Справа № 420/12990/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000187/2 від 31.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000426 від 31.10.2024 р., видану Одеською митницею Державної митної служби України щодо декларанта - ТОВ «ЛЮМІО».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені Митним кодексом України, відсутні.
Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 13.06.2025 р. вхід. № ЕС/59821/25), наголошуючи, зокрема, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду конкретизованого, розгорнутого розрахунку суми (її складових), з урахуванням безпосередньо котрої позивачем визначено відповідну суму судового збору за пред'явлення вимоги майнового характеру.
Вимоги ухвали про залишення позовної без руху виконані, недоліки через які позовна заява підлягала залишенню без руху усунені.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/12990/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» провадить господарську діяльність за основним кодом КВЕД 46.43 - оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
Між компанією LUMIO LIGHTING LIMITED, LTD (Народна Республіка Китай) (далі також - «Продавець») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЮМІО» (далі також - «Покупець») був укладений контракт № LML23 від 27.11.2023 р. (далі - «Контракт»).
Відповідно до п.п. 1.1-1.3. Контракту Продавець продає, Покупець купує світлодіодну продукцію, електротовари, товари народного вжитку та інші різноманітні товари, що далі іменується «Товар». Постачання Товарів здійснюється протягом усього періоду дії цього Контракту відповідно до інвойсів Продавця. Загальна вартість Товару, який поставляється за цим Контрактом, визначається з суми всіх рахунків, що виставляються за даним Контрактом.
Відповідно до п.п.2.1.-2.2. Контракту Ціни на Товари визначаються для кожної партії і вказуються в Інвойсах на конкретну поставку. Ціна включає вартість тари, експортної упаковки, маркування.
Відповідно до Розділу 3 Контракту, умови поставки товару визначаються Сторонами згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС 2010) та зазначаються в Інвойсах.
В інвойсі № UA20240626 від 26.06.2024 р. до зазначеного контракту зазначено умови поставки. Після підписання сторонами вказаного Контракту продавець поставив покупцю товар на умовах передбачених Контрактом та вищенаведеним Інвойсом.
30.10.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» відповідно до вимог чинного законодавства України до Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту) № LML23 від 27.11.2023 р. з метою здійснення митного оформлення товару було подано митну декларацію № 24UA500020009070U3 із визначенням митної вартості товару за першим методом за ціною договору.
До митного оформлення для підтвердження митної вартості разом з наведеною митною декларацією № 24UA50002000907003 Позивачем були подані наступні документи:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) LML23 від 27.11.2023 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) № UA20240626 від 26.06.2024 р.;
- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 26.06.2024 р.;
- прейскурант (прайс-лист) від 21.10.2024 р.;
- пакувальний лист від 26.06.2024 р.;
- автотранспортну накладну №000007/1 від 29.10.2024 р.;
- навантажувальний документ DOL 00001472 від 25/10/2024 р.;
- договір № 31-05/24 про транспортно-експедиторське обслуговування від 31.05.2024 р.;
- додаткову угоду №07062024-1 до договору № 31-05/24 про транспортно-експедиторське обслуговування від 31.05.2024 р.;
- додаток до договору № 31-05/24 від 31.05.2024 р. - заявка на надання послуг № 120 655 від 25.10.2024 р.;
- лист №143 від 24.10.2024 р.;
- рахунок на оплату № 772 від 24.10.2024 р.;
- договір № 09-02/22 на перевезення вантажу від 09.02.2022 р.;
- коносамент (Bill of lading) XM 240600248 від 24.07.2024 р.;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C4403A2866/51082 від 25.10.2024 р.;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 01.01.2024-28.10.2024;
- довідка АТ «ПроКредитБанк» від 08.07.2024 р.;
- довідка АТ «ПроКредитБанк» від 26.07.2024 р.;
- платіжна інструкція №27 від. 04.07.2024 р.;
- платіжна інструкція №29 від. 26.07.2024 р.;
- довідка про транспортні витрати № А0001289 від 24.10.2024 р.;
- акт зважування від 30.10.2024 р.;
- декларацію про відповідність UA.TR. YT.D.020102-24-2 від 31.01.2024 р.;
- декларацію про відповідність UA.TR.YT.D.013003-24-2 від 30.01.2024 р.;
- декларацію про відповідність UA.TR.YT.V.240812-24-10 від 05.09.2024 р.;
- доручення А10 від 10.02.2024 р.;
- копію декларації країни відправлення;
- довіреність від 30.09.2024 р.
Позивач визначив митну вартість поставлених товарів за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених по митим деклараціям, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2024/000187/2 від 31.10.2024 р., та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000426 від 31.10.2024 р.
Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначені наступні коригування.
Щодо товару 1/1, опис товарів: електрична апаратура: світловипромінювальні діодні лампи з цоколем Е27, Е14, GU10, GU5.3, G9, G4 потужністю 3-50W. Торгівельна марка - VARGO. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 48288 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару сума у валюті (USD) 12341,58 сума у гривні - 510691,99. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 16157,16.
Щодо товару 3/1, опис товарів: електричні освітлювальні прилади, які закріплюються або підвішуються на стелі чи на стіні з комбінованих матеріалів: світильники призначені для використання з світлодіодними лампами. Торгівельна марка - VARGO. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 4140 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 8344, 62 сума у гривні - 345298,76. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 13307,25.
Щодо товару 5/1, опис товарів: електрична апаратура: патрони для ламп, патрониперехідники. Торгівельна марка - VARGO. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 2000 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 54,98 сума у гривні - 2274,96. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 88,82.
Щодо товару 7/1, опис товарів: електричні освітлювальні прилади, що використовуються для вуличного освітлення з комбінованих матеріалів, для використання світлодіодними лампами, з можливістю живлення від сонячної батареї: світильники. Торгівельна марка - UNILITE. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 80 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 589,23 сума у гривні - 24382,16. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 737,76.
Щодо товару 8/1, опис товарів: частини електричних освітлювальних приладів: металеві тримачі для світлодіодних світильників. Торгівельна марка - VARGO, UNILITE. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 100 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 107,67 сума у гривні - 4455,45. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 207,35.
Щодо товару 9/1, опис товарів: Електричне освітлювальне обладнання не медичного призначення, що має вмонтоване джерело світла: прожектори світлодіодні, різної потужності, з можливістю живлення від сонячної батареї. Торгівельна марка - VARGO. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 10 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 63,50 сума у гривні - 2627,79. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 72,71.
Щодо товару 10/1, опис товарів: частини електричних освітлювальних приладів (світильників): пластмасові тримачі. Торгівельна марка - VARGO. Виробник - «LUMIO LIGHTING LIMITED». Всього: 810 шт. Країна виробництва - Китай.
У графі 28 оскаржуваного рішення зазначено розраховану декларантом митну вартість товару - сума у валюті (USD) 533,46 сума у гривні 22074,51. У графі 30 оскаржуваного рішення здійснено коригування на загальну суму у валюті (USD) 1334,95.
Відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення із застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товарів, а саме - за резервним методом.
30 жовтня 2024 року при поданні Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» до Одеської митниці митної декларації № 24UA50002000907003 позивачем були розраховані митні платежі відповідно до вимог чинного законодавства України із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.
Внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та винесення оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митні платежі збільшились на 98352,77 грн., з яких:
14305,76 - мито (за ставкою 5 відсотків від визначеної після коригування основи нарахування);
84047,01 грн. - податок на додану вартість (за ставкою 20 відсотків від визначеної після коригування основи нарахування).
Різниця митних платежів, які нараховані митним органом після коригування митної вартості товарів склала 98352,77 грн. (14305,76+84047,01 грн. - 98352,77 грн.).
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані: Договір про транспортно-експедиторське обслуговування, укладений 3 ТОВ «СТАРЛОДЖИК», додаткову угоду до договору про транспортно-експедиторське обслуговування, додаток до договору про транспортно-експедиторське обслуговування, заявка про надання послуг, договір про перевезення вантажу, укладений між перевізниками ТОВ «Старлоджик» та ФОП ОСОБА_1 , лист ТОВ Старлоджик, автотранспортну накладну - документ транспортний CMR, навантажувальний документ, звіт про зважування, довідку про транспортні витрати, довіреність від 30.09.2024 р., рахунок на оплату № 772 від 24.10.2024 р.
Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 24UA500020009070U3 вартість товару.
31.10.2024 р. Відповідачем було винесено картку відмови №UA500020/2024/000426 в митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: «Згідно вимог частини 6 пункту 2 статті 54 МКУ від 13.03.2012 р. №4496-VI відмовлено в митному оформленні. Відповідно ст.55 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500020/2024/000187/2 від 31.10.2024. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, передбаченому гл.4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VІ «Митний кодекс України» або у суді.»
Також, 31.10.2024 р. Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2024/000187/2.
За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: « 1.П. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Разом з цим, у п.2.2 Контракту, зазначено, що ціни на товари включають в себе вартість тари, експортної упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2. Відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано. До митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 24.10.2024 № А0001289 ТОВ «Старлоджик», але фактичне міжнародне перевезення здійснено іншим перевізником. У товаротранспортному документі СMR від 29.10.2024 № 000007/1 перевізником являється ФОП ОСОБА_1 . Тобто зазначені документи не можуть прийматись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається. 2) у наданому коносаменті від 24.07.2024 № ХМ240600248 зазначено «Freight collect»,-тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем, про що відсутня інформація. 3)наданий до митного оформлення прайс-лист б/н виробника товарів складений 21.10.2024, тобто значно пізніше рахунка-фактури (інвойса) від 26.06.2024 № UA20240626 також не зазначено термін його дії. 4) умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.11.2023 № LML23 передбачено, що оплата здійснюється згідно певних умов, зазначених у Інвойсах по кожній поставці. У наданому до митного оформлення інвойсі від 26.06.2024 №UA20240626 на суму - 288.36,56 дол.США зазначається, що оплата за товар буде здійснена у вигляді передоплати - 5500 дол.США та залишку вартості після відвантаження продавцем. До митного оформлення надані банківські платіжні документи від 26.07.2024 №29 та від 04.07.2024 .№27 загальна сума яких складає лише 27330 дол.США. 5) у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.»
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як вбачається з матеріалів справи, митний орган у якості сумнівів зазначив наступні обставини:
- ціни на товари включають в себе вартість тари, експортної упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;
- до митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 24.10.2024 № А0001289 ТОВ «Старлоджик», але фактичне міжнародне перевезення здійснено іншим перевізником. У товаротранспортному документі СMR від 29.10.2024 № 000007/1 перевізником являється ФОП ОСОБА_1 . Тобто зазначені документи не можуть прийматись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається;
- у наданому коносаменті від 24.07.2024 № ХМ240600248 зазначено «Freight collect»,-тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем, про що відсутня інформація;
- наданий до митного оформлення прайс-лист б/н виробника товарів складений 21.10.2024, тобто значно пізніше рахунка-фактури (інвойса) від 26.06.2024 № UA20240626 також не зазначено термін його дії;
- умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.11.2023 № LML23 передбачено, що оплата здійснюється згідно певних умов, зазначених у Інвойсах по кожній поставці. У наданому до митного оформлення інвойсі від 26.06.2024 №UA20240626 на суму - 288.36,56 дол.США зазначається, що оплата за товар буде здійснена у вигляді передоплати - 5500 дол.США та залишку вартості після відвантаження продавцем. До митного оформлення надані банківські платіжні документи від 26.07.2024 №29 та від 04.07.2024 .№27 загальна сума яких складає лише 27330 дол.США;\
- у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка.
На переконання суду, вказані доводи митного органу є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що декларантом не надано документи для підтвердження числового значення такої складової митної вартості, як транспортні витрати, довідка про транспортні витрати видана особою, яка не здійснювала перевезення, не надано документи щодо перевантаження товару, не надано доказів оплати транспортно-експедиційних послуг, тощо, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Між позивачем та ТОВ «Старлоджик» 31.05.2024 року укладений договір №31-05/24 про транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами якого ТОВ «Старлоджик» організовує та рахунок позивача транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надає інші транспортно-експедиторські послуги клієнту. Відповідно до п. 1.2, 3.11 договору умови перевезення, вартість, маршрут, тощо, зазначаються у Заявці. Відповідно до п. 2.2.4 договору Експедитор має право доручати виконання цього договору третій особі. Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється на умовах 100% передплати до моменту надання послуг, однак, додатковою угодою №07062024-1 від 07.06.2024 року цей пункт змінений та визначено умови оплати протягом 30 днів з моменту поставки вантажу.
Відповідно до рахунку на оплату №772 від 24.10.2024 року, заявки №120 655 від 25.10.2024 року та листа ТОВ «Старлоджик» №143 від 24.10.2024 року Експедитором (ТОВ «Старлоджик») надано загальні послуги з доставки контейнера за межами України до Одеського морського торговельного порту на суму 368 513, 25 грн.
Щодо подальшого транспортування вантажу після його розмитнення з порту на склад позивача ТОВ «Старлоджик» укладений договір на перевезення №09-02/22 від 09.02.2022 року з ФОП « ОСОБА_1 » та саме ця особа зазначена в СМR від 29.10.2024 року №000007/1 як перевізник товару, однак тільки в межах території України. Таке перевезення не суперечить умовам договору №31-05/24 від 31.05.2024 року, який передбачає право доручення Експедитором виконання договору іншій особі.
Щодо доказів сплати транспортно-експедиційних послуг слід зазначити, що додатковою угодою №07062024-1 від 07.06.2024 року визначено умови оплати протягом 30 днів з моменту поставки вантажу, а тому документи щодо сплати ТЕО позивачем не надавалися.
Щодо відсутності заявок на перевезення та актів виконаних робіт, слід зазначити, що нормами законодавства не визначено конкретного переліку документів, які мають бути надані для підтвердження транспортних витрат, в даному випадку ТОВ «Старлоджик» підтвердив в довідці про транспортні витрати, листі №143 від 24.10.2024 року вартість доставки товару в порт, ця сума відповідає рахунку, заявці, тощо, до митного органу були надані зазначені документи, а також договори на перевезення, CMR. З цих документів вбачається вартість транспортних витрат та вони не суперечать між собою.
При цьому, митним органом не доведено заниження митної вартості в цій частині, при тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на суб'єкт владних повноважень покладається обов'язок довести правомірність свого рішення.
Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність інформації щодо пакування товару, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями п. п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Відповідно до п. 2.2 контракту №LML23 від 27.11.2023 року ціна товару включає вартість тари, експортної упаковки, маркування.
Крім того, товар поставлявся на умовах FOB, які передбачають обов'язок продавця товару щодо його пакування та маркування.
Таким чином, у даному випадку, вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі та інших документах правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.
Також, слід зазначити що доставка товару в порт і його завантаження на борт судна є обов'язком продавця товару за умовами FOB, а тому позивач не зобов'язаний надавати докази на підтвердження цих витрат.
Оскільки основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування іншого методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано.
Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28/3 код ЄДРПОУ 45269532) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.
2. Визнати противоправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500020/2024/000187/2 від 31.10.2024 р.
3. Визнати противоправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000426 від 31.10.2024 р.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, місто Одеса, Лип Івана та Юрія, будинок 21А, код ЄДРПОУ: 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28/3 код ЄДРПОУ 45269532) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 23.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМІО» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28/3 код ЄДРПОУ 45269532) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.