справа № 753/10066/25
головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О.
провадження № 22-ц/824/15100/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
24 вересня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Мостова Г.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дарницького районного суду містаКиєва від 08 липня 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_1 по оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , -
Рішенням Дарницького районногосуду міста Києва від 08 липня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 .
Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с. Веселе, Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Міністерством оборони України заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування заявленого клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з цим, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови відстрочення сплати судового збору та коло осіб, до яких може застосувати суд цю норму.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір»суд може відстрочити сплату судового збору лише за клопотанням фізичної особи. Відстрочення судового збору за відповідним клопотанням юридичної особи чинним законодавством не передбачено, а отже, суд не має законних підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів1, 2 частини 1 статті8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оскільки у даному випадку платником судового збору є юридична особа - Міністерством оборони України, заявник не має права на відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, порядок сплати та розмір якого визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України апелянт повинен сплатити збір у розмірі 908 грн 40 коп. (3 028 грн х 0,2 х150%).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: ГУК у м.Києві/ Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 7 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Згідно частини 6 статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги, до неї додано підтвердження направлення апеляційної скарги тільки представнику заявника ОСОБА_1 - адвокату Чередниченку Д.О.
Разом з тим, до апеляційної скарги не додано підтвердження направлення апеляційної скарги заінтересованим особам: Дарницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військовій частині НОМЕР_1
Таким чином, апелянту необхідно надати підтвердження надсилання апеляційної скарги іншим учасникам до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, надання підтвердження направлення апеляційної скарги іншим учасникам.
Керуючись статтями 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дарницького районногосуду міста Києва від 08 липня 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Не виконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова