Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 вересня 2025 року № 520/16125/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14, за період з 22.08.2022 по 24.05.2023;
2. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.08.2022 по 31.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб";
3. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 24.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2023", на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб";
4. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
5. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення військовослужбовця індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
6. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), надбавки за проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року;
7. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), надбавки за проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року;
8. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невчинення дій, направлених на виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), згідно постанови КМУ від 28.02.2022 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022;
9. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом нарахування та виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 з одночасним нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч чинному законодавству відповідачем протиправно визначено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14, за період з 22.08.2022 по 24.05.2023, а не із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року; а також протиправно не проведено перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; не нараховано та не виплачено надбавку за проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року; не вчинено дій, направлених на виплату додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Ухвалою суду від 23.06.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а також витребувано у відповідача належним чином завірені копії наступних документів (разом з відповідними письмовими поясненнями): щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 22.08.2022 по 24.05.2023, із зазначенням сум нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було враховано при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за проходження військової служби та премії за особистий внесок у загальні результати служби з зазначенням їх розміру та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було враховано при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням при їх розрахунку; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Ухвалою суду від 09.09.2025 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 у термін - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали належним чином завірені копії наступних документів (разом з відповідними письмовими поясненнями): щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 22.08.2022 по 24.05.2023, із зазначенням сум нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було враховано при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за проходження військової служби та премії за особистий внесок у загальні результати служби з зазначенням їх розміру та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було враховано при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням при їх розрахунку; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
19.09.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилався на відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року; індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Щодо надбавки за проходження військової служби позивачем в розмірі 65% та премії в розмірі 492% за період з 01 по 24 травня 2023 року, відповідач зазначив, що вказані виплати позивачу здійснені у повному обсязі. Щодо нарахування додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 відповідач зазначив, що позивач з цього питання до військової частини не звертався, внаслідок чого виникла помилка, проте, враховуючи викладені позивачем обставини, перерахунок спірної додаткової винагороди буде здійснено військовою частиною в найкоротший термін. Щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, відповідач послався на відсутність правових підстав для її виплати. Також, на виконання ухвали суду відповідач до суду надав картки особового рахунку позивача за 2022-2023 роки.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 у період з 22.08.2022 по 24.05.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_4 від 31.05.2022.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2023 №365 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято із всіх видів забезпечення, в подальшому переведено до нового місця служби.
З 19.08.2023 позивач проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до витягу з наказу командувача військами оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 15 серпня 2023 року № 249-рс.
За твердженням позивача, викладеним у позовній заяві, за період проходження військової служби з 22.08.2022 по 24.05.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 не проведено розрахунків щодо:
- нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. Грошове забезпечення позивача розраховано із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018;
- виплати індексації позивачу грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- надбавки за проходження військової служби позивачем в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року;
- нарахування додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Відповідно до відомостей карток особового рахунку позивача №7114/ФЕС за 2022 рік та №7114 за 2023 рік судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 розраховано із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018; індексація грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, позивачу не виплачувалась; додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 не виплачувалась.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2023 року №365 та картки особового рахунку військовослужбовця №7114/ФЕС позивачеві нарахована та виплачена надбавка за особливі умови проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 по 24 травня 2023 року в розмірі 1887,10 гривень.
Також, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2023 року №365 та картки особового рахунку військовослужбовця №7114/ФЕС позивачеві нарахована та виплачена премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року в розмірі 11731,82 гривень.
Позивач не погоджуючись з повнотою виплати спірних складових грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону України №2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Приписами ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Цією Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року - 2684 гривень.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 (далі - Постанова №481) змінено п. 4 Постанови №704, а саме встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі №320/29450/24, було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови КМУ від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, пункт 2 Постанови КМУ від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 є протиправним й таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Вказана правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
За таких обставин, позивач має право на отримання грошового забезпечення в належному розмірі за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Стосовно виплати індексації позивачу грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 24.05.2023 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом Про індексацію грошових доходів населення №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів, а саме 01.03.2018.
Відповідно до наведених положень пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.
Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим.
При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок). Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.
При цьому для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку №1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Така ж позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21.
