Справа № 420/30427/25
про повернення позовної заяви
24 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Територіального управління БЕБ в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ТУ БЕБ в Одеській області не нарахування та невиплату середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані дні щорічних основних відпусток за 2022-2023 роки (33 дні);
- зобов'язати ТУ БЕБ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_1 ), відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані 33 дні щорічної основної відпустки (за 2022-2023 роки) з розрахунку 2993,31 грн. за кожен день такої затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Ухвалою 10.09.2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, а саме: подати до суду платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням причин поважності його пропуску з наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
19.09.2025 р. на виконання вказаної вище ухвали від позивача надійшла заява, в якій позивач вказує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 р. по справі № 420/20665/24, для виконання якого 19.06.2025 р. Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області перераховано на рахунок позивача грошову компенсацію при звільненні за невикористані дні щорічних основних відпусток за 2022-2023 роки, не містить суму виплати, а тому про те, що 19.06.2025 р. заборгованість відповідачем виплачена в повному обсязі, позивач дізнався лише з відповіді відповідача на адвокатський запит від 20.08.2025 р. № 23.13-09-10/48/5226-25. Тобто, саме 20.08.2025 р. позивач дізнався про порушення своїх прав, а тому строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 р. у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 р. у справі № 826/12776/15 та від 05.05.2022 р. у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом одного місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
З долучених до позовної заяви додатків вбачається, що на виконання рішення суду від 10.10.2024 р. у справі № 420/20665/24 Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області 06.06.2025 р. сплачено на рахунок позивача кошти в сумі 27442,98 грн. та 19.06.2025 р. - 51074,02 грн.
Суддя відхиляє доводи представника позивача про те, що порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався лише 20.08.2025 р. з листа-відповіді відповідача, оскільки звернення за правничою допомогою та подальша активність щодо встановлення розміру середнього заробітку за весь час затримки не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона чи її представник почали вчиняти дії щодо реалізації права особи і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.
Отже, в даній справі місячний строк для звернення до суду з позовною заявою щодо сплати середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку сплинув 21.07.2025 р. (з урахуванням вихідних днів). В той же час, з даною позовною заявою представник позивача звернувся до суду 05.09.2025 р., тобто з пропуском строку звернення до суду.
Водночас, суддя зауважує, що подана заява про поновлення процесуального строку звернення до суду взагалі не містить обґрунтування причин пропущення такого строку, а навпаки лише підтверджує факт пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021 р.) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 120/5780/20-а.
Суддею не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.
Згідно з положеннями ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко