Рішення від 24.09.2025 по справі 420/6686/25

Справа № 420/6686/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

при секретарі Іщенко С.О.

за участю:

представника позивача Кварацхелія М.Г. (згідно ордеру)

представника відповідача Дашдаміров Тімур Новруз огли (згідно витягу)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05.03.2025 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вулиця Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) 26 листопада 2024 року за №52387/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 6 895 925 (шість мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень, з яких збільшення податкових зобов'язань на суму 6 268 268 гривень та штрафні (фінансові) санкції на суму 627 657 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вулиця Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) 26 листопада 2024 року за №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , на суму 310 820 (триста десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 29 копійок, з яких за податковими зобов'язаннями 282 563 гривень 90 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 28 256 гривень 39 копійок.

Суд зазначає, що разом із позовом представником позивача до суду подано заяву про виклик свідка ОСОБА_1 для підтвердження змісту та обставин надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 замовнику ТОВ «БКБ Трейд», за період з березня 2018 року по листопад 2019 року згідно договору про надання послуг № 1-У від 15.03.2018 року та актів надання послуг до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо податкового повідомлення-рішення 2387/15-32-07-01-19 зазначає, що висновки відповідача про невикористання товару у господарській діяльності ТОВ «БКБ Трейд» є суперечливими та необґрунтованими. Підстава для нарахування податкових зобов'язань, яка вказана у оскаржуваному ППР, не передбачена законом (у тому числі п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України). Оскаржуване ППР спричиняє подвійне нарахування податкового зобов'язання з ПДВ.

У позові вказано, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не враховано правові висновки щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № П/811/2129/15, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 26 травня 2021 року у справі № 380/2404/20, від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/873/18, 26 травня 2021 року у справі № 380/2404/20, від 22.07.2021р у справі №П/811/2129/15, від 11 березня 2020року у справі № 826/5678/18, від 04 червня 2020р у справі №440/2019/19, внаслідок чого оскаржуване ППР прийнято недобросовісно, адже відповідачем були використані джерела інформації, до яких позивач не мав доступу та тому не міг їх використати задля перевірки своїх контрагентів

Крім того, на думку позивача, оскаржуване ППР прийнято протиправно, так як були порушені вимоги статті 1 Протоколу № 1 до про захист прав і основних свобод людини 1950 року та неврахована судова практика їх застосування Європейським судом з прав людини, відповідачем не були враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення №52388/15-32-07-01-19, то позивач зазначає, що якщо не має підстав для умовного нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, то не має також підстав для виникнення обов'язку скласти та зареєструвати зведені податкові накладні. Підставою для прийняття цього ППР відповідачем зазначено порушення п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Згідно ППР №52388/15-32-07-01-19 застосований штраф на суму 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень оо копійок. Підстава: відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Податкового кодексу України) на загальну суму ПДВ 7 973 822,21 грн. 2 За наслідками проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки не можна вважати встановленими та доведеними обставини, що товари призначалися для їх використання або починали використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Як стверджує позвач, цей юридичний факт відсутній. За відсутності цього юридичного факту, не має й підстав для виникнення обов'язку ТОВ «БКБ Трейд», передбаченого п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати зведені податкові накладні

Щодо податкового повідомлення-рішення №52377/15-32-07-01-19, то позивач вказує, що ні вказане податкове повідомлення-рішення, ні акт перевірки не містять належного обґрунтування для висновку про завищення витрат ТОВ «БКБ Трейд» на суми з придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 .

Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , вказана наступна обставина: придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 , придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами, що розкривають зміст господарської операції та/або ідентифікують надану послугу на загальну суму 1 569 799,45 грн. Поряд з цим у акті перевірки (арк.17) відповідач виснуває наступне: «Надані до перевірки документи не вказують на рух активів та/або на зміну зобов'язань. Отже, неможливо підтвердити фактичне отримання на адресу ТОВ «БКБ Трейд» від постачальника ФОП ОСОБА_1 послуг за вище переліченими актами надання послуг.». Позивач заперечує проти неможливості підтвердити фактичне отримання на адресу ТОВ «БКБ Трейд» від постачальника ФОП ОСОБА_1 послуг за документами, наданими відповідачу до перевірки.

Як зазначено у позові, вказане податкове повідомлення-рішення є свідченням неврахування відповідачем висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.07.2021 року y справі № П/811/2129/15.

Позивач вважає, що прийняття оскаржуваних рішень становить втручання у мирне володіння позивачем його майном, що порушує вимоги статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Рішення відповідача прийняті з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України. Адже органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою судді від 10.03.2025 року судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі.

Суддею вирішено розглядати справу за правилами загального позовного

25.03.2025 року (вх.№ЕС/27339/25) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач адміністративний позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, та вважає, що позов не підлягає задоволенню.

З покликанням на фактичні обставини справи та висновки, викладені в акті №47537/15-32-07-01-15 від 25.10.2024 року, відповідач вказує, що Головне управління ДПС в Одеській області діяло у відповідності вимогами ПК України та іншого законодавства при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів, а саме акту перевірки та правомірно прийняло податкові повідомлення-рішення від 26.11.2024 №52388/15-32-07-01-19; №52387/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 6 895 925 млн гривень, з яких збільшення податкових зобов'язань на суму 6 268 268 гривень та штрафні (фінансові) санкції на суму 627 657 гривень; №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , на суму 310 820 гривень 29 копійок, з яких за податковими зобов'язаннями 282 563 гривень 90 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 28 256 гривень 39 копійок.

З огляду на вищезазначене, Головне управління ДПС в Одеській області вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» такими, що не підлягають задоволенню.

27.03.2025 року (вх.№ЕС/28526/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшла відповідь на відзив.

21.04.2025 року (вх.№ ЕС/38386/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшла заява про зміну підстав позову.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення №52377/15-32-07-01-19 (у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на приб підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ОСОБА_1 ), то позивач вказує, що ТОВ «БКБ Трейд» надало відповідачу усі належним чином оформлені первинні документи на підтвердження операції з отримання та оплати послуг від ФОП ОСОБА_2 . Відповідач не надав жодного доказу та не довів неправдивість, недостовірність суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

У заяві вказано, що з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств ТОВ «БКБ Трейд» включило до складу витрат суми з придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 у квітні 2018 року-грудні 2018 року, квітні 2019 року листопаді 2019 року на загальну суму 1569 799,45 грн. Підставою включення цих сум до складу витрат слугували наступні обставини та документи. У 2018 році до листопада 2019 року ТОВ «БКБ Трейд» не мало у штаті працівника (менеджера) з продажу товару. Це підтверджується змістом табелів обліку використання робочого часу (див. додатки №№11.3, 11.4 до позовної заяви). Тому з метою отримання послуг по залученню нових клієнтів (покупців) та продажу товару 15 березня 2018 року ТОВ «БКБ Трейд», як Замовник, уклало договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як Виконавцем, договір про надання послуг №1-У. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30 вересня 2016 року (див. додаток №11.1 до позовної заяви). Види його діяльності за кодам КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у, 73.11 рекламні агентства, 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 82.30 організування конгресів і торговельних виставок (див. додатки №№11.1, 11.2 до позовної заяви). Згідно п.1.1. договору Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату, серед інших, такі послуги: продаж нафтопродуктів (в подальшому «Товарів»), що належать Замовнику на праві власності в обсязі та на умовах, визначених цим Договором; надання послуг із залучення нових клієнтів (покупців) та підписання з ними договорів поставки нафтопродуктів. Відповідно до п.1.2 договору на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором складається акт в строк до 5 (п'яти) днів після закінчення календарного місяця, в якому ці послуги надавалися. Згідно п.4.1 договору Замовник сплачує Виконавцю плату в розмірі, що встановлена Протоколом погодження договірної ціни, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Виконавця в строк до 20 (Двадцяти) календарних днів після закінчення місяця, в якому надавались послуги. У межах договору сторони підписували Протоколи погодження договірної ціни, у яких визначали розмір плати за послуги Виконавця за відповідний місяць. За результатами надання послуг сторонами підписувалися акти надання послуг. Після закінчення місяця, в якому надавалися послуги, ТОВ «БКБ Трейд» оплачувало плату за наданні послуги шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач, ТОВ «БКБ Трейд» надало відповідачу первинні та інші документи на підтвердження операції з отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 . З метою документального підтвердження понесених витрат на послуги ФОП ОСОБА_1 ТОВ «БКБ Трейд» надало відповідачу усі належним чином оформлені первинні документи, передбачені податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди. Зокрема, відповідачу надані такі первинні та інші документи:

Щодо податкового повідомлення-рішення №52387/15-32-07-01-19 (заниження податкових зобов'язань з ПДВ), то позивач зазначає, що оскаржуване ППР порушує давньоримську максиму «поп concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Якщо не має постачання товару, то і не має підстав для нарахування податкових зобов'язань ТОВ «БКБ Трейд» за операціями з постачання цих товарів. Якщо відповідач нарахував податкові зобов'язання внаслідок відсутності операцій з постачання товару, то поряд з цим відповідач, діючи послідовно, був зобов'язаний зменшити податкові зобов'язання на суму податкових зобов'язань самостійно нараховану ТОВ «БКБ Трейд» внаслідок здійснення таких «відсутніх» операцій з постачання товару. Тому, на думку позивача, ППР є свідченням непослідовної та недобросовісної поведінки відповідача.

Щодо податкового повідомлення-рішення №52387/15-32-07-01-19 (заниження податкових зобов'язань з ПДВ), то позивач зазначає, що не є обґрунтованими висновки відповідача про відсутність документального підтвердження використання товару у господарській діяльності ТОВ «БКБ Трейд». Оскаржуване ППР принято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Адже, по-перше, товар був використаний в господарській діяльності ТОВ «БКБ Трейд» (шляхом його продажу), по-друге, під час документальної перевірки ТОВ «БКБ Трейд» надало відповідачу документальне підтвердження такого використання товару.

Щодо обставин придбання ТОВ «БКБ Трейд» товару у постачальника ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА», то у заяві зазначено, що ТОВ «БКБ Трейд» купувало товар у ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» згідно договору поставки №01/18-030НП від 31 січня 2018 року. Пунктом 2.4. цього договору передбачено, що може бути здійснений перепродаж товар-кілька разів в ланцюгу послідовних продажів протягом перевезення. Сторони погодили, що за цим Договором та/або Додатками до нього може бути передбачене відвантаження Товар Вантажовідправником, якій не є Постачальником, і отримання Товару Вантажоодержувачем який не є Покупцем, а також оплата товару платником, який не є Покупцем. На підставі укладеного з ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» договору ТОВ «БКБ Трейд» купувало товар «Паливо авіаційне ЈЕТ А-1» під замовлення своїх покупців впродовж квітня-грудня 2018 рок та у квітні 2019 року. Відповідачем за наслідками документальної перевірки підтверджено факт такої купівлі. ТОВ «БКБ Трейд» купувало товар на умовах FCA згідно Інкортермс 2010 зі складу постачальника за однією з трьох адрес: (1) склад МТП Южний, з резервуару ТОВ «ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ ІК», Одеська область м. Южне, вул. Берегова, 3, (2) склад ДП «Підприємство із забезпечення Нафтопродуктами» м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н, цех №2 та (3) склад пп «Нафтовий союз» або ДП «Підприємство із забезпечення Нафтопродуктами» м. Херсон, вул. Стрітенська (Р.Люксембург), 6. Ця обставина підтверджена актами приймання-передачі товару. Як вже було зазначено, ТОВ «БКБ Трейд» продавало товар також на умовах самовивозу з залученням перевізника покупця, а саме FCA згідно Інкортермс 2010 зі складу постачальника. Тому була відсутня економічна причина для вивезення товару зі складу постачальника, ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА», за рахунок ТОВ «БКБ Трейд». Адже, по-перше, як було вище зазначено, умовами п.2.4 договору постачання між ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» та ТОВ «БКБ Трейд» передбачена можливість отримання Товару Вантажоодержувачем, який не є Покупцем, та по-друге, ТОВ «БКБ Трейд» купувало у ТОВ « МАДДОКС УКРАЇНА» товар під замовлення своїх покупців. Тому зі складу ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» товар не вивозили ані ТОВ «БКБ Трейд», ані його перевізники. товар вивозили перевізники, залучені покупцями, які купували товар у ТОВ «БКБ Трейд». Обставина здійснення ТОВ «БКБ Трейд» відвантаження товару з місця розташування складу ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» підтверджується співпіставленням відомостей про місця відвантаження товару, які зазначені (1) у актах прийому передачі, по операціям купівлі товарі та у товарно-транспортних накладних по операціям перевезення проданого товару. На підтвердження факту відвантаження товару з місця розташування складу ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» безпосередньо перевізникам, залученим покупцями ТОВ «БКБ Трейд» також співпадання (1) дат складання акту прийому-передачі між ТОВ «МАДДОКС УКРАЇНА» та ТОВ «БКБ Трейд» та (2) дат видаткових накладних між ТОВ «БКБ Трейд» та його покупцями. Таке співпадання можна встановити у зведених відомостях від 28.02.2025р. про операції ТОВ «БКБ ТРЕЙД» з купівлі-продажу авіаційного палива та їх податкові наслідки за період з квітня 2018р. по квітень 2019р. (додаток №6 до позовної заяви).

21.04.2025 року (вх.№ ЕС/38387/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання доказів разом із доказами, згідно переліку, який наведено у даній заяві.

30.04.2025 року (вх.№ЕС/40991/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшло клопотання щодо питань для розгляду під час підготовчого засідання.

Ухвалами суду від 30.04.2025 року, які прийнято на місці та занесено до протоколу судового засідання прийнято до провадження заяву про зміну підстав позову, яка надійшла 21.04.25 за вхід.ном.38386/25, задоволено заяву представника позивача про поновлення строку для надання доказів і долучено до матерів справи докази, які надійшли із вказаною заявою.

02.05.2025 року (ЕС/42397/25) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про виклик свідка - Головного державного інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки та у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Володимира Зазуляк, щодо фактичних обставин встановлення при проведенні перевірки ТОВ «БКБ Трейд» порушень вимог податкового законодавства.

05.05.2025 року (ЕС/42856/25) від представника позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про виклик свідка оскільки в заяві не зазначені обставини щодо яких особа, яку пропонується викликати як свідка, може дати показання.

Ухвалою суду від 06.05.2025 року задоволено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» про виклик свідка ОСОБА_1 , викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , задоволено клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про виклик свідка ОСОБА_3 , викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_3 , який працює Головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки та у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 7, закрито підготовче провадження у адміністративній справі 420/6686/25, призначено справу №420/6686/25 до судового розгляду по суті на 22.05.2025 року о 12:00 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань 24.

У судовому засіданні 29.05.2025 року судом допитано у якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який працює Головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки та у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області.

05.06.2025 року (ЕС/55684/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи пояснення з приводу письмових доказів, які додані у додатку до цієї заяви разом із додатками.

17.06.2025 року (вх.№ЕС/60804/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшло клопотання про усунення помилки під час формування матеріалів справи.

17.06.2025 року (вх.№ЕС/60807/25) від представника товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до суду надійшли и пояснення з приводу письмових доказів (з посиланням на аркуші справи), які додані у додатку до цієї заяви разом із додатками.

У судовому засіданні 15.09.2025 року суд оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено проголошення судового рішення на 11:00 год. 24.09.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39671127), зареєстроване як юридична особа 03.03.2015 року.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

У період з 01.04.2017 року по 31.03.2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» було платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 8894-п від 06.09.2024 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БКБ ТРЕЙД», проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» (скорочено ТОВ «БКБ ТРЕЙД») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024 роки, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 30.09.2024 по 18.10.2024 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 14.10.2024 по 18.10.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.10.2024 № 10197-п.

За результатами даної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт №47537/15-32-07-01-15 від 25.10.2024 року (т.1 а.с.88-165).

При проведенні перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу позивача направлялись лист щодо доступу до обстеження територій та приміщень і запити про надання документів (т.1 а.с.60-67).

У відповідь на запит відповідача від 11.10.2024 року позивачем складено листа №17/10-1 разом із яким контролюючому органу надано документи, детальний перелік яких наведено у ньому (т.1 а.с.68-86)

18.10.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт №6858/15-32-07-01-15 «Про ненадання документів на запит від 30.09.2024 року» (т.1 а.с.87).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БКБ ТРЕЙД»:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N996- XIV (із змінами та доповненнями), п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 в результаті чого занижено податок на прибуток 1 167 242 грн., у тому числі: 2018 рік - 315827 грн. 1 квартал 2019 року - 28800 грн., Півріччя 2019 року - 94625 грн. 9 місяців 2019 року - 160712 грн. Рік 2019 - 212976 грн. 1 квартал 2020 року - 43788 грн., Півріччя 2020 року - 103758 грн. 9 місяців 2020 року - 153329 грн. Рік 2020 - 185242 грн. 1 квартал 2021 року - 90361 грн., Півріччя 2021 року - 176021 грн. 9 місяців 2021 року - 239314 грн. Рік 2021 - 292326 грн. 1 квартал 2022 року - 50100 грн., Півріччя 2022 року - 69704 грн. 9 місяців 2022 року - 95972 грн. Рік 2022 - 113266 грн. 1 квартал 2023 року - 19796 грн., Півріччя 2023 року - 47604 грн. 9 місяців 2023 року - 47604 грн. Рік 2023 - 47604 грн.

2. п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 7980478 грн., у т.ч.: У квітні 2018 року на 1305166 грн. У травні 2018 року на 400389 грн. У червні 2018 року на 1454436 грн. У липні 2018 року на 2253592 грн. У серпні 2018 року на 498752 грн. У вересні 2018 року на 429636 грн. У жовтні 2018 року завищено на 8306 грн. У листопаді 2018 року на 1518806 грн. У грудні 2018 року на 16702 грн. У квітні 2019 року на 104650 грн. У липні 2023 року на 6655 грн.

3. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "БКБ ТРЕЙД" не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 7973822,21 грн., у тому числі по періодах: Квітень 2018 року на 2067341,28 грн. Травень 2018 року на 1166714,19 грн. Червень 2018 року на 1194978,87 грн. Липень 2018 року на 984548,63 грн. Серпень 2018 року на 498751,5 грн. Вересень 2018 року на 429635,63 грн. Жовтень 2018 року на 733222,33 грн. Листопад 2018 року на 777278,1 грн. Грудень 2018 року на 16701,67 грн. Квітень 2019 року на 104650,0 грн.

4. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, здійснена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування із порушенням терміну реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

5. п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «БКБ ТРЕЙД» не надано до перевірки окремі документи, що підтверджують показники, які відображені в податковій звітності.

6. порушення ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року N? 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, ЩО використовуються в електронних сигаретах, та пального», передбачена відповідальність згідно із статтею 17 цього Закону;

7. ст. 51, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням ст. 521 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску»;

8. пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.20, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2 ст. 168, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 455,00 гривень;

9. п.п. 1.2, п.п. 1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 292,94 гривні;

10. ч.4 п.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

До вказаного акту відповідачем складено розрахунок штрафних санкцій (т.1 а.с.56-57).

07.11.2024 року ТОВ «БКБ ТРЕЙД» подало заперечення на Акт перевірки та додаткові документи (т.1 а.с.194-221).

21.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Одеської області письмово повідомило ТОВ «БКБ Трейд» про розгляд заперечень листом від 21.11.2024 року №16417/КПР/15-32-07-01-06 (т.1 а.с.222-245).

Так, за результатами розгляду заперечень позивача податковим органом вирішено частково задовольнити вимоги ТОВ «БКБ Трейд», а саме:

1. Скасувати висновки акту щодо здійснення без ліцензійної діяльності в частині реалізації дизельного палива без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним з фактичним зазначенням місця здійснення такої торгівлі.

2. Всі інші висновки акту залишити без змін, а заперечення ТОВ «БКБ Трейд» без задоволення.

3. п. 3.1.3 акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БКБ ТРЕЙД» від 25.10.2024 № 47537/15-32-07-01 відкоригувати відповідно до прийнятих рішень.

На підставі акту №47537/15-32-07-01-15 від 25.10.2024 року, з урахуванням висновку про розгляд заперечень №16417/КПР/15-32-07-01-06 від 21.11.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52387/15-32-07-01-19, яким за порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 6903246,00 грн, з яких: 6274923,00 грн - за податковим зобов'язанням, 628323,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкція - 628323,00 грн (т.1 а.с.49-51);

- податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26.11.2024 року №52388/15-32-07-01-19, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. П. 58.1 ст.58, абз. 4, п. 120.2 ст.120 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням відсутності складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами. у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього кодексу) на суму ПДВ 7973822,21 грн застосовано до позивача штрафні санкції на загальну суму 27200,00 грн (т.1 а.с.51-52).

- податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52377/15-32-07-01-19, яким у зв'язку із встановленням перевіркою завищення витрат на загальну суму 6484676,00 грн збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «Податок на прибуток підприємств, який сплачується іншими платникам» на загальну суму 1231199,00 грн, з яких: за податковим зобов'язанням: 1167242,00 грн, за штрафними (фірновими) санкціями - 63957,00 грн) (т.1 а.с.53-54).

09.12.2024 року позивачем було подано скаргу (т.1 а.с.246-266), в якій товариство з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» просило, зокрема,

1. Прийняти скаргу ТОВ «БКБ ТРЕЙД» на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Одеській області № 52377/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року, № 52387/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року, № 52388/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року до розгляду.

2. Переглянути та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Одеській області № 52377/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року, № 52387/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року, № 52388/15-32-07-01-19 від 26.11.2024 року із врахуванням доводів та юридичних обґрунтувань ТОВ «БКБ ТРЕЙД» викладених в даній скарзі.

За результатами розгляду даної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №3376/6/99-00-06-01-01-06 від 05.02.2025 року (т.2 а.с.4-12), яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.11.2024 № 52388/15-32-07-01-19, № 52377/15-32-07-01-19, № 52387/15-32-07-01-19, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52387/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 6 895 925 (шість мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень, з яких збільшення податкових зобов'язань на суму 6 268 268 гривень та штрафні (фінансові) санкції на суму 627 657 гривень; податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52388/15-32-07-01-19; податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , на суму 310 820 (триста десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 29 копійок, з яких за податковими зобов'язаннями 282 563 гривень 90 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 28 256 гривень 39 копійок, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані таким.

Так, перевіркою, зокрема, встановлено, що до складу витрат ТОВ "БКБ ТРЕЙД" було включені витрати за послугами, що надані виконавцем ФОП ОСОБА_1 придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами на загальну суму 1 569 799,45 грн. ТОВ "БКБ ТРЕЙД" уклало договір із ФОП ОСОБА_1 від 15.03.2018 № 1-У стосовно надання скаржнику послуг із залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів. Перевіркою встановлено, що в усіх Договорах, які укладені з контрагентами-покупцями відсутня інформація про посередництво або безпосередню участь ФОП ОСОБА_1 в укладанні таких Договорів. Договори підписані виключно двома сторонами Покупцем та Продавцем. У всіх видаткових накладних та ТТН на відпуск пального, що надані до перевірки, відсутня інформація про посередництво або безпосередню участь ФОП ОСОБА_1 у здійсненні господарської операції з купівлі - продажу пального. Всі документи з операцій купівлі-продажу пального підписані двома сторонами -Покупцем та Продавцем або трьома сторонами Продавцем, Автоперевізником та Покупцем (у випадку найму сторонньої організації автоперевізника). Тобто, дані акти наданих послуг самі по собі не підтверджують здійснення господарської операції як такої. Надані до перевірки документи не вказують на рух активів та/або на зміну зобов'язань. Отже, неможливо підтвердити фактичне отримання на адресу ТОВ «БКБ ТРЕЙД» від постачальника ФОП ОСОБА_1 послуг за вищепереліченими актами надання

Таким чином, вказано в акті, ТОВ «БКБ ТРЕЙД» на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, зі змінами та доповненнями, до складу витрат включено суми з придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 , придбання яких не підтверджено належним чином оформленими документами, що розкривають зміст господарської операції та/або не ідентифікують надану послугу на загальну суму 1569799,45 грн., у тому числі: Рік 2018 - 1109597,41 грн. Півріччя 2019 року 203694,19 грн., 9 місяців 2019 року 373841,74 грн. Рік 2019-460202,04 грн.

Також, перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2017 по 31.03.2024 ТОВ «БКБ ТРЕЙД» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 250 882 818 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 встановлено їх заниження всього на суму 7 973 823 грн., у т.ч.: У квітні 2018 року на 1305166 грн. У травні 2018 року на 400389 грн. У червні 2018 року на 1454436 грн. У липні 2018 року на 2253592 грн. У серпні 2018 року на 498752 грн. У вересні 2018 року на 429636 грн. У жовтні 2018 року завищено на 8306 грн. У листопаді 2018 року на 1518806 грн. У грудні 2018 року на 16702 грн. У квітні 2019 року на 104650

Перевіркою відображених у рядку 1 податкових декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» у загальній сумі 252182251 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції з здійснення операцій із продажу бензину та дизельного палива. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2017 по 31.03.2024 у загальній сумі 252182251 грн. на підставі документів наведених у додатку №4 до акту перевірки встановлено заниження задекларованих ТОВ «БКБ ТРЕЙД» показників у рядку 1 податкових декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» всього на суму 7 973 823 грн., у т.ч.: У квітні 2018 року на 1305166 грн. травні 2018 року на 400389 грн. У червні 2018 року на 1454436 грн. У липні 2018 року на 2253592 грн. У серпні 2018 року на 498752 грн. У вересні 2018 року на 429636 грн. У жовтні 2018 року завищено на 8306 грн. У листопаді 2018 року на 1518806 грн. У грудні 2018 року на 16702 грн. У квітні 2019 року на 104650 грн.

Так, перевіркою встановлено, зокрема, що у періоді з 01.04.2017 по 31.03.2024 ТОВ "БКБ ТРЕЙД" здійснювало операції з паливом авіаційним ЈЕТ А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100). Впродовж квітня - грудня 2018 року та у квітні 2019 року ТОВ "БКБ ТРЕЙД" придбано у ТОВ "МАДДОКС УКРАЇНА" (код 41588143) "Паливо авіаційне ЈЕТ А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100)" у кількості 1858,184 т на загальну суму 40 234 688,73 грн, без ПДВ. Згідно з ІКС "Податковий блок" встановлено, що вказане авіаційне паливо було імпортовано ТОВ "МАДДОКС УКРАЇНА" у низки постачальників-нерезидентів.

При оформленні та проведенні у бухгалтерському обліку операцій з реалізації "Палива авіаційного JET A-1 (код УКТЗЕД 2710192100)" TOB "БКБ ТРЕЙД" оформлювало/підписувало документи, перелік і зміст яких наведено на сторінках 42- 49 акта перевірки. При перевірці наведених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку підприємства, встановлено, що у жодній із наведених товарно-транспортних накладних або взагалі не зазначено адресу розвантаження нафтопродукту, або зазначено лише назву населеного пункту, практично у всіх ТТН відсутні підписи водіїв та відтиски печаток автотранспортних підприємств (підприємств, що надавали послуги з перевезення), відсутні дата та час прибуття нафтопродуктів до одержувача.

Тобто, вказано в акті, у ТТН-1 (нафтопродукт) відсутні реквізити, які б підтверджували: фактичне переміщення нафтопродукту від постачальника до покупця (відсутня адреса отримання/розвантаження); фактичне отримання нафтопродукту покупцем (відсутні дата та час прибуття до покупця); фактичне використання у таких операціях автомобільного транспорту, як способу доставки (відсутні підписи водіїв, печатки перевізників, коди ЄДРПОУЛПН суб'єкті господарювання перевізників, що унеможливлює підтвердження надання послуг перевезення та/або отримання доходу перевізниками за такі послуги). Крім того, окремі первинні документи та ТТН, що підтверджують господарські операції з продажу палива авіаційного ЈЕТ А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100) взагалі до перевірки не надано, про що складено акт від 18.10.2024 №6858/15-32-07501-15.

Як вказано в акті, при аналізі баз даних податкового органу, зокрема, ІКС "Податковий блок", "Архів електронної звітності: ЄРПН" встановлено:

- у всіх покупців на момент проведення операцій з придбання Палива авіаційного ЈЕТ А-1, відсутні об'єкти оподаткування (відомості про такі об'єкти форма 20-ОПП), які могли б підтверджувати можливість використання та/або зберігання та/або реалізації придбаного Палива авіаційного ЈЕТ А-1. Відсутні відомості про наявність таких об'єктів як літаки, гелікоптери, човни, катери, автомобілі вантажні та/або легкові, іншої техніки без або з реактивними двигунами, резервуарів та/або інших місць зберігання пального, АЗС та/або інших спеціально відведених місць для торгівлі пальним, котелен та/або інших місць, де можливо використати Паливо авіаційне ЈЕТ А-1, тощо;

- у ТОВ "БЄЛ-ТРАНС", ТОВ "ТП АВТОКОЛОННА №491", ТОВ "ВТП "СТКОМ", ТОВ "БУД ІМПОРТ ЛД" взагалі відсутня подальша реалізація Палива авіаційного ЈЕТ А-1;

- ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "ПЕТРОЛІУМ ГРУП" та ТОВ "ЗЕРНОЕКСПОРТ ТЛС" є, відповідно, повна та часткова реалізація раніше придбаного Палива авіаційного ЈЕТ А-1 з великою різницею у часі між подією придбання та подією реалізації при факті відсутності відомостей про об'єкти на яких могло здійснюватись зберігання палива;

- у всіх інших покупців наявна реєстрація податкових накладних в ЄРПН на реалізацію Палива авіаційного ЈЕТ А-1 при відсутності можливостей його фізичної поставки (відсутні власні автомобілі, відсутність придбання згідно з даними ЄРПН транспортних послуг у платників ПДВ та згідно зі звітністю за формою №1-ДФ у неплатників ПДВ);

- по ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" документи, що підтверджують реалізацію Палива авіаційного ЈЕТ взагалі не надано до перевірки, а по ТОВ "ФОРЗ" надано частково.

Таким чином, зазначено в акті, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Також, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно, тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, а тому господарська операція, яка фактично не відбулась не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та витрат у зв'язку з відображенням її змісту у первинних документах.

Згідно з наданими до перевірки документами, а саме, карток рахунку 281 за квітень 2017 року березень 2024 року встановлено, що у квітні-грудні 2018 року, квітні 2019 року ТОВ "БКБ ТРЕЙД" списано без документального підтвердження "Паливо авіаційне ЈЕТ А-1" та "Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1" у кількості 1 842,89 т на загальну суму 39 869 111,04 грн, у т.ч. ПДВ 7973 822,21 грн. Вказане, на думку ГУ ДПС в Одеській області, свідчить про списання палива авіаційного ЈЕТ А-1 та палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1 без документального підтвердження свідчить про те, що вказані ТМЦ не були використані у господарській діяльності платника податку.

Таким чином, вказано в акті, на порушення вимог п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ "БКБ ТРЕЙД" не віднесено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з балансової вартості Палива авіаційного ЈЕТ А-1 та Палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1, які не були використані у господарській діяльності платника податку (відсутнє документальне підтвердження такого використання) на загальну суму 7973 822,21 грн за періоди з квітня 2018 року по грудень 2018 року та квітень 2019 року. Також, у зв'язку з викладеним, перевіркою встановлено порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ "БКБ ТРЕЙД" не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 7 973 822,21 грн за періоди з квітня 2018 року по грудень 2018 року та квітень 2019 року.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 01.04.2017 по 31.03.2024 ТОВ «БКБ ТРЕЙД» задекларовано: податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 4 372 230 грн. -від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 22-573 341 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.04.2017 по 31.03.2024 ТОВ «БКБ ТРЕЙД» встановлено його заниження на суму 7980478 грн., у т.ч.: У квітні 2018 року на 1305166 грн. У травні 2018 року на 400389 грн. У червні 2018 року на 1454436 грн. У липні 2018 року на 2253592 грн. У серпні 2018 року на 498752 грн. У вересні 2018 року на 429636 грн. У жовтні 2018 року завищено на 8306 грн. У листопаді 2018 року на 1518806 грн. У грудні 2018 року на 16702 грн. У квітні 2019 року на 104650 грн. У липні 2023 року на 6655 грн.

Суд не погоджується з вказаними вище висновками акту перевірки та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту та витрат підприємства, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 ПКУ встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1. ст.134.1 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1. ст.135 ПК України).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення №318) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Згідно з п.6 Положення №318 втратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пункт 138.2. цієї норми визначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Зі змісту наведених норм вбачається, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Так, судом встановлено, що 15.03.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання послуг №1-У (т.6 а.с.3-6) за умовами якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату такі послуги: - продаж нафтопродуктів (в подальшому «Товарів»), що належать Замовнику на праві власності в обсязі та на умовах, визначених цим Договором; поставки нафтопродуктів; надання послуг із залучення нових клієнтів (покупців) та підписання з ними договорів аналіз спільно з Замовником результатів Дослідження ринку нафтопродуктів. Це Дослідження проводиться для Замовника третьою особою на підставі окремого договору, і результати цього Дослідження надаються Замовником Виконавцю для спільного аналізу; надання рекомендацій (усних або письмових) щодо того, які якісні та кількісні характеристики, асортимент повинні бути у Товара, що реалізується, для більш успішного ведення господарської діяльності Замовника по торгівлі зазначеними Товарами.

Відповідно до п.1.2 договору №1-У на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором складається відповідний акт в строк до 5 (П'яти) робочих днів після закінчення календарного місяця, в якому ці послуги надавалися

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 договору №1-У визначено, що Виконавець надає послуги з продажу Товарів, беручи до уваги встановлення Замовником мінімально можливої ціни реалізації, бажаних покупців та територію реалізації зазначених Товарів.

Виконавець не має права пропонувати Товари до продажу нижче мінімально встановленої Замовником ціни.

Виконавець зобов'язаний надати Замовнику повну інформацію про хід виконання своїх зобов'язань за цим Договором в строк не пізніше 2 (Двох) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового запиту від Замовника.

Виконавець зобов'язаний не розголошувати третім особам інформом ірвітна від Замовника в процесі виконання цього договору, якщо Замовник (письмово чи усно) визначив цю інформацію як конфеденційну.

Виконавець має право залучати в разі потреби для надання послуг за цим Договором інших осіб (субвиконавців) з письмової згоди Замовника.

Згідно з п.п.4.1 та 4.2 договору №1-У Замовник сплачує Виконавцю плату в розмірі, що встановлена Протоколом погодження договірної ціни, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Виконавця в строк до 20 (Двадцяти) календарних днів після закінчення місяця, в якому надавались послуги.

Оплата послуг Виконавця за цим Договором проводиться на банківський рахунок Виконаця, зазначений у цьому Договорі (про його зміну Виконавець зобов'язаний протягом 1 (Одного) робочого дня повідомити Замовника в письмовій формі, в іншому випадку Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу і за інші негативні наслідки, пов'язані з перерахуванням грошей на неправильний рахунок).

Як стверджує відповідач, в усіх Договорах, які укладені з контрагентами-покупцями відсутня інформація про посередництво або безпосередню участь ФОП ОСОБА_1 в укладанні таких Договорів. Договори підписані виключно двома сторонами Покупцем та Продавцем. У всіх видаткових накладних та ТТН на відпуск пального, що надані до перевірки, відсутня інформація про посередництво або безпосередню участь ФОП ОСОБА_1 у здійсненні господарської операції з купівлі - продажу пального. Всі документи з операцій купівлі-продажу пального підписані двома сторонами -Покупцем та Продавцем або трьома сторонами Продавцем, Автоперевізником та Покупцем (у випадку найму сторонньої організації автоперевізника). Тобто, дані акти наданих послуг самі по собі не підтверджують здійснення господарської операції як такої. Надані до перевірки документи не вказують на рух активів та/або на зміну зобов'язань. Отже, неможливо підтвердити фактичне отримання на адресу ТОВ «БКБ ТРЕЙД» від постачальника ФОП ОСОБА_1 послуг за вищепереліченими актами надання.

Судом встановлено, що у період, що перевірявся, ТОВ "БКБ ТРЕЙД" було включені витрати за послугами, що надані виконавцем ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1 569 799,45 грн.

ТОВ "БКБ ТРЕЙД" уклало договір із ФОП ОСОБА_1 від 15.03.2018 № 1-У стосовно надання скаржнику послуг із залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів.

На підтвердження виконання умов договору від 15.03.2018 № 1-У позивачем до суду надано:

І. Акт надання послуг №1 від 30.04.2018 року на загальну суму 144989,37 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ПП «Берсан», ТОВ «Зерно Експорт», ТОВ «Зерноекспорт ТЛС», ТОВ «Іт Ойл», ТОВ «Роял Ресурс», ТОВ «Форз», ТОВ «Южная Топлівная Компанія», TOB «Центр Демонтажних Технологій»); протокол погодження договірної ціни №1 від 31.03.2018 року, рахунок-фактуру №1б від 30.04.2018 року, платіжне доручення №550 від 03.05.2018 року (т.6 а.с.24-27). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ПП «Берсан», ТОВ «Зерно Експорт», ТОВ «Зерноекспорт ТЛС», ТОВ «Іт Ойл», ТОВ «Роял Ресурс», ТОВ «Форз», ТОВ «Южная Топлівная Компанія», TOB «Центр Демонтажних Технологій» як покупцями (т.6 а.с.56-127), видаткових накладних (т.6 а.с.28-54) та карток рахунку 361 (т.6 а.с.128-139).

ІІ. Акт надання послуг №2 від 31.05.2018 року на загальну суму 146026,43 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Константа», ТОВ «Санвіт», ТОВ «Євросервіс БМ», ПП «Агрофірма «Єдність», ПП «Аквазар-Трейд», ТОВ «Буд Холдинг», ФОП ОСОБА_5 , СФГ «Таксіс»); протокол погодження договірної ціни №2 від 30.04.2018 року, рахунок-фактуру №2б від 31.05.2018 року, платіжне доручення №617 від 08.07.2018 року (т.6 а.с.140-143). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Константа», ТОВ «Санвіт», ТОВ «Євросервіс БМ», ПП «Агрофірма «Єдність», ПП «Аквазар-Трейд», ТОВ «Буд Холдинг», ФОП ОСОБА_5 , СФГ «Таксис» як покупцями (т.6 а.с.190-243, т.7 а.с.1-18), видаткових накладних (т.6 а.с.144-189) та карток рахунку 361 (т.7 а.с.19-42).

ІІІ. Акт надання послуг №3 від 30.06.2018 року на загальну суму 162719,10 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Петроліум Груп», ТОВ «Колос-Агро», ТОВ «Транспортна Компанія «Бласко», ТОВ «Жовтобрух», ТОВ «Жовтобрух 1», ТОВ «Агросвіт-Житомир», ТОВ «Сан-Кор Транс»); протокол погодження договірної ціни №3 від 31.05.2018 року, рахунок-фактуру №3б від 30.06.2018 року, платіжне доручення №660 від 05.07.2018 року (т.7 а.с.43-46). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Петроліум Груп», ТОВ «Колос-Агро», ТОВ «Транспортна Компанія «Бласко», ТОВ «Жовтобрух», ТОВ «Жовтобрух 1», ТОВ «Агросвіт-Житомир», ТОВ «Сан-Кор Транс» як покупцями (т.7 а.с.85-147), видаткових накладних (т.7 а.с.48-84) та карток рахунку 361 (т.7 а.с.148-169).

IV. Акт надання послуг №4 від 31.07.2018 року на загальну суму 174874,70 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №4 від 30.06.2018 року, рахунок-фактуру №4б від 31.07.2018 року, платіжне доручення №704 від 09.08.2018 року (т.7 а.с.173). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.7 а.с.174-210) та карток рахунку 361 (т.7 а.с.211-232).

V. Акт надання послуг №5 від 31.08.2018 року на загальну суму 103879,10 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Ельбрус 21». ФГ «Вікторія», 1 «Аквазар-Петрол»); протокол погодження договірної ціни №5 від 31.07.2018 року, рахунок-фактуру №5б від 31.08.2018 року, платіжну інструкцію №19 від 08.11.2018 року (т.7 а.с.233-236). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Ельбрус 21». ФГ «Вікторія», 1 «Аквазар-Петрол» як покупцями (т.8 а.с.20-46), видаткових накладних (т.7 а.с.237-250, т.8 а.с.1-19) та карток рахунку 361 (т.8 а.с.47-61).

VІ. Акт надання послуг №6 від 28.09.2018 року на загальну суму 83758,91 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Фірма «Аквазар-ЛТД», ТОВ ВТП «СТКОМ»); протокол погодження договірної ціни №6 від 28.09.2018 року, рахунок-фактуру №6б від 28.09.2018 року, платіжну інструкцію №20 від 08.11.2018 року (т.8 а.с.62-65). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Фірма «Аквазар-ЛТД», ТОВ ВТП «СТКОМ» як покупцями (т.8 а.с.93-110), видаткових накладних (т.8 а.с.67-92) та карток рахунку 361 (т.8 а.с.111-124).

VІІ. Акт надання послуг №7 від 31.10.2018 року на загальну суму 212381,18 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Кворум Нафта», ТОВ «Буд Імпорт ЛД», ТОВ «Новотрейд», ТОВ «Ресурс С», ТОВ «Вайлен», ТОВ «ТП АВТОКОЛОНА № 491); протокол погодження договірної ціни №7 від 28.09.2018 року, рахунок-фактуру №7б від 31.10.2018 року, платіжну інструкцію №21 від 08.11.2018 року (т.8 а.с.125-128). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Кворум Нафта», ТОВ «Буд Імпорт ЛД», ТОВ «Новотрейд», ТОВ «Ресурс С», ТОВ «Вайлен», ТОВ «ТП АВТОКОЛОНА № 491» як покупцями (т.8 а.с.170-223), видаткових накладних (т.8 а.с.129-169) та карток рахунку 361 (т.8 а.с.224-246).

VIІІ. Акт надання послуг №8 від 30.11.2018 року на загальну суму 66535,98 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Факторіал Плюс», ТОВ «СБПМ»); протокол погодження договірної ціни №8 від 31.10.2018 року, рахунок-фактуру №8б від 30.11.2018 року, платіжну інструкцію №137 від 11.01.2019 року (т.8 а.с.247-250). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та ТОВ «Факторіал Плюс», ТОВ «СБПМ» як покупцями, видаткових накладних (т.9 а.с.1-16) та карток рахунку 361 (т.9 а.с.35-55).

IX. Акт надання послуг №11 від 31.05.2019 року на загальну суму 22054,15 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (ТОВ «Берсан Енерго Трейдінг»); протокол погодження договірної ціни №11 від 30.04.2019 року, рахунок-фактуру №11б від 31.05.2019 року, платіжну інструкцію №1062 від 05.07.2019 року (т.9 а.с.56-59). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.9 а.с.60-80) та карток рахунку 361 (т.9 а.с.81-95).

Х. Акт надання послуг №12 від 27.06.2019 року на загальну суму 89865,60 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); 3) залучення нових клієнтів та підписання з ними договорів (С(Ф)Г «Мрія», ТОВ «Нафтова Компанія Термінал», ТОВ «Білд Форвард», ТОВ «Експо-Агро», ТОВ «Єгаз-Рітейл»); протокол погодження договірної ціни №12 від 31.05.2019 року, рахунок-фактуру №12б від 27.06.2019 року, платіжну інструкцію №1063 від 05.07.2019 року (т.9 а.с.95-98). На підтвердження продажу товарів та фактичного залучення нових клієнтів позивачем надано до суду копії договорів, укладених між позивачем як постачальником та С(Ф)Г «Мрія», ТОВ «Нафтова Компанія Термінал», ТОВ «Білд Форвард», ТОВ «Експо-Агро», ТОВ «Єгаз-Рітейл» як покупцями (т.9 а.с.137-163), видаткових накладних (т.9 а.с.101-136) та карток рахунку 361 (т.9 а.с.164-185).

XІ. Акт надання послуг №13 від 31.07.2019 року на загальну суму 64266,72 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №13 від 27.06.2019 року, рахунок-фактуру №13б від 31.07.2019 року, платіжну інструкцію №1219 від 03.10.2019 року (т.9 а.с.186-189). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.9 а.с.190-212) та карток рахунку 361 (т.9 а.с.213-238).

XІІ. Акт надання послуг №14 від 30.08.2019 року на загальну суму 24015,75 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №14 від 31.07.2019 року, рахунок-фактуру №14б від 30.08.2019 року, платіжну інструкцію №1219 від 03.10.2019 року (т.9 а.с.239-242). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.9 а.с.243-250, т.10 а.с.1-23) та карток рахунку 361 (т.10 а.с.24-45).

XІІ. Акт надання послуг №15 від 30.09.2019 року на загальну суму 81865,08 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №15 від 30.08.2019 року, рахунок-фактуру №15б від 30.09.2019 року, платіжну інструкцію №1331 від 03.12.2019 року (т.10 а.с.46-49). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.10 а.с.50-89) та карток рахунку 361 (т.10 а.с.90-117).

XІІІ. Акт надання послуг №16 від 31.10.2019 року на загальну суму 25029,10 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №16 від 30.09.2019 року, рахунок-фактуру №16б від 31.10.2019 року, платіжну інструкцію №1219 від 03.10.2019 року (т.10 а.с.118-121). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.10 а.с.122-150) та карток рахунку 361 (т.10 а.с.151-168).

XІV. Акт надання послуг №17 від 30.11.2019 року на загальну суму 61331,20 грн відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав такі послуги: 1) продаж товарів (дизельне паливо); продаж товарів (паливо для реактивних двигунів ДЖЕТ); протокол погодження договірної ціни №17 від 31.10.2019 року, рахунок-фактуру №17б від 30.11.2019 року, платіжну інструкцію №1219 від 03.10.2019 року (т.10 а.с.169-172). На підтвердження продажу товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.10 а.с.173-226) та карток рахунку 361 (т.10 а.с.228-248).

Допитаний у судовому засіданні свідок - ОСОБА_1 пояснив, що зважаючи на види економічної діяльності, які він здійснює як фізична особа-підприємець, оскільки у штаті товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» були відсутні менеджери по продажу, до нього звернувся директор позивача з пропозицією укласти договір щодо надання послуг, пов'язаних з продажем, постачанням нафтопродуктів та із залучення нових клієнтів. Свідок пояснив, що він телефонував до потенційних клієнтів позивача із пропозицією укласти договір з товариством з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД». У разі якщо суб'єкти господарювання погоджувались на відповідну пропозицію - інформація про них надавалась позивачу задля укладення договору. За результатами таких дій, ним та товариством з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» складались відповідні акти. Крім того, акти складалися і щодо його винагороди при постачанні позивачем контрагентам, яких відшукав ОСОБА_1 товару. Така винагорода виплачувалась з урахуванням пославленого товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що з боку позивача до суду надано належні докази фактичного отримання позивачем послуг від його контрагента ФОП ОСОБА_1 , наявність ділової мети укладення договору з вказаним суб'єктом господарювання, а саме з метою використання цих послуг у межах здійснення господарської діяльності, та не погоджується із встановленими контролюючим органом порушеннями щодо заниження позивачем податку на додану вартість та заниження податку на прибуток по вказаним господарським операціям позивача з його контрагентом, з огляду на таке.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В той же час, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договір поставки не укладався, а між ними був укладений договір про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Суд зазначає, що зміст укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договору не дає підстав для твердження, що належним доказом його виконання є надання товарно-транспортної накладної.

Як стверджує позивач, ФОП ОСОБА_1 на час надання послуг з пошуку клієнтів для покупки продажу нафтопродуктів не був співробітником/посадовою/відповідальною особою ТОВ «БКБ ТРЕЙД», тому його данні не могли бути зазначені ні у Договорах з контрагентами, ні у ТТН, ні у ВН.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що посилання у договорові постачання та зазначення у ТТН та у ВН усіх осіб, за посередництвом яких відбулося укладення договору та постачання товару не передбачено вимогами закону та відсутність цієї інформації не спростовує надання відповідних послуг с пошуку клієнтів.

Суд звертає увагу на правову позицію ВС в постанові від 23.04.2019 р. у справі №810/5114/13-а, справі №820/1678/16.

«…Маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звіти про надані послуги, про проведення певних маркетингових досліджень, в яких мають бути викладені результати наданих послуг та досліджень, а щодо досліджень то і відповідні рекомендації замовнику; а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продажу, розміру доходу тощо…».

ТОВ «БКБ ТРЕЙД» під час перевірки надавались первинні бухгалтерські документи щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 та понесені товариством витрати підтверджуються договором Договором № 1 від 15.03.2018р. про надання послуг., актом надання послуг, протоколами погодження договірної ціни, Карткою рахунку 361 по ФОП ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевказаного, суд вважає небунтованими висновки контролюючого органу про наявність підстав для донарахування податку на прибуток у результаті включення до складу витрат сум, сплачених за послуги, що надані ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , на суму 310 820 (триста десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 29 копійок, з яких за податковими зобов'язаннями 282 563 гривень 90 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 28 256 гривень 39 копійок.

Як вже встановлено судом, при перевірці наведених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку підприємства, встановлено, що у жодній із товарно-транспортних накладних або взагалі не зазначено адресу розвантаження нафтопродукту, або зазначено лише назву населеного пункту, практично у всіх ТТН відсутні підписи водіїв та відтиски печаток автотранспортних підприємств (підприємств, що надавали послуги з перевезення), відсутні дата та час прибуття нафтопродуктів до одержувача. Вказане, на думку контролюючого органу, свідчить що у ТТН-1 (нафтопродукт) відсутні реквізити, які б підтверджували: фактичне переміщення нафтопродукту від постачальника до покупця (відсутня адреса отримання/розвантаження); фактичне отримання нафтопродукту покупцем (відсутні дата та час прибуття до покупця); фактичне використання у таких операціях автомобільного транспорту, як способу доставки (відсутні підписи водіїв, печатки перевізників, коди ЄДРПОУЛПН суб'єкті господарювання перевізників, що унеможливлює підтвердження надання послуг перевезення та/або отримання доходу перевізниками за такі послуги). Крім того, окремі первинні документи та ТТН, що підтверджують господарські операції з продажу палива авіаційного ЈЕТ А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100) взагалі до перевірки не надано, про що складено акт від 18.10.2024 №6858/15-32-07501-15.

Також судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності між позивачем як постачальником укладено договори про постачання нафтопродуктів з такими суб'єктами господарювання (як покупцями):

- товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРЗ» - №7/2018 від 26.03.2018 року (т.3 а.с.76-84);

- товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОЕКСПОРТ ТЛС» - №7/2018 від 10.04.2018 року (т.3 а.с.192-200);

- товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО ЕКСПОРТ» - №5/2018 від 26.03.2018 року (т.4 а.с.110-118);

- товариством з обмеженою відповідальністю «ПУТРОЛІУМ ГРУП» - №18/2018 від 18.06.2018 року (т.4 а.с.125-134);

- товариством з обмеженою відповідальністю «ТП АВТОКОЛОНА №491» - №35/2018 від 05.10.2018 року (т.4 а.с.166-174);

- товариством з обмеженою відповідальністю «СТКОМ» - №31/2018 від 20.09.2018 року (т.4 а.с.190-198);

- товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРСАН» - №6/2018 від 26.03.2018 року (т.4 а.с.205-213);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Імпорт Лтд» - №34/2018 від 05.10.2018 року (т.4 а.с.220-228);

- товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАВІАСЕРВІС-ГРУП» - №41/2018 від 22.10.2018 року (т.4 а.с.110-118);

- товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙЛЕН» - №38/2018 від 18.10.2018 року (т.5 а.с.1-9);

- товариством з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬСЕРВІС» - №11/2018 від 11.05.2018 року (т.5 а.с.37-45);

- товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНСС» - №43/2018 від 03.12.2018 року (т.5 а.с.53-61).

Умовами вказаних договорів визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити в порядку та на умовах, мовлених в Договорі наступні нафтопродукти:

- Дизельне пальне ДП-Л-Євро 5-ВО.

- Дизельне пальне ДП-3-Євро 5-ВО.

- Бензин автомобільний А-92-Євро 5-Е5.

- Бензин автомобільний А-95-Євро 5-ЕБ.

- Паливо для реактивних двигунів.

Пунктами 1.2. Договорів визначено, що поставка Товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії Товару та асортимент (найменування) Товару узгоджується і визначається Сторонами в Заявках, наданих Покупцем. Загальна кількість та асортимент (найменування) Товару, що поставляється Покупцю за цим Договором, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу та асортименту (найменування) поставленого Товару, зазначеного у видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до суду копії карток рахунку 361, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, гарантійних листів, податкових накладних, квитанцій про їх реєстрацію, замовлень, виписки по рахункам в банку (т.3 а.с.85-191, 201-249, т.4 а.с.1-109, 119-124, 134-165, 175-189, 199-204, 214-219, 229-239, 249-254, т.5 а.с.10-26, 46-52, 62-171).

Також позивачем на підтвердження виконання умов договору, складеного з ТОВ «Діннер Вайс» надано до суду копію податкової наклданої №65 від 25.04.2019 року, квитанцію до неї та картку рахунку 361 (т.5 а.с.67-70).

На підтвердження наявності товару, який було реалізовано позивачем вищевказаним контрагентам позивачем надано до суду копію договору №01/18-030НП від 31.01.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Малдокс Україна» як продавцем, податкові накладні, що складені за операціями з постачання на підставі вказаного договору, квитанції про їх реєстрацію, акти прийому-передачі, (т.2 а.с.107-311, т.3 а.с.1-71).

Щодо покликань відповідача на недоліки наданих товарно-транспортних накладних, то суд зазначає.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі за текстом - Інструкція № 281), згідно з пунктом 2.1 якої облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Пункт 5.4.1 Інструкції визначає, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

За пунктами 7.5.7, 10.2.9 Інструкції ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства».

Про фактично прийнятий нафтопродукт робиться відповідна позначка на всіх примірниках ТТН. В акті повинні бути зазначені рівні нафтопродукту в резервуарі до і після зливання, об'єм прийнятого нафтопродукту, густини за ТТН і за вимірюваннями в резервуарі після зливання, приведені до 20 град.С за ГОСТ 3900, та кількість нестачі нафтопродукту.

Згідно з пунктом 7.5.8. Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Судом досліджено надані товарно-транспортні накладні та встановлено, що хоча і транспортування нафтопродуктів проводилося при виконанні вищевказаних договорів постачання нафтопродуктів, в той же час послуги по такому постачанню надавались не позивачем, а іншими суб'єктами господарювання, які і були зазначено у графі «автопідприємство» таких накладних.

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) наведено визначення основних термінів, а саме:

автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами:

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

В даному виплату позивач не виконував функції автомобільного перевізника при транспортування нафтопродуктів своїм покупцям, а виступав вантажовідправником.

Крім того, щодо товарно-транспортних накладних суд зазначає, що відсутність або недоліки складання товарно-транспортних накладних або складських документів не можуть слугувати доказом невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкових зобов'язань або податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Аналогічна позиція містить в постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1240/1982/18 (адміністративне провадження №К/9901/13245/19).

Товарно-транспортна накладна, складські документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).

Висновки Акту перевірки не демонструють обставин, які б давали підстави вважати, що позивач був обізнаний (або міг бути обізнаний) щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, поведінки контрагентів та постачальників безпосередніх контрагентів позивача.

Щодо покликань відповідача на відсутність у покупців об'єктів оподаткування (відомостей про такі об'єкти форма 20-ОПП), які могли б підтверджувати можливість використання та/або зберігання та/або реалізації придбаного Палива авіаційного ЈЕТ А-1, відсутність подальшої реалізації Палива авіаційного ЈЕТ А-1, його реалізацію щ різницею у часі між подією придбання та подією реалізації при факті відсутності відомостей про об'єкти на яких могло здійснюватись зберігання палива, наявність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на реалізацію Палива авіаційного ЈЕТ А-1 при відсутності можливостей його фізичної поставки (відсутні власні автомобілі, відсутність придбання згідно з даними ЄРПН транспортних послуг у платників ПДВ та згідно зі звітністю за формою №1-ДФ у неплатників ПДВ), то суд зазначає.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов'язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а саме: договори, ТТН, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу та припущеннях контролюючого органу.

Суд зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, суд вважає, що твердження контролюючого органу про те, що вищевказані операції є такими, що фактично не відбулися з підстав ймовірного порушення податкового законодавства контрагентами позивача суд вважає необґрунтованими.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до п.2 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати; довідка документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.2 Розділу ІІ Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, а також платниками податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності).

Згідно з п. 5 Розділу ІІ Порядку №727 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Всупереч зазначеній вище нормі, податковий орган досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, проте у матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджуються господарські операції позивача, а відтак спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, акти виконаних робіт, рахунки, тощо), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2023 року у справі №360/1283/20, та від 03.03.2023 року у справі №804/644/16.

Зазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, де зазначено, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів платника податків та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, при цьому перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2024 року за №52387/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 6 895 925 (шість мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень, з яких збільшення податкових зобов'язань на суму 6 268 268 гривень та штрафні (фінансові) санкції на суму 627 657 гривень.

Зважаючи на вказані висновки суду, суд вважає, що доводи контролюючого органу щодо не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ 7973 822,21 грн. також є необґрунтованими.

В матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано докази сплати ним 30280,00 грн. судового збору.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 30280,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52387/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 6 895 925 (шість мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень, з яких збільшення податкових зобов'язань на суму 6 268 268 гривень та штрафні (фінансові) санкції на суму 627 657 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52388/15-32-07-01-19.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26 листопада 2024 року за №52377/15-32-07-01-19 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, якій сплачують інші платники» за операціями ТОВ «БКБ Трейд» з ФОП ОСОБА_1 , на суму 310 820 (триста десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 29 копійок, з яких за податковими зобов'язаннями 282 563 гривень 90 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 28 256 гривень 39 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» суму сплаченого судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БКБ ТРЕЙД» (вул.Велика Арнаутська, буд.2а, м.Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 39671127).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя О.А. Вовченко

Попередній документ

130473303

Наступний документ

130473305

Інформація про рішення:

№ рішення:	130473304
№ справи:	420/6686/25
Дата рішення:	24.09.2025
Дата публікації:	26.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (31.10.2025)
Дата надходження:	24.10.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (18)

02.04.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
22.04.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
30.04.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
06.05.2025 12:30	Одеський окружний адміністративний суд
22.05.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
28.05.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
29.05.2025 11:30	Одеський окружний адміністративний суд
05.06.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
17.06.2025 11:30	Одеський окружний адміністративний суд
24.06.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
26.06.2025 11:30	Одеський окружний адміністративний суд
17.07.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
29.07.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
04.08.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
12.08.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
08.09.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
15.09.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
24.09.2025 11:00	Одеський окружний адміністративний суд