Щодо виплати індексації позивачу за період з 01.01.2023 по 24.05.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Водночас, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинена на 2023 рік дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Як вже вказувалось судом, проведення індексації регулюють Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який розроблено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону.
З огляду на зазначене слідує, що якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» призупинено, то відповідно Порядок проведення індексації грошових доходів населення також не діє протягом 2023 року.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині не конституційними не визнавалися.
Таким чином, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX.
Отже, позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 24.05.2023 є безпідставними та не підлягають до задоволення.
За таких обставин, позовні вимоги за 2023 рік є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно виплати надбавки за проходження військової служби позивачем в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України № 2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно пункту 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення включає щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до п. 1 розділу XVI, Преміювання Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Пунктом 2 розділу XVI вказаного Порядку встановлено, що розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Як встановлено судом, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2023 року №365 та картки особового рахунку військовослужбовця №7114/ФЕС позивачеві нарахована та виплачена надбавка за особливі умови проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 по 24 травня 2023 року в розмірі 1887,10 гривень.
Також, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2023 року №365 та картки особового рахунку військовослужбовця №7114/ФЕС позивачеві нарахована та виплачена премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 492% від встановленого посадового окладу за період з 01 по 24 травня 2023 року в розмірі 11731,82 гривень.
Виплата вказаних складових грошового забезпечення підтверджено карткою особового рахунку військовослужбовця №7114/ФЕС за 2023 рік.
Отже, в цій частині позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Стосовно нарахування додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону України №2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який безперервно продовжувався та триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 (далі - Постанова №168).
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до абз.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (в первісній редакції на момент прийняття) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, розмір додаткової винагороди становить 30000,00 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000,00 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 грудня 2024 року по справі № 580/9551/23, зазначено наступне: "Колегія суддів наголошує, що пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: - додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. При цьому, в Академічному тлумачному словнику слово «постійний» визначається, зокрема, як: який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; - розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - визначається наказами командирів (начальників). Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.4 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом №260 від 07.06.2018, виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позо термінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення)командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Отже, позивач, проходячи публічну військову службу, набуває право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 №3972 від 16.04.2024 року позивач в період з 12.09.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 23.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в н.п. Бахмут, Соледар Донецької області.
Документальним підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 №3972 від 16.04.2024 року є: журнал бойових дій 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку №839 ДСК від 01.03.2022 року) за 15.09.2022 року; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 16/окп/т) за 23.01.2023; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №245 від 15.09.2022; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №333 від 10.12.2022; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №23 від 18.01.2023; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 23.01.2023.
Як стверджує позивач, за час проходження служби позивачу не було нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, за період його участі у забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Відповідач у відзиві на позов не заперечує наявності у позивача права на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, проте, зазначає, що позивач не звертався до відповідача з вимогою здійснити перерахунок додаткової винагороди, збільшивши її з 30000 до 100 000 за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку на місяць, та не повідомляв відповідача про ситуацію, що сталася.
Відповідач зазначив, що при отриманні ним ухвали від 23 червня 2025 року по адміністративній справі 520/16125/25 дізнався про ситуацію, що склалася і одразу вчинив дії для її виправлення, у вигляді рапорту командиру військової частини, щодо внесення змін до наказів командира військової частини НОМЕР_1 "Про встановлення розмірів щомісячної премії, надбавки особливості проходження служби, та виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану" стосовно позивача, щодо встановлення додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем вже вчинені дії стосовно позивача щодо встановлення додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності зі сторони відповідача щодо невчинення дій, направлених на виплату додаткової винагороди позивачу у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу шляхом нарахування та виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати належних сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Отже, нарахування та виплата суми індексації грошового забезпечення ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, який нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми (в даному випадку індексації грошового забезпечення), а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати належних сум, є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при виплаті сум індексації буде порушене відповідачем, а отже задоволенню не підлягають.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 04.03.2021 по справі №520/34/17, від 01.04.2021 по справі №120/4555/18-а.
Таким чином, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, а отже, задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14, за період з 22.08.2022 по 24.05.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.08.2022 по 31.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 24.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2023", на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб".
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення військовослужбовця індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) шляхом нарахування та виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 23.09.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко