Справа № 420/12124/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці, щодо не складення та не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення на користь ТОВ «Топ Преміум» з бюджету надміру сплачених митних платежів в сумі - 310 166,76 грн;
- зобов'язати Львівську митницю скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у спосіб, передбачений чинним законодавством України висновок про повернення ТОВ «Топ Преміум» з бюджету надміру сплачених митних платежів в сумі - 310 166,76 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ 42937846) судові витрати у повному розмірі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ 42937846) витрати на правову допомогу у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у жовтні 2023 року ТОВ «Топ Преміум» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому просив - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2023 року № UA209170/2023/001517; - визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року №209000/2023/900314/2.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року по справі № 420/27269/23 адміністративний позов ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року №209000/2023/900314/2, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2023 року № UA209170/2023/001517.
Рішенням про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 № UA209000/2023/900314/2, яке було прийнято за результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №23UA209170034153U4 від 03.05.2023р. Відповідачем була збільшена митна вартість одиниці товару, що призвело до загального збільшення митної вартості товару та призвело до неправомірного нарахування мита на суму 59 647,45 грн. та ПДВ на суму 250 519,31 грн., всього на суму 310 166,76 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 року по справі № 420/27269/23 Апеляційну скаргу Львівської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024 року по справі № 420/27269/23 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 420/27269/23 відмовлено.
16.10.2024 року Позивач звернувся (заява вих.№161024-001) до Відповідача з проханням повернення надмірно сплачених грошових коштів.
У відповідь на заяву від 16.10.2024 вих.№161024-001 (вх. Львівської митниці від 18.10.2024 №75524/13/17.1) щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів за МД №23UA209170034495U2 від 05.05.2023 Відповідач відмовив ТОВ «Топ Преміум» (лист №№7.4. 2/15-02/13/28788 від 22.10.2024р.), обґрунтовуючи відмову тим, що Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023, що не відповідає номеру рішення, зазначеного у резолютивній частині рішення суду Відповідач зазначив, що за результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №23UA209170034153U4 від 03.05.2023 року Митницею відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 №UA209000/2023/900314/2 відповідно до положень статті 55 Кодексу. Декларанту шляхом застосування електронної системи 04.05.2023 року було направлено повідомлення із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900314/2. Та в подальшому 05.05.2023 року декларанту направлено повідомлення із наступним змістом: «Надсилаємо Вам Рішення про коригування митної вартості: з вірним номером рішення!». За вищевикладеним слід розуміти, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900314/2 містило описку у такому реквізиті, як «номер», а вірним номером рішення про коригування митної вартості товарів є №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023, про що було повідомлено декларанта.
Таким чином, Відповідач дійшов висновку, що так як із заяви ТОВ «Топ Преміум» вбачається, що ТОВ «Топ Преміум» просить повернути надмірно сплачені митні платежі, що здійснені саме за митною декларацією №23UA209170034495U2 від 05.05.2023, тобто декларацією, що оформлена з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023, то у Львівської митниці відсутні підстави для повернення надміру сплачених митних платежів за митною декларацією №23UA209170034495U2 від 05.05.2023.
Позивач вдруге звернувся до Відповідача з заявою від 12.11.2024р. вих.№ 121124-001.
У відповідь на лист від 12.11.2024 вих.№121124-001 (вх. Львівської митниці №79635/13-15 від 14.11.2024) Відповідач зазначив, що листом №7.4-2/15-02/13/28788 від 22.10.2024 Львівською митницею надано відповідь на заяву ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» від 16.10.2024 вих.№161024-001 і вх. Львівської митниці від 18.10.2024 №75524/13/17.1) щодо повернення надміру сплачених грошових коштів за МД №23UA209170034495U2 від 05.05.2023. Тобто дана відповідь за своєю суттю не являється відмовою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року у справі №420/27269/23, що в свою чергу вказує на безпідставність твердження протилежного ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ».
Відповідач у своєї відповіді №7.4-2/15-02/13/32156 від 26.11.2024р. визнав, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900314/2 містило описку у такому реквізиті, як «номер», а вірним номером рішення про коригування митної вартості товарів є №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023.
Таким чином, Львівська митниця визнає, що рішення №UA209000/2023/900314/2 містило описку у такому реквізиті, як «номер».
По суті - рішення №UA209000/2023/900314/2 та рішення №UA209000/2023/900315/2 - це одне й теж саме рішення, які стосуються одного й того ж товару, однієї митної декларації №23UA209170034153U4, за якою було відмовлено, мають одну картку відмови в прийнятті митної декларації (в картці відмови зазначено рішення про коригування митної вартості товару від 04.05.2023 № UA209000/2023/900314/2), митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001517, висновки, зроблені Львівською митницею у цих рішення ґрунтуються на одних й тих самих припущеннях на підставі одних й тих самих наданих декларантом документів.
Позивач вважає, що митниця неправомірно не виконує дії щодо повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів, оскільки рішення про визначення митної вартості скасовано в судовому порядку, а тому суми митних платежів, що сплачувалися Товариством відповідно до скасованого рішення, мають бути повернені.
Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 14.05.2025 р. вхід. № ЕС/47302/25).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/12124/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
На адресу Львівської митниці надійшла заява ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ: 42937846) №161024-001 від 16.10.2024 (вх. Львівської митниці №75524/13/17.1 від 18.10.2024) щодо повернення надміру сплачених митних платежів за МД №23UA209170034495U2 від 05.05.2023 у зв'язку з набранням законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі №420/27269/23, за позовом ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ: 42937846) до Львівської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 04.05.2023 №UA209000/2023/900314/2.
Відповідь на дану заяву направлено Листом №7.4-2/15-02/13/28788 від 22.10.2024, в якому зазначено, що Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023, що не відповідає номеру рішення, зазначеного у резолютивній частині рішення суду, та детально роз'яснено причини виникнення такої помилки.
Повторно ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ: 42937846) звернулося до Львівської митниці листом №121124-001 від 12.11.2024 (вх. Львівської митниці №79635/13-15 від 14.11.2024), в якому зазначено, що Львівська митниця відмовляється виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року по справі №420/27269/23.
Листом Львівської митниці №7.4-2/15-02/13/32156 від 26.11.2024 спростовано дані звинувачення та надано детальну інформацію щодо наявних описок у резолютивній частині рішення суду.
Отже, відповідач у своєї відповіді №7.4-2/15-02/13/32156 від 26.11.2024р. визнав, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900314/2 містило описку у такому реквізиті, як «номер», а вірним номером рішення про коригування митної вартості товарів є №UA209000/2023/900315/2 від 04.05.2023.
По суті - рішення №UA209000/2023/900314/2 та рішення №UA209000/2023/900315/2 - це одне й теж саме рішення, які стосуються одного й того ж товару, однієї митної декларації №23UA209170034153U4, за якою було відмовлено, мають одну картку відмови в прийнятті митної декларації (в картці відмови зазначено рішення про коригування митної вартості товару від 04.05.2023 № UA209000/2023/900314/2), митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001517, висновки, зроблені Львівською митницею у цих рішення ґрунтуються на одних й тих самих припущеннях на підставі одних й тих самих наданих декларантом документів.
Вважаючи, що митниця неправомірно не виконує дії щодо повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту частин 1-4 ст. 301 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Згідно з частиною п'ятою статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом а пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України (далі ПК України), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктами 43.3, 43.4 статті 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'яті робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговуванні бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Пунктом 43.6 статті 43 ПК України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Процедуру під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначенних у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (далі Порядок №643) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844.
Згідно з пунктом 1 розділу 3 Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до пунктів 4-6 розділу 3 Порядку №643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник підрозділу.
Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Пунктом 7 розділу 3 Порядку №643 визначено, що сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб'єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
Як вже зазначалося, у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням рішенням Одеського окружного адміністративного від 02.01.2024р. у справі №420/27269/23, яке набрало законної, рішення Львівської митниці, Позивач звернувся до митного органу із заявою від 16.10.2024 вих.№161024-001 та заявою від 12.11.2024 вих.№121124-001 про повернення надміру сплачених митних та інших платежів в сумі 310 166,76 грн.
Проте, за результатами розгляду поданих Позивачем заяв, в межах встановлених статтею43. ПК України строків, Відповідачем не було прийнято рішення ні про повернення надміру сплаченю митних платежів, ні обґрунтованої відмови у задоволенні такої заяви.
Таким чином, суд вважає, що митним органом за результатами отриманої заяви Позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №643, таких як проведення перевірки, встановленні факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком.
У листі від №7.4-2/15-02/13/28788 від 22.10.2024р. та у листі №7.4-2/15-02/13/32156 від 26.11.2024р. митний орган визнає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року № UA 209000/2023/900314/2 та рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року № UA 209000/2023/900315/2, це одне й те ж рішення, яке відрізняється однією цифрою у результаті описки, яку допустив Відповідач.
Суд вважає, що після визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року № UA 209000/2023/900314/2, яке було прийнято за результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №23UA209170034153U4 від 03.05.2023 року, у Позивача виникли підстави для повернення митних та інших платежів в сумі 310 166,76 грн. як надмірно сплачених до бюджету.
Таким чином, за наявності рішення суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 року № UA 209000/2023/900314/2, заяви Позивача, поданої до митниці у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на не зазначеним вище Порядком, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідача підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у спосіб, передбачений чинним законодавством України висновок про повернення надміру сплачених митних платежів і сумі 310 166,76 грн., суд зазначає наступне.
Так, митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.
Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та визначений термін з дня прийняття митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, висновку про повернення.
Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.
Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону. При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його
для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У відповідності до пунктів 6, 7 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Таким чином, суд вважає, що у цьому випадку вимога зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 815/4804/16.
З відповідей Відповідача вбачається, що заяви ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» про повернення надмірно сплачених митних платежів не була належним чином розглянута та за результатами її розгляду не було прийнято відповідне рішення (вчинені дії).
На підставі вищевикладеного, вбачається, що чинним законодавством відповідно до вимог ст. 301 МК України та ст. 43 ПК України визначений механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.
Також, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань перевірки достовірності документів, що підтверджують визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України та статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями, діяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.
Наведена вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.05.2015 року, від 27.04.2015 року, від 15.04.2014 року № 21-29а14, від 25.11.2014 року № 21 338а14, від 12.11.2014 року № 21-491а14, та в силу вимог статті 244-2 КАС України має бути врахована судами при постановленні судових рішень для забезпечення єдності судової практики.
При цьому в судовому порядку визнано протиправність рішення Відповідача, яке зумовило надмірну сплату сум митних платежів, а тому такі суми платежів відповідно до вимог чинного законодавства підлягають поверненню в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК Україні ст. 43 ПК України та ст. 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої чинним Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії. Матеріали даної справи містять докази дотримання позивачем наведеної процедури (подання заяви до відповідного митного органу про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість позивача за встановленою формою).
З положень Порядку № 618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявник у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.
З огляду на викладене та враховуючи, що Позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними та в даному випадку відсутні, що свідчить про протиправну відмову Львівської митниці в поверненні з державного бюджету надмірно сплачених коштів та вчинення дій щодо їх повернення.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо не складення та не подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» надміру сплачених митних платежів у cyмі 310 166,76 грн. та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Львові для здійснення повернення вказаної суми коштів з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» у встановлений чинним законодавством строк.
Також суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача зобов'язального характеру шляхом зобов'язання Львівської митниці підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення «ТОП ПРЕМІУМ» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 310 166,76 грн.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Відносно заяви повноважного представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., - суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зокрема, на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн. заявником до заяви додано копії наступних документів: копія Договору про надання правничої допомоги № 16/2024 від 12 лютого 2024 року; копія Додаткової угоди від 19 березня 2024 року до Договору № 16/2024 про надання правничої допомоги від 12 лютого 2024 року; копія акту від 19 березня 2024 року про прийняття-передачі наданих послуг до Договору № 16/2024 про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року; платіжна інструкція №1365 від 11.04.2025.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з чим, з урахуванням відповідних обставин, у тому числі, ціни позову, суд може обмежити такий розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат, застосовно до предмета публічно правового спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн., не є співмірними зі складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг), а отже, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, обсягом наданих послуг, ціною позову, та значенням справи для сторони, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 19.03.2025 року №1319 позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Львівської митниці, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо не складення та не подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» надміру сплачених митних платежів у cyмі 310 166 (триста десять тисяч сто шістдесят шість) гривень 76 коп. та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Львові для здійснення повернення вказаної суми коштів з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» у встановлений чинним законодавством строк.
3. Зобов'язати Львівську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 310 166 (триста десять тисяч сто шістдесят шість) гривень 76 коп.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ ВП 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, 47, кв.36, код ЄДРПОУ 42937846) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 23.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.