24 вересня 2025 р. Справа № 440/15532/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/15532/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі за текстом - відповідач, апелянт, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу (з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року) згідно з довідкою про заробітну плату від 20 січня 2018 року №24/01-11, яка видана КП «Полтавський м'ясокомбінат», починаючи з 28 серпня 2022 року (дати призначення пенсії);
зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу (з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року) згідно з довідкою про заробітну плату від 20 січня 2018 року №24/01-11, яка видана КП «Полтавський м'ясокомбінат», починаючи з 28 серпня 2022 року (дати призначення пенсії).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 28 серпня 2022 року з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу (з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року) згідно з довідкою про заробітну плату від 20 січня 2018 року №24/01-11, яка видана КП "Полтавський м'ясокомбінат".
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 28 серпня 2022 року з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу (з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року) згідно з довідкою про заробітну плату від 20 січня 2018 року №24/01-11, яка видана КП "Полтавський м'ясокомбінат".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ГУ ПФУ в Полтавській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що позивачка отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.08.2022, розмір пенсії з 17.09.2024 становить 5177,12 грн.
Вказує, що позивачкою було надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 січня 2018 року №24/01-11, видану КП "Полтавський м'ясокомбінат" за період роботи з лютого 1993 року по грудень 2000 року. Однак вищезазначена довідка не врахована ГУ ПФУ при обчисленні пенсії позивачці, оскільки нею не надані первинні документи. Здійснити перевірку довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 січня 2018 року №24/01-11, виданої КП "Полтавський м'ясокомбінат" немає можливості.
Зазначає, що суд першої інстанції не дотримався принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та уникнення надмірного формалізму, невірно встановивши в рішенні, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку достовірності видачі довідки не може бути підставою для позбавлення особи права на призначення чи перерахунок пенсії.
Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з 28.08.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.
Пенсію позивачці обчислено із середньомісячної заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.08.2022.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №19293-17115/П-02/8-1600/24 від 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 на її звернення від 11 жовтня 2024 року повідомлено, що на даний час вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області як отримувач пенсії, призначеної згідно Закону. При первинному призначенні пенсії нею надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 січня 2018 року №24/01-11, видану КП "Полтавський м'ясокомбінат", яку не враховано до розрахунку у зв'язку з відсутністю первинних документів. Для вирішення питання щодо здійснення перевірки вищевказаної довідки ГУ ПФУ в Полтавській області були направлені листи до таких адресатів: КП "Полтавський м'ясокомбінат", Голові комісії з припинення КП "Полтавський м'ясокомбінат" Д. Передеряєву, Філії КП "Полтавський м'ясокомбінат". Відповідь не отримана. На даний час здійснюються заходи щодо отримання актуальної інформації щодо перевірки довідки про заробітну плату. Після проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 січня 2018 року №24/01-11 та достовірності вказаних сум зарплати, питання щодо проведення перерахунку пенсії буде розглянуто згідно чинного законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність ГЦ ПФУ в Полтавській області, щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 січня 2018 року №24/01-11, виданої КП "Полтавський м'ясокомбінат", з урахуванням раніше виплачених сум є протиправною, у зв'язку із чим, порушені права позивачки підлягають відновленню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі регламентований статтею 40 Закону №1058-IV.
Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом- на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- (в подальшому - Порядок № 22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно із п. 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000, а, починаючи з 01.07.2000, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Відповідно до п.п. «в» п. 7 Порядку № 22-1, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01.07.2000 підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку № 22-1).
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.
Судовим розглядом встановлено, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 від 20 січня 2018 року №24/01-11, яка видана КП "Полтавський м'ясокомбінат", підтверджує нарахування такої заробітної плати, для обчислення пенсії ОСОБА_1 , засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про періоди роботи та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи, отримання заробітної плати ОСОБА_1 у періоди, що охоплюються вказаною довідкою, та узгоджуються із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, що підставою для відмови у врахуванні наданої довідки відповідачем є неможливість проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії та перевірки інформації зазначеної у вказаній довідці, оскільки відповіді на запити досі ще не отримані, є не обґрунтованими, а інших законних підстав такого неврахування відповідачем не зазначено.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року по справі № 440/15532/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк