23 вересня 2025 р. Справа № 480/2193/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 02.04.25 по справі № 480/2193/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"
до Сумської митниці
про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» (далі - ТОВ «Сумифітофармація», Товариство, декларант, позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (далі - відповідач, митний орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:
- картку відмови Сумської митниці UA805020/2024/000044 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- картку відмови Сумської митниці UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- рішення Сумської митниці від 08.02.2024 № UA805000/2024/000004/1 про коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» згідно митної декларації № 24UA805020001216U0 від 08.02.2024, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України 162 385,87 грн, з яких: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15%) - 64099,69 грн, податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20%) - 98286,18 грн;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність складених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000044 та №UA805020/2024/000045 від 08.02.2024, оскільки при здійсненні митного оформлення ввезеного на митну територію України товару за митною декларацією №24UA805020001216U0 від 08.02.2024, зокрема гібіску сухого, сіфтинг, розфасованого у поліпропіленові мішки, загальною кількістю 280 шт., загальною вагою нетто 7000 кг, по ціні 1,50 дол. США/кг на загальну суму 11165,53 дол. США, позивачем було надано відповідачу вичерпний перелік документів, який у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) повною мірою підтверджував заявлену митну вартість задекларованого товару за ціною угодою, та надавав можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості, що залишилося поза увагою відповідача, який не надав належної оцінки поданим до митного оформлення документам та безпідставно застосував 6-ий резервний метод визначення митної вартості з посиланням на цінову інформацію АСМО “Інспектор» та ЄАІС Дермитслужби.
При цьому, відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом, а лише вказано номер та дату декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості, за якою імпортувався інший товар (квіти троянди (Гібіскус) сушені), що є дорожчим та не є аналогічним або подібним імпортованого позивачем товару. Крім того, відповідно до порівняльної декларації товар доставлявся з Німеччини, а не з Польщі, як у випадку позивача, що свідчить про відмінність витрат на транспортування, що також не було враховано Сумською митницею.
Отже, на переконання позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені МК України, оскільки містить лише загальні посилання та припущення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 480/2193/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Сумської митниці UA805020/2024/000044 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Сумської митниці UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці від 08.02.2024 UA805000/2024/000004/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, Сумська область, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) суму судового збору в розмірі 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, пославшись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 480/2193/24 та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що керуючись статтями 336, 337, 363 МК України, за наслідками контролю правильності визначення митної вартості заявлених до митного оформлення за ЕМД № 24UA805020001216U0 від 08.02.2024 товарів шляхом перевірки числових значень митної вартості та наявності в наданих документах усіх відомостей, які їх повинні підтверджувати, у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МК України було встановлено, що рівень митної вартості товару імпортованого у максимально наближений до часу імпорту оцінюваної партії товару складає 3,22 дол. США/кг (митна декларація від 26.08.2023 № UA209230/2023/90113), що свідчить про заниження позивачем дійсної митної вартості імпортованих товарів.
Зауважив, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості) є обов'язковою до виконання рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи та вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів. За таких обставин, вимога митниці у електронному повідомленні про надання наявних у декларанта додаткових документів узгоджується з нормами частини 3 статті 53 МК України.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог частини 5 статті 55 МК України була проведена процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості за інформацією, яка наявна у розпорядженні митного органу, у зв'язку з чим позивача було повідомлено, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями висновки про вартісні характеристики товару, що ввозиться на митну територію України. Однак, 08.02.2024 декларантом ТОВ “Сумифітофармація» було надіслано лист № 73 про неможливість надання будь-яких інших документів, крім тих, які вже надано разом з МД до митного оформлення, що мало наслідком прийняття спірного рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за методом ідентичних товарів у відповідності до статті 60 МК України за наявною в ЄАІС ціновою інформацією про подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, так як позивачем не було доведено митниці заявлену митну вартість товару за ціною угоди.
Стверджував, що товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до частини 7 статті 55 МК України за новою митною декларацією з наданням гарантій відповідно до частини 9 статті 55 МК України і на теперішній час саме ця декларація має юридичну силу і є такою, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, в свою чергу позивач шляхом подання нової ЕМД виконав визначені карткою відмови вимоги, чим забезпечив можливість митного оформлення товарів.
Зауважив, що вимога позивача про скасування карток відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача, оскільки вчинення дій у такий спосіб не поновлюватиме митні оформлення за митною декларацією, в оформленні якої було відмовлено, при цьому картки відмови є актами індивідуальної дії, які вичерпують свою силу одноразовим використанням, та стосуються лише декларації, в оформленні якої було відмовлено.
З огляду на вищевикладене, вважав, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000044 та № UA805020/2024/000045 винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити Сумській митниці в задоволенні апеляційної скарги за необґрунтованістю та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року по справі № 480/2193/24. Наполягав, що відповідачем не конкретизовано у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи або неповне з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосуванням норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Натомість, повністю продубльовано правову позицію, викладену раніше щодо обставин, якими митний орган керувався під час прийняття оскаржуваних рішення та карток відмови.
В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту позовної заяви.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 лютого 2024 року ТОВ «Сумифітофармація» здійснювало митне оформлення товару в режимі імпорту на загальну суму 11165,53 дол. США (419 753,85 грн разом з транспортними витратами): Частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: Гібіск сухий, сіфтинг, розфасований у поліпропіленові мішки загальною кількістю 280 шт, загальною вагою нетто 7000 кг, по ціні 1,50 дол. США/кг.
Продавцем товару у відповідності до контракту від 22.01.2024 № NG-220124 (далі - Контракт) є "BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD" (Нігерія).
У відповідності до пункту 1.1. Контракту, предметом контракту є товар, зазначений у Специфікації до контракту.
Відповідно до пункту 2.1. Контракту та Специфікації № 1 від 22.01.2024 - Умови постачання: FCA (термін Інкотермс 2020, який означає, що відповідальність знімається з вантажовідправника в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем, подальші ризики по транспортуванню вантажу покупець несе самостійно).
Вартість транспортування за межами України склала 25020,00 грн за маршрутом від м.Валч (Польща) до пункту контролю через державний кордон (Ягодин).
Загальна статистична вартість (яка була задекларована 08.02.2024 у пункті 46 декларації) становить 419753,85 грн (394733,85 грн - вартість Гібіску + 25020,00 грн - вартість транспортних витрат).
Для митного оформлення представником декларанта подано декларацію №24UA805020001216U0, разом з якою для підтвердження заявленої митної вартості товару "Гібіск сухий, сіфтинг" надано наступні документи:
- m0003 - Сертифікат якості 22.01.2024 (з перекладом);
- m0271 - Пакувальний лист 22.01.2024 (з перекладом);
- m0380 - Рахунок - фактура (Інвойс) 22.01.2024 (з перекладом);
- m0730 - CMR Міжнародна товарно-транспортна накладна 25.01.2024;
- m0851- Фітосанітарний сертифікат від 25.01.2024;
- d0862- Рахунок - фактура (Інвойс) 22.01.2024 (з перекладом);
- m3004 - Рахунок № 2 від 06.02.2024 від перевізника ФОП ОСОБА_1 ;
- m4100- Контракт від 22.01.2024 № NG-220124 з "BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD" (Нігерія);
- m4103- Специфікація № 1 від 22.01.2024 до контракту;
- m4301 31- Договір перевезення № 31 від 23.09.2011 з ФОП Старченко;
- 5509 11046307 - Висновок фітосанітарної служби від 05.02.2024 (з Єдиного вікна).
08.02.2024 Сумською митницею надіслано запит ТОВ «Сумифітофармація» про надання додаткових документів та пропозицію збільшити митну вартість до 3,22 дол. США/кг.
ТОВ "Сумифітофармація" надало лист-відповідь № 73 від 08.02.2024 з вищезазначеними документами та лист-відповідь від 08.02.2024 № 74 про незгоду з митною ціною 3,22 дол. США/кг.
Митний орган не погодився із визначеною ТОВ «Сумифітофармація» митною вартістю та прийняв оскаржувані рішення, а саме:
- картку відмови № UA805020/2024/000044 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 №UA805000/2024/000004/1.
У відповідності до вищезазначеного рішення, митну вартість імпортованого позивачем товару, із застосуванням 6-го резервного методу визначення митної вартості (стаття 64 МКУ), визначено на рівні 3,22 дол. США/кг на загальну суму 22540,00 дол. США/кг.
В результаті здійсненого митним органом коригування митної вартості товару збільшився розмір платежів до бюджету, і позивач 08.02.2024 подав уточнену декларацію № 24UА805020001249U1, згідно з якою декларантом додатково необхідно було сплатити 162491,09 грн, з яких:
- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15 %) - 64 141,22 грн;
- податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20 %) - 98 349,87 грн.
Проте, відповідач повторно не погодився із визначеною ТОВ «Сумифітофармація» митною вартістю за вказаною декларацією і знову надав картку відмови № UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яку мотивував неправильним заповненням у комп'ютерній програмі формування декларації граф 6, 7, 8.
09.02.2024 позивач подав уточнену декларацію № 24UА805020001257U8, згідно з якою декларантом додатково необхідно сплатити до бюджету 162385,87 грн, з яких:
- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15 %) - 64 099,69 грн;
- податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20 %) - 98 286,18 грн.
Не погодившись з прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 № UA805000/2024/000004/1 та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та невідповідності оскаржуваного рішення Сумської митниці критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки митним органом у цій справі не доведено, що митну вартість неможливо встановити на підставі документів, поданих ТОВ “Сумифітофармація» за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МК України, які не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Водночас, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вимог статті 55 МК України, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Положеннями частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17.
Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15) та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.
З огляду на положення пунктів 1.1 та 2.1 Контракту, колегія суддів зазначає, що документом, на підставі якого повинна була визначена вартість товарів при здійсненні їх митного оформлення під час ввезення на митну територію України за митною декларацією №24UA805020001216U0 від 08.02.2024, є відповідна специфікація.
Так, відповідно до пункту 1 Специфікації № 1 до контракту № NG-220124 від 22/01/2024 (далі - Специфікація) продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити таку сушену рослинну сировину:
- Гібіск сухий, сіфтинг - 10000 кг за ціною 1,50 дол.США/кг на суму 15000,00 дол.США;
Вищенаведеною Специфікацією також підтверджено, що товар поставлявся на умовах FСА Walez, Польща відповідно до Інкотермс 2020 та повинен бути оплачений на протязі 30 днів з моменту отримання товару Покупцем.
Колегія суддів зазначає, що виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості за ціною угоди, митний орган пов'язує з наявністю цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби України щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено за ціною вищою ніж рівень митної вартості задекларований позивачем, у зв'язку з чим зроблено висновок про не зазначення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На підставі викладеного, відповідно до вимог частини 5 статті 55 МК України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у розпорядженні митного органу, за наслідками чого позивача було повідомлено, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові, наявні у них документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Обґрунтовуючи причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58, 59, 60-63 МК України, відповідачем зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально.
Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з посиланням на аналіз баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлення, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим і становить 3,22 дол. США/кг (джерело МД № UA209230/2023/90113 від 26.08.2023), митну вартість товару скориговано до відповідного рівня за другорядним методом (за ціною щодо ідентичних товарів).
Колегія суддів зазначає, що порядок коригування митної вартості товарів встановлено статтею 55 МК України. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому, у рішенні не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами, не наведено вартісні та якісні характеристики товару, що має суттєве значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлюється виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива лише з посиланням на раніше оформлену митну декларацію.
З наданої до матеріалів справи порівняльної ЕМД № UA209230/2023/90113 від 26.08.2023 яка бралась відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів, вбачається, що відповідно до неї декларувався товар 1: Інші продукти рослинного походження, які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. Hibiscusblueten, упаковані в мішки по 25 кг. Виробник: Bin Khalifa Spices Nigeria LTD. Країна походження: NG. Торгова марка: Невідома. Маса брутто (кг) - 10100, маса нетто (кг) - 10000.
Водночас, відповідно до поданої позивачем до митного оформлення ЕМД №24UA805020001216U0 від 08.02.2024 декларувався товар 1: Частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - Гібіск сухий, сіфтинг (Hibiscus flos sifting). Розфасований у поліпропіленові мішки загальною вагою - 7000 кг, загальною кількістю - 280 шт. Номер партії: 02/2023. Дата виробництва: 02.2023. Термін зберігання: 2 роки. Країна походження: Нігерія. Код країни походження NG. Маса брутто (кг) - 7056, маса нетто (кг) - 7000.
Таким чином, за порівняльною ЕМД імпортувались квіти троянди (Гібіскус) сушені, в той час як позивачем був придбаний сифтинг Гібіску сухого, що у перекладі означає просіювання, тобто відображає стан продукції, яка є подрібленою, на відміну від цілих квітів (листків), як у ЕМД № UA209230/2023/90113 від 26.08.2023.
Отже, вид товару, його кількісні та вагові характеристики у порівняльній ЕМД є суттєво відмінними від тих, що декларувались позивачем, що могло мати істотний вплив на визначення ціни за одиницю товару.
Також колегією суддів встановлено відмінність в умовах поставки у ЕМД № UA209230/2023/90113 від 26.08.2023, а саме FCA DE HAMBURG, на противагу зазначеної FCA PL Walcz у декларації позивача, що надавалась до митного оформлення, тобто країна відправлення за порівняльною ЕМД була Німеччина, натомість у випадку позивача товар відправлявся з Польщі, а отже витрати, понесені на транспортування не можуть бути однакові.
Крім того, як вбачається зі змісту порівняльної ЕМД вартість імпортованого товару складала 3,02 дол. США/кг (ціна товару згідно з пунктом 42 ЕМД - 30208,00$ / вагу нетто 10000 кг згідно з пунктом 38 декларації), при цьому, перерахунок вартості відповідач провів не по 3,02 дол. США/кг, а по нічим необґрунтованій вартості 3,22 дол. США/кг.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що зазначені у порівняльній декларації товари не є подібними (аналогічними) товарам, вказаним у ЕМД №24UA805020001216U0 від 08.02.2024, що була надана позивачем до митного оформлення, а проведені коригування здійснені з використанням ціни товару, відмінною від ціни, зазначеної навіть у порівняльній ЕМД.
Щодо посилань митного органу на рішення про визначення митної вартості за подібним товаром колегія суддів зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Так, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18, наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Доводи митниці про ненадання позивачем до митного оформлення висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, не можуть слугувати підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості, так як вказані висновки є додатковими документами, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3.2 Контракту товар, що відвантажується, повинен супроводжуватися такими документами:
- фітосанітарний сертифікат;
- рахунок фактура;
- CMR;
- пакувальний лист.
Дослідивши зміст кожного із вищенаведених документів, які були надані митному органу при декларуванні імпортованих товарів, за митною декларацією №24UA805020001216U0 від 08.02.2024, колегією суддів встановлено відсутність в них жодних розбіжностей, зокрема, щодо ваги імпортованого товару - 7000 кг, ціни за кг - 1,50 дол. США/кг та загальної ціни поставки по товару Hibiscus flos sifting - 10500,00 дол. США, а відтак у митного органу були відсутні підстави для витребування таких документів, як висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Крім того, слід зауважити, що відповідач, наполягаючи на наданні таких додаткових документів, не наводить будь-яких розбіжностей у наданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, водночас метою такої вимоги зазначає необхідність визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на територію України, у той час як декларантом імпортувався не транспортний засіб, а сушені рослини Гібіску, що додатково підтверджує необґрунтованість та невмотивованість спірного рішення.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами наведених вище правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що вони кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, тобто всупереч статті 19 Конституції України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи відповідача про те, що позивач, шляхом подання нової ЕМД виконав визначені карткою відмови від 08.02.2024 № UA805020/2024/000044 від 08.02.2024 вимоги, чим забезпечив можливість митного оформлення товарів, тобто фактично погодився із скоригованою відповідачем митною вартістю спірних товарів, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Крім того, пунктом 4 частини третьої статті 52 МК України надано право декларанту оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.
За змістом частини першої статті 24 МК України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Крім того, зважаючи на частину 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли відображення суб'єктом господарювання у вантажній митній декларації реквізитів відповідного рішення органу митного контролю про коригування митної вартості товару за первісно поданою цим ж суб'єктом господарювання вантажною митною декларацією доводить об'єктивну вимушеність вчинку із подальшого декларування митної вартості товару за показниками прийнятого органом митного контролю рішення про коригування митної вартості і не позбавляє особу права на оскарження такого рішення про коригування митної вартості.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: чи то шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, чи то шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Твердження відповідача, про обрання позивачем неналежного способу захисту у виді скасування картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000044 від 08.02.2024, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в цій картці наведено вимоги, виконання яких забезпечує митне оформлення, - подання нової МД з урахуванням відомостей, наведених у рішенні про коригування.
Тобто, подання нової митної декларації не було для декларанта повністю добровільним.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист права здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною ним самостійно, а також інтересом, який полягає у одержанні правових підстав для повернення митних платежів, сплачених у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Таким чином, у випадку, враховуючи, що у спірних правовідносинах колегією суддів встановлена неправильність та хибність рішення від 08.02.2024 № UA805000/2024/000004/1, яке зумовило (призвело, потягло) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України. Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав належний спосіб захисту.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.04.2018 по справі № 820/2014/17.
З огляду на вказане, картка відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000044 від 08.02.2024, яка винесена відповідачем у зв'язку з прийняттям спірного рішення про коригування митної вартості, яке визнано судом протиправним, підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог у вищенаведеній частині.
Водночас, з приводу правомірності прийняття оскаржуваної позивачем картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000045 від 08.02.2025, колегія суддів зазначає наступне.
Так, підставою для прийняття вищезазначеної картки відмови слугувало неправильне заповнення (формування) деклаорантом-позивачем у комп'ютерній програмі декларації митної вартості, в частині: графи 6 (метод визначення митної вартості); графи 7 (обґрунтування причин, з яких не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору); графи 8 (джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості) та графи 52 (про зазначення, що гарантія дійсна для 162491,09 грн.
Слід зауважити, що позивач, не заперечуючи вказаних обставин, 09.02.2024 подав митному органу уточнену декларацію № 24UА805020001257U8, якою усунув виявлені Сумською митницею недоліки.
Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 затверджено «Форму декларації митної вартості» та «Правила заповнення декларації митної вартості» (далі - Правила № 599).
Відповідно до Розділу ІІІ Правил № 599 графа 6 основного аркуша ДМВ відмічається знаком «X» метод визначення митної вартості, за яким визначено митну вартість оцінюваних товарів. У разі визначення митної вартості оцінюваних товарів різними методами у графі відмічаються всі методи, які застосовувались для її визначення.
У графі 7 ДМВ скорочено наводиться обґрунтування причин, з яких не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У графі 8 ДМВ зазначаються відомості про документи, що використовувалися для визначення митної вартості за методом або методами, зазначеними у графі 6 (крім документів, відомості про які зазначені у графі 4).
Графа заповнюється у разі визначення митної вартості товарів другорядними методами.
Відповідно до Розділу ІІ «Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі - Порядок № 651) графа 52 заповнюється у разі необхідності надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України, а також у разі ненадання гарантії, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суми, еквівалентної 1 000 євро.
У лівому підрозділі графи зазначається сума забезпечення сплати митних платежів, що не підлягає поверненню (підлягає сплаті) у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого гарантією, щодо якого застосовано забезпечення сплати митних платежів.
У спрощеній МД лівий підрозділ графи не заповнюється.
У правому підрозділі графи проставляється цифровий код згідно з класифікатором способів забезпечення сплати митних платежів заходу забезпечення сплати митних платежів, обраного Декларантом, або звільнення від гарантії.
Представником позивача надано до матеріалів справи копії скріншотів декларації митної вартості, відзняті з робочого столу комп'ютера менеджера з декларування ОСОБА_2 . При цьому, представник позивача повідомив суд апеляційної інстанції про відсутність об'єктивної можливості надати суду копію роздрукованої форми декларації митної вартості (ДМВ) у вигляді єдиного цілісного документа, оскільки після того як заповнюється ця декларація у програмі QDPro, програма не надає можливості роздрукувати саму декларацію у вигляді документа.
З наданих представником позивача скріншотів та письмових пояснень вбачається, що графа 7 ДМВ заповнена наступним чином: «Перший метод визначення митної вартості не можливо застосувати відповідно до частини шостої статті 54 Кодексу та частини другої статті 58 Кодексу. Другий та третій метод визначення митної вартості не можливо застосувати тому що на інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних та подібних(аналогічних) товарів. Четвертий та п'ятий метод визначення митної вартості не можливо застосувати через відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів.».
За твердженнями представника позивача, програма QDPro (після видачі відповідачем картки відмови та рішення) не надає можливість, під час заповнення позивачем нової (повторної або наступної) декларації митної вартості, будь-яким чином редагувати графи 6 та 7, а тому, позивач не мав технічної можливості обирати абзац г) підпункту 2) пункту 6 (резервний метод), або змінити визначений програмою текст у пункті 7. Також, програма QDPro не відображає і не надає можливості ні роздрукувати попередні (передостанні) декларації митної вартості, ні роздрукувати скріншоти з попередніми (передостанніми) деклараціями митної вартості, а відображає лише останню подану декларацію.
При цьому, представник позивача висловив згоду з тим, що відповідач у картці відмови UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 правомірно звернув увагу на неправильне заповнення декларантом графи 52 (шляхом зазначення, що гарантія дійсна для 162491,09 грн).
У зв'язку з тим, що позивач дійсно помилково вказав про наявність гарантії 162491,09 грн у графі 52 митної декларації № 24UA805020001249U1 (у декларації, що була подана після винесення спірного рішення про коригування митної вартості), позивач подав 09.02.2024 уточнену (третю) митну декларацію № 24UA805020001257U8, згідно якої декларантом додатково необхідно сплатити до бюджету 162385,87 грн.
З аналізу вищенаведених обставин вбачається, що прийняття відповідачем другої спірної картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000045 від 08.02.2025 обумовлено об'єктивними, виявленими недоліками у заповнених позивачем ДМВ та ЕМД, які непов'язані безпосередньо з правильністю визначення митної вартості, за якими товар мав бути випущений у вільний обіг за скоригованою митною вартістю, що не заперечується ТОВ «Сумифітофармація», тобто, у відповідача не було іншого варіанта правомірної поведінки ніж вимога про усунення виявлених недоліків, а відтак, колегія суддів вважає відсутніми підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000045 від 08.02.2025.
При цьому, слід зазначити, що оскільки за наслідками судового розгляду справи, визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000004/1 від 08.02.2024 та картку відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000044 від 08.02.2024, та визнано право позивача на декларування ввезеного товару за основним методом (за ціною договору), відмова у задоволенні позовної вимоги про скасування картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000045 від 08.02.2025 не має негативних наслідків для позивача.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішуючи спірні правовідносини не надав належної оцінки правомірності винесення відповідачем картки відмови у митному оформленні товарів, випущених у вільний обіг № UA805020/2024/000045 від 08.02.2025 внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її скасування, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі № 480/2193/24 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови Сумської митниці UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сумифітофармація".
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі № 480/2193/24 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі № 480/2193/24 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови Сумської митниці UA805020/2024/000045 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - відмовити.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі № 480/2193/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко