Справа № 420/5481/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 20.02.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 15.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Ухвалою від 25 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. ОСОБА_1 з 02.10.2017 року було призначено пенсію за вислугою років, а з 04.12.2024 року переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 15.01.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою, про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум. За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 30.01.2025 року у перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Вхід. № ЕС/22461/25) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління
позовні вимоги позивача вважаємо необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні, якій з 02.10.2017 було призначено пенсію за вислугу років. 04.12.2024 позивач звернулася до Головного управління із заявою про перехід на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Згідно заяви від 04.12.2024 та долученими документами позивача. з 04.12.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону, як непрацюючій особі при страховому стажі 39 років 6 місяців (коефіцієнт стажу - 0,39500, стаж враховано по 08.11.2021), середньомісячній заробітній платі 11185,86 грн (коефіцієнт заробітної плати 1,39920 х 7994,47 грн), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.08.2017 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 4630,90 грн, де: розмір пенсії за віком - 4418,41 грн; доплата за 9 років понаднормативного стажу - 212,49 грн. Оскільки позивач з 02.10.2017 отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки - 7994,47 грн, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону. Таким чином, для застосування показника середньої заробітної плати (доходу), за 2021-2023 роки підстави відсутні. Позивач звернулася з заявою про перехід на інший вид пенсії, а не про призначення, про що поставила власноруч підпис у заяві за призначенням/перерахунком. Отже, за заявою від 15.10.2024 позивача переведено на пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV. Порядок та умови призначення як пенсії за вислугою років та за віком визначено Законом № 1058-IV, а не двома різними Законами, як стверджую позивач.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.10.2017 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується рішенням Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 951160171995 від 05.08.2018 року. Страховий стаж (повний) позивачки визначено 35 роки 5 місяців 12 днів, стаж працівника освіти 35 років 2 місяці 12 днів. При розрахунку пенсії застосовано середній заробіток за три попередні роки: 2017 р - 3764,40 (за 2014-2016 роки).
04.12.2024 року ОСОБА_1 подала до Головного управління ПФУ в Одеській області заяву про перехід на інший вид пенсії за віком.
Рішенням Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 951160171995 від 10.12.2024 року визначено пенсію ОСОБА_1 з 04.12.2024 року за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж (повний) позивачки визначено 39 років 6 місяців 15 днів.
При проведенні розрахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 04.12.2024 року пенсійним органом враховано середню заробітну плату за 2014-2016 роки 3764,40 грн, що підтверджено розрахунком з пенсійної справи позивачки.
15.01.2025 року представник позивачки звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок та виплату пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
30 січня 2025 року в листі №2493-1193/Т-02/8-1500/25, Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило представника позивачки з посиланням на приписи ч.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що: «При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись
заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із
Застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення
(попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно заяви від 04.12.2024 та долученими документами ОСОБА_1 з 04.12.2024 переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону, як непрацюючій особі при страховому стажі 39 років 6 місяців (коефіцієнт стажу - 0.39500, стаж враховано по 08.11.2021), середньомісячній заробітній платі 11185,86 гри (коефіцієнт заробітної плати 1,39920x7994.47грн), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.08.2017 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 4630,90 грн, де: розмір пенсії за віком - 4418,41 грн; доплата за 9 років понаднормативного стажу - 212,49 грн.
Оскільки ОСОБА_1 з 02.10.2017 отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки - 7994,47 грн, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону.
Отже для застосування показника середньої заробітної плати (доходу), за 2021-2023 роки підстави відсутні» (а.с.14-15).
Позивачка не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум, звернулася з позовом до суду.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції станом на момент призначення позивачці пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зі змісту зазначених положень вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший вид. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 02.10.2017 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 04.12.2024 року позивачці за її заявою Малиновським об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІI, передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Положеннями п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що приписами ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Судом встановлено, що позивачці з 02.10.2017 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII. При цьому, в подальшому з 04.12.2024 року позивачці за її заявою Малиновським об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV
Отже позивачка зверталася до відповідача із заявою про призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Тому, 04.12.2024 року при прийнятті рішення № 951160171995 про призначення позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно було застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2021-2023 роки, оскільки позивач набув право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 400/293/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи позивачці у обчисленні пенсії за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, відповідачем помилково ототожнене поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії», внаслідок чого в розрахунку пенсії з 04.12.2024 року відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні (2014-2016 роки) не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачці пенсії за віком у 2024 році на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган має врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021-2023 роки. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначені норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
При цьому належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивачки, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 15.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 969,00 грн., сплачений згідно квитанції від 20.02.2025 (а.с.8).
Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.01.2025 року, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням фактично виплачених сум
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 969,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.А. Вовченко