Справа № 420/12499/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування період роботи ОСОБА_1 з 01.03.2020 по 30.12.2021 роки на посаді провідного юрисконсульта Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства до страхового стажу.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи на посаді провідного юрисконсульта Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства з 01.03.2020 по 30.12.2021 роки та внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування.
Ухвалою від 02.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
23.09.2025 року судом зареєстрована від позивача заява про відвід судді В.А.Дубровній у справі 420/12499/25, яка обґрунтована положеннями статей 36, 39 КАС України та існуванням у позивача сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді справи з огляду на тривалий розгляд справи, що є порушення процесуального законодавства, з огляду на відкриття провадження у справі 02.05.2025 р та не прийняттям рішення по справі на дату подання даної заяви. При цьому зауважує, що в інших аналогічних справа (420/22432/25, №420/22401/25, №420/22660/25, №420/22182/25, №420/22462/25) суддею дотримано передбачені законодавством строки розгляду вказаних справ.
Вирішуючи дану заяву позивача, суд враховує наступне.
За приписами ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається з заяви про відвід, то позивач в якості підстави для відводу покликається на пункт 4 статті 36 КАС України.
При цьому, підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається із заяви позивача, єдиним аргументом позивача, який, на його думку, викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності суду, є те, що справа не розглянута судом протягом 60 днів з дня відкриття провадження, чим на думку позивача порушено його право на справедливий розгляд справи у розумні строки.
Однак аргументи позивача щодо строків розгляду не є тим чинником, який об'єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи. Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях та не містить об'єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України.
Інших обставин, які можуть бути підставами для відводу судді Дубровної В.А., що визначені статтею 36 КАС України, позивач не вказав.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява про відвід судді підлягає передачі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 243, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Визнати необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву від 23.09.2025 року про відвід судді Дубровної В.А.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна