Справа № 420/25359/25
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Хмельницькій області до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 12144,37 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість відповідача складає 12144,37 грн.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про прийняття справи до провадження була розміщена на сайті Судова влада України, Одеський окружний адміністративний суд (https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
Згідно даних контролюючого органу станом на день звернення до суду за ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 12144,47 грн., а саме:
Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 8106,35 грн. виникла на підставі:
податкового повідомлення-рішення № 1820757-2407-1553-UA68040470000054519 від 10.06.2024 року в сумі 982,27 грн.;
податкового повідомлення-рішення № 1892439-2407-1553-UA68040170000054519 від 17.06.2024 року в сумі 7124,08 грн.
Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 3293,05 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 1995231-2407-1553- UA68040470000053519 від 28.06.2024 року в сумі 3293,05 грн.
Заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, па підставі нарахованої пені ІКП на борг мип.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)) в сумі 744,97 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» 18 жовтня 2024 року № 0017570-1303-2201, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Податкова вимога № 0017570-1303-2201 від 18.10.2024 року відповідачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому є узгодженою.
У встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено, у зв'язку з чим, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з даною позовною заявою.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
За змістом п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Висновки суду.
Отже, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення № 1820757-2407-1553-UA68040470000054519 від 10.06.2024 року, № 1892439-2407-1553-UA68040170000054519 від 17.06.2024 року та № 1995231-2407-1553- UA68040470000053519 від 28.06.2024 року. Крім того із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ф» № 0017570-1303-2201 від 18.10.2024 року, яка була надіслана ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 .
Як встановлено судом, ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, вказана адреса: АДРЕСА_2 не є місцем реєстрації відповідача.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано підтвердження вручення ОСОБА_1 податкової вимоги форми «Ф» № 0017570-1303-2201 від 18.10.2024 року, надіслання податкової вимоги на адресу, відмінну від адреси місця реєстрації відповідача, отже вказана податкова вимога вважається не врученою, а відповідач, ОСОБА_1 , вважається не повідомленим про наявність податкового зобов'язання.
Відтак податкове зобов'язання не є узгодженим у спосіб, визначений ПК України.
Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В постанові від 10 червня 2021 року по справі № 826/14316/18 (провадження № К/9901/4565/20) Верховний Суд вказав, що податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірного зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов'язання.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДПС в Хмельницькій області сформована податкова вимога форми «Ф» № 0017570-1303-2201 від 18.10.2024 року, згідно з якою податковий борг ОСОБА_1 становить 12144,37 грн. Зазначена вимога надіслана відповідачу на адресу вул. Старопортофранківська, 71, м. Одеса, 65020. Конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0601111851119 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою органу поштового зв'язку про неможливість вручення відправлення відповідачці «за закінченням терміну зберігання». Як вже встановлено судом, податкову вимогу надіслано на адресу, відмінну від адреси місця реєстрації відповідача, тому така вважається неврученою платнику податків, а платник податків не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов'язання.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд.17, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ ВП 44070171) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми податкового боргу - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.