) діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно із абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, зокрема, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, за змістом вищевказаної норми права громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.
Як вбачається зі змісту постанови № 235/717-п від 23 квітня 2025 року, не уточнення ОСОБА_1 своїх персональних облікових даних протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 16.07.2024) і слугувало підставою для висновку відповідача про вчинення позивачем порушення вимог підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX в особливий період, та притягнення позивача до адміністративною відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме : за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі по тексту - Закон № 1951-VIII).
Згідно із статтею 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За змістом частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частин 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
В силу частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:
1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;
2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону.
3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону;
4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону;
5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону;
7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону;
8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону;
9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону;
10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;
11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону;
12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону;
13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону;
14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону;
15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;
16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону;
17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;
18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для:
1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";
2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг";
3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов'язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Однак, в порушення вищенаведених норм права, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача у протоколі про те, що позивач не уточнив такі персональні дані як місце проживання та номер засобу зв'язку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 у цьому ж таки протоколі самостійно зазначено місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , а також номер телефону : НОМЕР_3 , що цілком спростовує доводи про відсутність такої інформації.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до наявного в матеріалах справи скрін-шоту із системи «Резерв+» у графі «дата уточнення даних» вказано «дані уточнено вчасно», що спростовує твердження відповідача про зворотне.
При цьому, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 уточнено дані 17.07.2024, тобто із пропуском строку (до 16.07.2024 включно), оскільки як вбачається із вказаного скрін-шоту із системи «Резерв+» 17.07.2024 є датою формування відповідного витягу, а не датою уточнення даних, що не є тотожним.
Також, оскаржувана постанова взагалі не містить конкретизації, які саме дані позивача відсутні у відкритих базах (реєстрах), що зумовлює необхідність їх уточнення шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Загальне покликання відповідача на те, що позивач не уточнив свої персональні дані (адреса проживання, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти та інші персональні дані) є порушенням принципу правової визначеності, оскільки не визначено, які саме дані маються на увазі під «інші персональні дані».
Водночас, для застосування адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП до особи, визначальним є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що не вчинення відповідачем, як держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідних дій з метою отримання за наслідками електронної інформаційної взаємодії з вищевказаними базами/системами/реєстрами персональних даних позивача не може ототожнюватися з відсутністю у розпорядженні відповідача таких персональних даних з вини позивача, як військовозобов'язаного, та мати наслідком висновок про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Щодо обґрунтованості постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 235/716-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відмову від проходження військово-лікарської комісії, слід зазначити наступне.
Так, зі змісту проколу № 237 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 16.04.2025 колегією суддів встановлено, що при перевірці документів та прийому у ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки ОСОБА_1 після отримання направлення № 3208572 від 15.04.2025 на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовився проходити ВЛК, що підтверджується його заявою від 16.04.2025 та є порушенням вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII.
Колегією суддів встановлено, що спірним є факт відмови позивача від проходження ВЛК, який на думку відповідача, мав місце 16.04.2025.
Організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 21 Порядку № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, з метою::
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Положеннями пункту 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
В силу вимог абзаців 3 та 4 пункту 69 Порядку № 560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Направлення на медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов'язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби за станом здоров'я, у певному медичному закладі, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:
- формування повістки про виклик військовозобов'язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;
- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;
- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.
Відтак, позивач, як особа, яка перебуває на військовому обліку та уточнила свої облікові дані, мав бути викликаний на медичний огляд виключно повісткою.
Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що позивачу направлялась або вручалася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_13 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (на ВЛК).
Окрім того, як свідчить зміст протоколу, відповідачем взагалі не заперечується обставина, що позивач не викликався для проходження медичного огляду повісткою у визначеному законодавством порядку.
Слід зауважити, що направлення на проходження ВЛК видає лише той ТЦК, в якому особа перебуває на військовому обліку.
Відтак, оскільки за територіальним принципом ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_14 , саме останній уповноважений на видачу позивачу відповідного направлення на проходження військово-лікарської комісії у лікарському центрі за місцем реєстрації.
В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 жодним чином не обґрунтовано правомірність своїх дій, які полягають у видачі ОСОБА_1 направлення на ВЛК не за місцем реєстрації та не дотримано встановленого порядку направлення позивача на медичний огляд.
Крім того, варто зауважити, що в силу положень пункту 3.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду військовозобов'язаний подає для вивчення у ВЛК.
Водночас, як зазначив позивач, а відповідач, у свою чергу, не спростував, ОСОБА_1 було позбавлений можливості зібрати медичні документи та надати амбулаторну картку, що є порушенням вимог Положення № 402 та відповідно є самостійною додатковою підставою для визнання протиправною спірної постанови.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і як наслідок, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП.
З огляду на встановлені у справі обставини, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, наявні підстави для прийняття рішення про скасування постанов № 235/717-п від 23 квітня 2025 року та № 235/716-п від 23 квітня 2025 року та, відповідно, задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на ненадання відповідачем доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.06.2025 по справі № 554/8162/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
Згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями (а. с. 3) ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 грн.
Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позову, керуючись статтею 139 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 3028 грн.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2025 по справі № 554/8162/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 235/717-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 235/716-п від 23 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій