24 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11199/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі ст. 60 «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 30.12.2002 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 31.05.2025, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що пенсійний орган при обчисленні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах безпідставно не зарахував до страхового стажу у подвійному розмірі періоди роботи за списком № 2 з 19.07.2004 по 31.07.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що пенсійний орган при обчисленні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах безпідставно не зарахував до страхового стажу у подвійному розмірі періоди роботи за списком № 2 з 01.01.2004 по 31.05.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Позивачеві надано строк на усунення недоліків шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
20.08.2025 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі ст. 60 «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 14.02.2025 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 31.05.2025, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників у порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що страховий стаж в пільговому обчисленні з урахуванням статті 60 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення» враховано з 01.01.2004 за періоди роботи з 29.03.1972 по 16.12.1975 в Комунальному закладі охорони здоров'я “Обласна психіатрична лікарня № 1» Харківської державної адміністрації, з 04.09.1980 по 31.12.2003 в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О.Ф. Мальцева. З 01.04.2024 відповідно до частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії, під час якого заявниці дораховано стаж автоматизованим способом за додатково відпрацьований період по 28.02.2024. Страховий стаж враховано по індивідуальним відомостям про застраховану особу, як передбачено статтею 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Право на наступний перерахунок з урахуванням додатково відпрацьованого страхового стажу ОСОБА_1 набуде не раніше ніж з 01.04.2026.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером, яка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
30.05.2025 КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» видало позивачу довідку №102 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою передбачено, що позивач працює повний робочий день в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» з 04.09.1980 р. (наказ № 260 від 04.09.1980р.) по даний час виконує безпосереднє обслуговування хворих у психіатричному лікувально-профілактичному закладі, до інших робіт не залучається за професією, посадою медична сестра/сестра медична палатна/ сестра медична стаціонару 5б відділення, що передбачена Списком № 2 розділ XXIV пункт 4 (у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині) підстава Постанова КМ України № 461 від 24.06.2016 р. за період з 04.09.1980 р. по 31.05.2025 44 років 08 місяців 28 днів).
З метою зарахування стажу роботи в подвійному розмірі позивачка 23.06.2025 року подала заяву про перерахунку пенсії. На заяву позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом №10403-9400/Б-02/8-1600/25 від 23.06.2025 повідомило позивача про те, що страховий стаж за період роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 обчислено з урахуванням норм частини 2,3 статті Закону в одинарному розмірі.
Не погодившись з такими діями органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Під час розгляду справи судом встановлено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивачка працювала у психіатричних закладах охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22, у яких Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 в психіатричних закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі, є протиправними.
Щодо позовних вимог з приводу зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2024 по 31.05.2025, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 30.12.2002.
Відповідно до рішення № 916020131739 про перерахунок пенсії позивачці здійснено перерахунок пенсії за віком відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача розрахований по 29.02.2024, тобто по місяць, що передує місяцю перерахунку пенсії.
Суд зауважує, що відповідно абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Таким чином, враховуючи, що позивач після перерахунку пенсії з 01.04.2024 має менш ніж 24 місяці страхового стажу, вона не має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.03.2024 по 31.05.2025. Вказане право на перерахунок позивач набуте з 01.04.2026.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», до стажу роботи у подвійному розмірі та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.02.2025 з урахуванням проведених виплат.
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Отже, з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 до 29.02.2024 в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 до 29.02.2024 в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.02.2025 з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький