Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 вересня 2025 р. №520/15801/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (набережна Гімназійна, буд. 24, офіс 1109, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61010) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000856.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.12.2024 року UA807000/2024/000710/2.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
23.06.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. Зазначив, що у митного органу наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТЗЕД 3307900000) по даному підприємству, що виключало можливість митного органу визначити митну вартість за першим методом (за ціною угоди).
Крім того вказав, що декларантом, на момент подання декларації до митного контролю та митного оформлення не було надано цінової інформації щодо вартості товару, зокрема ані каталогів, ані специфікацій, ані загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару. Наданий до митного контролю та митного оформлення прайс-лист від 21.09.2024 № б/н не містить всіх вищезазначених даних. Його не можна вважати прайс-листом, оскільки містить містить лише п'ять позицій, що безпосередньо є даною партією товару, відповідно до інвойсу від 21.09.2024 №2024PT17.
Зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення декларантом не надано банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати за товар, передбачений п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2020 № 33. Крім того, у митного органу відсутній банківський платіжний документ щодо попередньої оплати за товар, про що зазначено в комерційному інвойсі від 21.09.2024 № 2024PT17.
Також, до митного контролю та митного оформлення декларантом не було подано експортної митної декларації країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення. В спірній декларації ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024 вбачається, що вантаж був відправлений з Китая (гр. 15 ЕМД) і країна походження також є Китай (гр. 34 ЕМД).
Також, звертав увагу, що позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України.
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 03.09.2020 року між позивачем та Weihai Longfeng Silica Gel Co., ltd, China у якості Продавця укладено Контракт №33, за змістом якого сторони домовились, що продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти на умовах FOB Qingdao товар в кількості та асортименті, вказаному в інвойсі на кожну партію. п.2.1. Ціна товару вказуються в інвойсі і встановлюються в доларах США. Ціни розуміються на умовах FOB Qingdao і включать вартість тари, упаковки і маркування.
Комерційним рахунком-фактурою №2024PT17 від 21.09.2024 року підтверджується факт замовлення Позивачем товару у Weihai Longfeng Silica Gel Co. Ltd.
Загальна вартість товару: 14527,50 доларів США. Загальна кількість товару: 16.000 пакетів, (1600 коробок).
Продавцем, Weihai Longfeng Silica Gel Co., Ltd., наданий прайс-лист на товар за Контрактом станом на 27.02.2025 року, за змістом якого Продавцем встановлена наступна вартість Товару: Minimum:40GP 10bag/carton 1600carton/40GP - Best Cat Minimum:40HQ 10bag/carton 1900carton/40HQ 3.6L 1.30kg 1-8mm All white/+3%color 3.6L 1.30kg 1-8mm +3%color with smell 0.90 usd/bag 0.91 usd/bag Minimum:40GP 4bag/carton 1480carton/40GP - Best Cat Minimum:40HQ 4bag/carton 1700carton/40HQ 10L 3.50kg 1-8mm All white/+3%color 10L 3.50kg 1-8mm +3%color with smell 2.47 usd/bag 2.49 usd/bag.
Крім того, Позивачем був наданий висновок Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 05.03.2025 року №397, у якому підтверджено, що вартість упаковки Best Cat (1,30кг) становить 0.90 доларів США та 0,91 доларів США (блакитного, зеленого, фіолетового, рожевого кольору).
Крім того, Позивачем частково сплачено вартість товару за рахунком №2024РТ17, а саме перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №47 від 30.07.2024 року та перераховано грошові кошти у розмірі 9527,50 що платіжною інструкцією №54 від 14.11.2024.
17.12.2024 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №24UA807200018569U3, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 14527.50 USD.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: 271 (пакувальний лист) б/н від 04.06.2024; 0380 (рахунок-фактура) 2024РТ17 від 21.09.2024; 0705 (коносамент) 24083556 від 30.09.2024; 0722 (залізнична накладна УМВС) 31512423 від 06.12.2024; 0861 (сертифікат про походження товару) С246601570970556 від 22.09.2024; 3004 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №43 від 19.11.2024; 3004 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №46 від 06.12.2024; 3007 (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) б/н від 06.12.2024; 3014 (прейскурант (прайс-лист) виробника товару) прайс-лист б/н від 21.09.2024; 3016 (висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) висновок ДП «УПЗЕ» №1625 від 27.08.2024; m4104 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу) №33 від 03.09.2020; 4207 (договір про надання послуг митного брокера) №387 від 01.09.2023; 4301 (договір (контракт) про перевезення) ВК-16072022 від 15.07.2022; 5216 (заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у ттоварах) б/н від 17.12.2024.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач надав лист №171224-1 від 17.12.2024, у якому просив Відповідача визначити митну вартість товару на підставі вже долучених документів.
17.12.2024 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000856 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2024 року UA807000/2024/000710/2.Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: №24UA807200018606U6 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.
У подальшому представник Позивача в порядку частини 8 статті 55 МК тУкраїни засобами електронного зв'язку направив Харківській митниці заяву про надання додаткових документів до митного оформлення за інвойсом 2024РТ17 на підтвердження заявленої митної вартості Товару, до якої долучені наступні документи: експортна митна декларація з перекладом на українську мову; платіжне доручення №47 від 30.07.2024; платіжне доручення №54 від 14.11.2024; акт надання послуг № 46 від 17.12.2024; акт надання послуг № 43 від 23.11.2024; платіжна інструкція № 468 від 20.12.2024; платіжна інструкція №414 від 19.11.2024; лист Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China; Прайс лист станом на 30.06.2024; Висновок ДП «УКПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА»; Оборотно-сальдова відомість; Довідка ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» про транспортні витрати від 06.12.2024; Ліцензія на підприємницьку діяльність WEHAI LONGFENG SILICA GEL CO LTD; Cертифікат кінцевого бенефіціара WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO LTD.
Відповідач листом 7.14-1/15-02/13/1441 від 10.03.2025 повідомив, що подані Позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваних товарів та відмовив у скасуванні Рішення №000710/2.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості від 17.12.2024 року UA807000/2024/000710/2.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (коди за УКТ ЗЕД 3307900000) по даному підприємству;
- наявні попередні митні оформлення по даному суб'єкту ЗЕД, по даному зовнішньоекономічному контракту (від 03.09.2020 №33), за даним кодом товару за УКТ ЗЕД 3307900000, по торговій марці BestCat та даному виробнику WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD., за резервним методом (на підставі інформація про попередні митні оформлення, як зазначено в ДМВ-2);
- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту WMSS24083556;
- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно умов коносамента WMSS24083556 (freight prepaid);
- в екпортній деклараціїї 422720240000574347 вказано 2 товари, однак в деклараціїї 807200/2024/12797 вказано тільки один товар;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; прайс-лист від 21.09.2024 б/н не можна вважати прайс-листом, тому що цей документ містить лише п'ять позицій, що безпосередньо є даною партією товару, відповідно інвойсу від 21.09.2024 №2024PT17. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються продажу товарів;
- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати, що зазначена в п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2020 №33;
- відсутня заявка до договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022р; відсутні банківські/ платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»; відсутній термін 100%
передоплати (згідно п.6.1 договору №ВК-16072022 від 15.07.2022), який має бути вказаним у пункті 3.2 цього договору;
- відсутня переплата, що зазначена в комерційному інвойсу від 21.09.2024 №2024PT17; декларантом не надано посередницькі договори, що зазначені в графі 3 залізничної накладної від 06.12.2024 № 31512423;
- декларантом не надано експортну митну декларацію країни відправлення з перекладом (стаття 254 МКУ);
Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA100330/2024/522023 (24UA100330522023U4 тов.1) від 22.11.2024, код товару згідно з УКТ ЗЕД 3307900000, країна походження CN (Китай), приблизно однакова вага (22368), з однаковими фізичними характеристиками та однаковою якістю та репутацією на ринку. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за резервним методом, у відповідності до статті 64 МКУ Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 1.52 $/кг.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що підставою для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості заявлених ним до декларування товарів стало спрацювання профілів ризику щодо можливого заниження митної вартості, а також наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей і відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, відсутність документів щодо транспортних витрат, експортна митна декларація та переклад транзитної декларації та невідповідність банківського документу.
Суд зазначає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товарів, а тому остання мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Отже, під час витребування додаткових документів відповідач діяв відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів.
Суд зауважує, що ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Судом встановлено, що під час митного контролю та митного оформлення декларантом не надано банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати за товар, передбачений п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2020 № 33, а саме: «Покупець оплачує партії товарів шляхом перекладу на банківський рахунок Продавця їх вартості, зазначеної в інвойсі. Оплата здійснюється в доларах США на умовах 100% передоплати, двома частинами 30% і 70%».
Крім того, у митного органу відсутній банківський платіжний документ щодо попередньої оплати за товар, про що зазначено в комерційному інвойсі від 21.09.2024 № 2024PT17.
З наведеного вище слідує, що відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті за товар не підтверджені.
При цьому, в позовній заяві представник позивача, окрім викладення загальних формулювань практики Верховного Суду, не надав пояснення підстав відсутності вказаних документів.
Також судом встановлено, що до митного контролю та митного оформлення декларантом не було подано експортної митної декларації країни відправлення з датою експорту та відмітками
митних органів країни відправлення.
В спірній декларації ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024 вбачається, що вантаж був відправлений з Китая (гр. 15 ЕМД) і країна походження також є Китай (гр. 34 ЕМД).
Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати на підставі Угоди про співробітництво між Всекитайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі (ССІТ)/ Китайською Міжнародною Торговою Палатою (ССОІС) та Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати від 29.12.2009.
Також, щодо проведення верифікації експортної митної декларації зазначено, що згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Дана вимога є імперативною, тобто чітко визначає дії декларанта під час подачі документів для митного оформлення і митного контролю і не допускає відхилень від вказаної поведінки.
Факт того, що до митниці не надавався даний документ підтверджується відсутністю у графі 44 зазначених ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024 реквізитів документа за кодом « 9610», яким має бути позначено такий документ відповідно до Класифікатора документів - це декларція країни відправлення.
Верховного Суду сформульований у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 по справі № 520/4051/19 висновок: «Суд також враховує, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв'язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості».
Натомість судом встановлено, що позивачем по ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024 не надано до митного контролю та митного оформлення експортної декларації країни відправлення, як і відсутній переклад даної експортної декларації країни відправлення в супереч вимогам ст. 254 МКУ.
При цьому позивач ні під час митного оформлення, ні під час розгляду справи у суді не надав жодних пояснень стосовно виявлених митним органом розбіжностей і неточностей у поданих ним до митного оформлення документів.
У зв'язку з вищевикладеним у митного органу, на момент прийняття рішення, були відсутні дані для визначення митної вартості за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Також, судом встановлено, що позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
Частина 5 ст. 58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
У розумінні п. 6. ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Саме вимоги ч. 1 ст. 54 МКУ, як зазначалося вище, є визначальними для митного органу під час здійснення перевірки повноти включення сум транспортних витрат, понесених перевізниками за межами митної території України, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.
Так, судом встановлено, що за результатом аналізу документів, поданих декларантом на підтвердження вартості транспортних витрат було встановлено таке.
На момент прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у митного органу був відсутній договір щодо морського перевезення згідно з коносаментом від 30.09.2024 № WMSS24083556.
Зміст ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України передбачає таке: Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність коносаменту лише підтверджує факт укладення договору, проте не
замінює його.
Також, у митного органу відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно з умовами коносаменту від 30.09.2024 № WMSS24083556 (freight prepaid).
Декларантом не надано митному органу Заявку на надання послуг, наявність якої передбачено п. 5.4. договору транспортного експедирування № ВК-16072022 від 15.07.2022.
Суд зауважує, що наявність такої заявки надала б змогу перевірити такі складові митної вартості, як перелік послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажу, а також їх вартість і чи ввійшли ці дані до розрахунку митної вартості товарів відповідно до ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024.
Під час митного контролю та митного оформлення у митного органу були відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставлених рахунків-фактури від 19.11.2024 № 43 та від 06.12.2024 № 46, в порушення вимог Наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно зі ст. 53 МКУ.
Крім того, п. 6.1. договору транспортного експедирування № ВК-16072022 від 15.07.2022 зазначено, що послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі викладеного Експердитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2. цього Договору.
Однак, як вже зазначалось вище, по-перше, декларантом не надано таких платіжних документів, а по-друге, в договорі транспортного експедирування № ВК-16072022 від 15.07.2022 у п. 3.2. відсутні дані щодо термінів взагалі.
Разом з тим, декларантом не надано посередницькі договори, що зазначені в графі 3 залізничної накладної від 06.12.2024 № 31512423.
Фактично, у митного органу відсутні документи, що дають змогу перевірити суми вартості доставки товарів за межами митної території України, що є складовою загальної митної вартості товарів. Отже відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч.2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ.
Вищевказані обставини суттєво впливають на правильність визначення рівня митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вищезазначене свідчить про наявність ризиків заявлення Позивачем до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов перевезення, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований товар відповідно до ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024.
Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару Позивача, заявленої ЕМД № 24UA807200018569U3 від 17.12.2024 наявність якого є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У постановах від 16.09.2022 по справі № 804/2708/18 та від 12.07.2022 по справі № 808/835/18 Верховний Суд зазначив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом встановлено, що митницею було направлено електронне повідомлення: щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, у відповідності до частини 3 статті 53 МК Уераїни.
У відповідь позивачем направлено лист, в якому було зазначено про відсутність на даний час додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.
З огляду на вищевказані обставини, доказів існування об'єктивних причин невиконання вимоги Харківської митниці позивачем не надано.
Ураховуючи встановлення судом відсутності всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, наявність розбіжностей щодо заявленої митної вартості та не надання позивачем будь-яких додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності, суд приходить до висновку, що митницею правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
За таких обставин, відповідачем правомірно визначено митну вартість у спірному випадку на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ та правомірно прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000856 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2024 року UA807000/2024/000710/2.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (набережна Гімназійна, буд. 24, офіс 1109, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61010) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення- залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 24.09.2025.
Суддя Бідонько А.В.