Справа № 420/21085/25
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 року головуючим по справі визначений суддя Харченко Ю.В.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Харченко Ю.В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №420/21085/25 між суддями та згідно з протоколом від 30.07.2025 головуючим по справі визначена суддя Катаєва Е.В.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року позов залишений без руху, наданий строк на усунення недоліків позову.
Позивачка подала заяву на усунення недоліків та позов до ГУ ДПС, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо не списання нарахованої їй - ОСОБА_1 , пені в розмірі 20 219,34 грн згідно з пп.266.10.2 п.266.2 ст.266 та п.102.1 ст.102 ПКУ; - зобов'язати ГУ ДПС списати нараховану їй - ОСОБА_1 , пеню в розмірі 20 219,34 грн.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ГУ ДПС 06.10.2023 року складено відносно неї податкові повідомлення-рішення (далі ППР) про сплату сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за податкові періоди 2020-2022 років, а саме: №2916746-2407-1551-UA51100270000073549 на суму 25961,54 грн, №2916745-2407-1551-UA51100270000073549 на суму 98943 грн та №2916743-2407-1551-UA51100270000073549 на суму 107188,25 грн.
Проте оскільки такі ППР прийняті та надіслані на її адресу у 2023 році, тобто з порушенням строків встановлених п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, що є порушенням податковим органом процедури прийняття таких повідомлень-рішень, вказане згідно з п.п.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України є підставою для звільнення її від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, а саме сплати нарахованої пені.
Крім того, всупереч п.п.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України відповідачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, що позивачка вважає протиправним та просить задовольнити позов.
Представник ГУ ДПС подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що вищезазначені ППР від 06.10.2023 року відображені в інтегрованій картці платника податку у вигляді податкового боргу на загальну суму 232092,79 грн. Позивачка 11.12.2024 року сплатила податкові зобов'язання та у зв'язку з порушенням строку їх сплати в інформаційно-комунікаційній системі платника автоматично нарахована пеня за період з 14.04.2024 по 11.12.2024 на загальну суму 20219,34 грн.
Згідно з п.п.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема, для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.
На підставі вищевикладеного, представник вважає, що відсутні підстави для скасування пені у сумі 20219,34 грн, яка виникла після погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно у сумі 232092,79 грн.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що з 07.09.2020 року у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_1 перебуває об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 3298,1 кв. м., форма власності приватна (частка 1/2), що не заперечується сторонами.
ГУ ДПС 06.10.2023 року прийнято відносно ОСОБА_1 наступні ППР:
№2916746-2407-1551- НОМЕР_1 , яким позивачці визначена сума податкового зобов'язання за 2020 рік в розмірі 25961,54 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
№2916745-2407-1551-UA51100270000073549, яким позивачці визначена сума податкового зобов'язання за 2021 рік в розмірі 98943 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
№2916743-2407-1551-UA51100270000073549, яким позивачці визначена сума податкового зобов'язання за 2022 рік в розмірі 107188,25 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Вказані ППР 11.10.2023 року скеровані на адресу позивачки АДРЕСА_3 рекомендованими листами з повідомленням про вручення та повернуті за закінченням терміну зберігання 05.11.2023 року.
Сторонами не заперечується, що 11.12.2024 року позивачкою сплачено заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з чим в інформаційно-комунікаційній системі платника за період з 14.04.2024 по 11.12.2024 нарахована пеня на загальну суму 20219,34 грн, а саме:
- по ППР №2916746-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 06.10.2023 нараховано пені на суму 2261,70 грн;
- по ППР №2916743-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 06.10.2023 нараховано пені на загальну суму 9337,97 грн;
- по ППР №2916745-2407-1551-UA51100270000073549 вiд 06.10.2023 нараховано пені на загальну суму 8619,67 грн.
Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо списання нарахованої пені, звернулася до суду з цим позовом.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України).
Позивачкою не оспорюється зміст нарахованих їх податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022-2023 років, однак вона вважає, що являється звільненою від сплати пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.29.4 ст.129 ПК України).
Отже, пеня нараховується у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) та розраховується із суми податкової заборгованості, включаючи суму штрафу, на яку теж нараховується пеня.
Підставою для нарахування пені за період з 14.04.2024 по 11.12.2024 у даному випадку є сплата позивачкою суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з порушенням встановлених ПК України строків.
Пункт 266.10 статті 266 ПК України регулює питання строків сплати податку.
Відповідно до п.п. «а» п.п.266.10.1 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
При цьому, згідно з п.п.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) ППР у строки, встановлені п.п.266.7.2 п.266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Таким чином, норми ПК України прямо пов'язують виникнення у фізичної особи обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно із належним і своєчасним направленням (врученням) ППР контролюючим органом. Якщо ж таке ППР не було надіслане (вручене) платнику податків у встановлені ПК України строки, то відповідно до п.п.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Тобто несвоєчасне нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання не звільняє платника податку безпосередньо від цього зобов'язання та від його сплати, а стосується лише звільнення від відповідальності за його несвоєчасну сплату (штрафні санкції, пеня).
Згідно з п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України ППР про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Отже, позивачці податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мав бути нарахований відповідачем за податковий період 2020 року до 01.07.2020, за податковий період 2021 року до 01.07.2022, за податковий період 2022 року до 01.07.2023.
Разом з тим, за змістом п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 цього Кодексу.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог п.141.4 ст.141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог п.141.4 ст.141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Тобто, у контролюючого органу є право на нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в межах 1095 днів.
Межі повноважень контролюючого органу з нарахування податкового зобов'язання слугували предметом розгляду Верховного Суду.
Так у справі №160/23946/23 скаржник посилався на те, що він у 2023 році був вільний від виконання зобов'язань з сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 роки, а відповідач пропустив строк нарахування йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 у справі №160/23946/23 зазначив, що згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань не пізніше закінчення 1095 дня. При цьому, скаржник не врахував законодавчого зупинення таких строків з 2020 року.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд по цій справі вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню визначений податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, загальний строк в 1095 дня.
Також Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 у справі №160/1315/24 зазначив, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:
- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України.
Верховний Суд зазначив, що у період з 24 листопада 2022 року по 01 серпня 2023 року з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України перебіг строку здійснення заходів з погашення податкового боргу зупинявся для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Кодексу.
Однак починаючи з 01 серпня 2023 року зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 ПК України для груп платників з податковим боргом, який виник до 24 лютого 2022 року, зокрема щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані РФ території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд по цій справі на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду та вважає, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі строку нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), неодноразово зупинявся.
Враховуючи встановлені по цій справі обставини, суд вважає, що у сукупності перебіг 1095 днів фактично продовжувався на весь спірний податковий період, тобто станом на жовтень 2023 року строки для визначення податкових зобов'язань ще не сплинули.
Таким чином, ГУ ДПС, приймаючи ППР 06.10.2023 року та скеровуючи їх на адресу позивачки 11.10.2023 року, діяв у в межах встановленого ст.102 ПК України строку, оскільки перебіг цього строку неодноразово зупинявся.
Таким чином, дії відповідача з визначення податкових зобов'язань не виходять за межі встановленого законом строку, а доводи позивачки про наявність підстав для списання пені є необґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд дійшов висновку, що, нараховуючи позивачці пеню за несвоєчасну сплату позивачкою податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022-2023 років, відповідач дів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).
Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 241-246 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.