Справа № 420/11008/25
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур'євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 01601, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність щодо неповідомлення про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 01601, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 щодо виконання абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії, а саме неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України;
зобов'язати Пенсійний фонду України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Ухвалою від 17.04.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
23.04.2025 року (вх. №ЕС/39098/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.
29.04.2025 року (вх. №ЕС/40580/25) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на відповідь на відзив.
12.09.2025 року (вх. №ЕС/95264/25) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про виконання ухвали суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії повідомлення про необхідність підготовки Списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком №1 до пункту 4 Постанови №144 і подання такого списку Службі зовнішньої розвідки України, однак з отриманої відповідача позивачу стало відомо, що відповідного листа направлено не було.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії повідомлення про необхідність підготовки Списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком №1 до пункту 4 Постанови №144 і подання такого списку Службі зовнішньої розвідки України, однак з отриманої відповідача позивачу стало відомо, що відповідного листа направлено не було.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1992 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. Закон № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Як передбачено статтею 43 Закону № 2262-XII, який є спеціальним у питаннях регулювання правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
За змістом частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Судом встановлено, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
24.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон №912-ІХ).
01.01.2021 набули чинності положення ч. 3 ст. 42 Закону №912-ІХ, якою передбачено, що посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:
для співробітників кадрового складу 1,8;
для співробітників, які не належать до кадрового складу, 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", яка набрала чинності 17.07.2021 (далі Постанова № 729), внесено зміни до Постанови № 704, зокрема пункт 4 доповнено абзацами такого змісту:
"Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом:
для військовослужбовців кадрового складу 1,8;
для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, 1,4".
Таким чином, оскільки Постановою № 729 збільшено посадові оклади відповідної категорії військовослужбовців (військовослужбовців розвідувальних органів), а також інші складові грошового забезпечення, що відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії такої категорії військовослужбовців.
При цьому перерахунку пенсії має передувати отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" (далі - Постанова № 144) постановлено перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання "заслужений"/"народний", службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 р. починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), під час перерахунку пенсій не враховуються.
Таким чином, з 01.08.2021 у органів Пенсійного фонду України виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відтак позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте підставою для отримання належної довідки від уповноваженого органу для перерахунку пенсії позивача є повідомлення Пенсійним фондом України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики, про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, та надсилання відповідної інформації Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Судом встановлено, що у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів".
Листом відповідач повідомив, що передбачений вказаною постановою механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах введеного указами Президента України воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів. З метою мінімізації та усунення ризиків органами Пенсійного фонду України заходи щодо проведення перерахунку пенсій цим особам будуть здійснені невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Разом з тим суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що передбачений механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження внесення Кабінетом Міністрів України змін до Постанови № 144 чи прийняття будь-яких інших нормативно-правових актів щодо відстрочення проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Крім того, суд звертає увагу, що Закон України "Про правовий режим воєнного стану" не містить будь-яких обмежень щодо проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів та щодо використання інформації про таких осіб (персональних даних) під час дії воєнного стану.
Також суд враховує, що за змістом статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-ХІІ інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
З аналізу Додатку № 1 до Постанови № 144 "Список осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку" вбачається, що форма Списку не містить жодної конфіденційної інформації про фізичну особу в розумінні Закону України "Про інформацію". Так, форма Списку передбачає таку інформацію про особу із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку: прізвище, ім'я, по батькові, дата звільнення із служби (смерті), військове звання, найменування посади на день звільнення зі служби (смерті) із зазначенням назви підрозділу та розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо обмеження доступу до архівів документів, що містять персональні дані, оскільки жодних доказів на підтвердження прийняття Пенсійним фондом України підзаконних нормативно-правових актів або наказів, або розпоряджень, якими обмежено доступ пенсійним органам до архівів документів, що містять персональні дані пенсіонерів на період дії воєнного стану, суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.03.2021 № 8-1, прийнятою відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1278 "Про запровадження експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери", та пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (зі змінами), затверджено Порядок проведення експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Приписами вказаного Порядку передбачено, що в органах Пенсійного фонду запроваджена Централізована підсистема Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи", в межах якої створюються та ведуться електронні пенсійні справи осіб, яким призначено пенсію.
Відтак, оскільки Пенсійний фонд України станом на день прийняття рішення у цій справі продовжує здійснювати свої повноваження щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, а тому навіть у випадку відсутності доступу до архівів документів (в паперовому вигляді) повинен мати доступ до електронних пенсійних справ.
Окрім того, суд зазначає, що лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2022 № 3065/0/2-22/54 "Про забезпечення перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144" не є нормативно-правовим актом, а носить лише інформаційний характер.
Також суд враховує, що позивач наполягає на вчиненні пенсійним органом тих дій, які відповідач відмовляється вчиняти нібито в інтересах самого позивача.
При цьому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що для здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог п. 4 Порядку № 144 вимагається обмін інформацією між суб'єктами владних повноважень, що стосується про пенсіонерів, а не військовослужбовців розвідувальних органів, на чому помилково наголошує відповідач.
Крім того, суд зазначає, що оскільки йдеться про реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, навіть в умовах воєнного стану вимоги принципу пропорційності мають бути дотримані. Відповідно, має бути збережений розумний баланс приватних і публічних інтересів, що означає, що цілі обмеження права мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Водночас у цій справі судом не встановлено розумного співвідношення між порушенням прав та інтересів людини та цілями державного впливу і засобами їх досягнення, тобто відсутнє співрозмірне обмеження прав позивача для досягнення публічних цілей, на яких акцентує увагу відповідач.
З огляду на викладене суд дыйшов висновку, що згідно з чинним законодавством позивач набув право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськый областы повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" і подання такого списку Міністерству оборони України.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та статтею 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 справі "Міллер проти Австрії", де ЄСПЛ встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 ЄСПЛ зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи наведене, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів", в частині, що стосується позивача, і подання такого списку Міністерству оборони України.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язати направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" в частині, що стосується позивача, і подання такого списку Службі зовнішньої розвідки України.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 01601, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність щодо неповідомлення про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 щодо виконання абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії, а саме неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Зобов'язати Пенсійний фонду України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Стягнути з Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2025 р.
Суддя О.М. Тарасишина