про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2025 рокусправа № 380/18992/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними та неправомірними дії командира 1-ї роти роботизованих систем Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 щодо неправомірних дій відносно старшого солдата 3-го оператора відділення взводу роботизованих систем мінування 1-ї роти роботизованих систем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо звинувачення його у самовільному залишенні Військової частини НОМЕР_1 , місця служби 17 квітня 2025 року здійсненого в умовах воєнного часу;
- поновити виплату належного грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 з 17 квітня 2025 року відповідно з «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого Доручення Міністра оборони України про Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам у 2025 році №156/уд від 09 січня 2025 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 та 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У цьому контексті під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, позивач просить суд визнати протиправними та неправомірними дії командира 1-ї роти роботизованих систем Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 щодо звинувачення його у самовільному залишенні Військової частини НОМЕР_1 , місця служби 17 квітня 2025 року здійсненого в умовах воєнного часу.
З матеріалів справи судом встановлено, що про звинувачення у самовільному залишені позивачем Військової частини НОМЕР_1 останньому стало відомо з доповіді від 17.05.2025. Водночас, позивач, оскаржуючи такі дії, звернувся до суду лише 16.09.2025 (згідно з штампом поштового відділення), тобто пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений Законом.
При цьому, до позовної заяви позивачем не долучено клопотання про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин такого порушення.
Окрім того, відповідно до приписів пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено згаданим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини 2 статті 94 КАС України).
Так, позивач, у позовні заяві просить суд витребувати:
- у військової частини НОМЕР_1 оригінали або належним чином завірені копії документів по результатах (на думку позивача) проведеного службового розслідування за даним фактом у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України №608 від 21 листопада 2017 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України»,
- в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Третій слідчий відділ (з дислокацією у місті Дніпрі) оригінали або належним чином завірені копії документів про проведення Державним бюро розслідування перевірки за фактом звернення старшого солдата ОСОБА_1 щодо можливого вчинення неправомірних дій відносного нього командуванням Військової частини НОМЕР_1 .
Частиною 1 ст.80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.2 ст.80 КАС України).
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів вжиття заходів для отримання відповідних доказів самостійно, та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів. У позовній заяві позивач припускає, що щодо нього було проведено службове розслідування, поряд з цим не наданого жодних доказів, які дії позивач вчиняв для з'ясування відповідних обставин.
Усе вищенаведене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна