Справа № 500/4466/25
24 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатрак" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатрак" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови.
Ухвалою судді від 30.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.09.2025 до суду від представника Тернопільської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.
В обґрунтування вказаного клопотання представник вказує на те, що відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, Тернопільська митниця просить розглянути справу № 500/4466/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін, оскільки розгляд Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 500/4466/25, прийняття рішення у справі, правильне вирішення справи, викладення обґрунтованої правової позиції, а також формування судової практики має важливе значення для Тернопільської митниці.
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також частиною 4 статті 12 КАС України визначено справи які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Спір у даній справі не належить до категорії вказаних спорів, вирішення яких визначено лише у загальному провадженні.
В обґрунтування розгляду справи в загальному позовному провадженні представник вказує, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, має досить важливе значення для відповідача.
Суд не заперечує, що спірні правовідносини впливають на права та обов'язки відповідача, однак, вказане не є безумовною підставою для розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Зокрема, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)
Суд зазначає, що у вказаній справі судом вчинено дії щодо підготовки її до судового розгляду, отримано процесуальні заяви по суті справи від її учасників та зібрано докази на підтвердження обставин, які зазначені сторонами у вказаних заявах. Справа перебуває на стадії розгляду справи по суті та прийняття рішення.
Разом з тим, представником відповідача не наведено будь-яких обставин неможливості продовження розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження (необхідність зібрання додаткових доказів, призначення експертизи, допит свідків, тощо).
При цьому, відповідно до ч.6 ст.260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Таким чином, перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження передбачає розгляд справи спочатку, що значно збільшить строки її розгляду, та може призвести до порушення основних принципів та завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності, суд з власної ініціативи може перейти до розгляду справи в порядку загального провадження.
Щодо розгляду справи з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частин 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що спір у даній справі належить до категорії вказаних спорів, вирішення яких визначено у спрощеному провадженні.
Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін представник вказує, що має досить важливе значення для Тернопільської митниці.
Поряд із цим, вказане не є безумовною підставою для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд звертає увагу, що усні пояснення учасників справи в судовому засіданні не є доказами в розумінні КАС України, а направленні лише на уточнення обставин (за необхідності) які наведені у поданих заявах по суті справи (позові, відзиві).
При цьому, сторони не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів, та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)
Разом з тим, представником відповідача не наведено будь-яких обставин неможливості продовження розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження (необхідність зібрання додаткових доказів, призначення експертизи, допит свідків, тощо).
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.
За приписами частини шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, розгляд цієї справи можливий за наявними у ній доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності отримання усних пояснень учасників справи з метою дослідження обставин справи, суд з власної ініціативи може призначити судове засідання з викликом учасників справи.
Керуючись статтями 12, 49, 241, 248, 256, 257,260, 262, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці від 17.09.2025.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24 вересня 2025 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.