24 вересня 2025 рокусправа № 380/12618/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Юніма-1», про стягнення заборгованості.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) з позовом до Приватного підприємства «Юніма-1» (далі - відповідач), в якому просить:
- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства «Юніма-1» (ЄДРПОУ 35186041) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлені строки добровільно не сплатив борг. Вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Відповідач належним чином повідомлений. Відзиву на позов у встановлений строк не подав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
Приватне підприємство «Юніма-1» (ЄДРПОУ 35186041) є платником податків; основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД80.10 Діяльність приватних охоронних служб.
Згідно з довідкою про податкову заборгованість Приватного підприємства «Юніма-1» від 04.06.2025 №6140/5/13-01-13-08-06 станом на 03.06.2025 у відповідача є заборгованість на загальну суму 101605,34 грн /арк.спр.16/.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» №003597-1308-1301 від 04.04.2023, яку надіслано платникові податків, що підтверджується доказами у справі.
Рішенням заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області від 13.07.2023 №283/4-13-01 відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПКУ вирішено стягнути з Приватного підприємства «Юніма-1» кошти з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На виконання згаданого рішення Головним управлінням ДПС у Львівській області скеровано платіжні вимоги щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена.
Актом опису майна №60 від 05.06.2023 податковим керуючим Кардаш В. описане майно відповідача «RENAULT LOGAN 999 (2021); білий; № двигуна НОМЕР_1 ; № кузова НОМЕР_2 ; 105 первинна реєстрація».
До державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 05.06.2023 №60, що підтверджується витягом із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №84365024.
Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
У пункті 57.1 статті 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.1-54.3.6 пункті 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Всупереч викладеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив заходів, спрямованих на погашення податкових зобов'язань.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог статті 59 ПК України ГУ ДПС у Львівській області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу. У справі є докази надіслання такої вимоги, а доказів її оскарження немає.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів.
Згідно з підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.6 статті 87 ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.
Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Згідно з статтею 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
У пункті 89.3 статті 89 ПК України зазначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до приписів пунктів 89.5-89.8 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Викладені приписи ПК України узгоджуються із Порядком застосування податкової застави, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (далі - Порядок №586).
Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88-90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II ПК України і визначає механізм застосування податкової застави податковими органами.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до ПК України або податкових законів, і на яких покладено обов'язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.
За пунктом 5 Розділу І Порядку № 586 право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 9-12 Розділу І Порядку №586 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 глави 9 Розділу II ПК України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II ПК України.
Розділ ІІ цього Порядку визначає опис майна у податкову заставу платника податків, що має податковий борг.
Відповідно до пунктів 1-7 Розділу ІІ Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити податковий орган про наявність такого майна. Податковий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.
Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 13.07.2023 №283/4-13-01 відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, яким вирішено стягнути з Приватного підприємства «Юніма-1» кошти з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На підставі вказано рішення ГУ ДПС у Львівській області надіслано платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів щодо суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак такі повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунку.
Актом опису майна №60 від 05.06.2023 податковим керуючим Кардаш В. описане майно відповідача «RENAULT LOGAN 999 (2021); білий; № двигуна НОМЕР_1 ; № кузова НОМЕР_2 ; 105 первинна реєстрація».
До державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 05.06.2023 №60, що підтверджується витягом із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №84365024.
Однак суд звертає увагу, що акт опису майна №60 від 05.06.2023 у податкову заставу складений податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку №586.
В загаданому акті не вказано балансову вартість об'єкту рухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки в графа «Вартість, грн.», «Усього на зальну суму» відсутня будь-яка інформація.
Отже, податковим керуючим не дотримано вимог визначених пунктом 89.2 статті 89 ПК України, оскільки не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку №586.
Крім того, згідно з пункту 89.2 статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Проте позивачем не надано до суду звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог Порядку №586.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2022 у справі №805/3942/17-а.
Також, відповідно до приписів Розділу ІІ Порядку №586 відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Однак із змісту акту опису майна №60 від 05.06.2023 суд встановив, що такий акт підписаний лише податковим керуючим Кардаш В. У вказаному актів відсутні підписи представника платника податку та інших залучених осіб. Також, відсутні інформація про відмову представника платника податків від підписання акту опису майна. Викладене свідчить про недотримання контролюючим органом приписів Порядку №586.
Крім того, суд встановив, що рішення заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області від 13.07.2023 №283/4-13-01, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах, не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків боржника, також не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.
Суд наголошує, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також, підстав його виникнення пов'язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Отже, податковим органом не доведено факт існування обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відшкодування судового збору позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович