Іменем України
24 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/22697/15
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» до Державної архітектурно-будівельної інспекція України про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» (далі - позивач, ОК «ЖБК Славгородський») з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 2/15/10126-25/1009/0216 від 10.09.2015 про накладення штрафу за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірна постанова винесена у зв'язку з невиконанням припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25 березня 2015 року, який станом на день винесення оскаржуваної постанови є чинним та нескасованим. Звертає увагу, що позивачем оскаржується припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25 березня 2015 року у судовому порядку.
Позивач вважає, що у спірних правовідносинах відповідач мав керуватися п.8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, відповідно до якого провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі, зокрема: наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем протиправно прийнято постанову про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2015 відкрито провадження у справі, призначено адміністративну справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2015 зупинено провадження у справі № 826/22697/15 до вирішення справи №К/800/42213/15 Вищим адміністративним судом України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження. Провадження у справі поновлено. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
25 березня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведена позапланова перевірка Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Славгородський» на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою: вул.Славгородська, 25, Дарницький район, м. Київ, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 березня 2015 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської ради 10 вересня 2012 року після розробки та затвердження проектної документації - 9 серпня 2012 року. Зазначене, на думку перевіряючих, свідчить про те, що проектна документація розроблена та передана ОК «ЖБК «Славгородський» без отримання вихідних даних. Крім того, будівництво фактично пятиповерхового житлового будинку з цоколем не відповідає вимогам містобудівних умов та обмежень, якими передбачено чотири поверхи з цоколем та мансардою.
За результатами позапланової перевірки Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Славгородський» складено:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 березня 2015 року;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25 березня 2015 року, яким у термін до 30 червня 2015 року надано позивачу час на усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 24/15/10/26-54/0704/02/6 від 7 квітня 2015 року, якою на ОК «ЖБК «Славгородський» накладено штраф у розмірі 109620,00 грн відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єктах III категорії складності.
Вважаючи припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25 березня 2015 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 24/15/10/26-54/0704/02/6 від 7 квітня 2015 року протиправними, позивач звернувся до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року у справі № 826/7328/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року, у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису від 25.03.2015, постанови №24/15/10/26-54/0704/02/6 від 07.04.2015 та наказу від 30.03.2015 № 47 «д» відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року залишено без змін.
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2/15/10126-25/1009/0216 від 10.09.2015 за не виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2015, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 12180,00 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з абзацом 1 частини1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Відповідно до пункту 5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому, підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю (абзац 5 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI та абзац 1, 6 пункту 7 Порядку №553).
У відповідності до підпункту 3 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:
у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Аналогічні положення містить стаття 41 Закону №3038-VI.
Пунктами 15-18 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно пункту 22 Порядку №533 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Згідно з пунктом 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право, зокрема головні інспектори будівельного нагляду.
Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі Закон № 208/94-ВР).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як встановлено судом, спірну постанову винесено у зв'язку з невиконанням позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.03.2015.
З матеріалів справи убачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року у справі № 826/7328/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року, у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправними та скасування припису від 25.03.2015, постанови №24/15/10/26-54/0704/02/6 від 07.04.2015 та наказу від 30.03.2015 № 47 «д» відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року залишено без змін.
Суди дійшли висновку, що відповідач під час винесення припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, прийняття оскаржуваних у справі постанови про накладення штрафу та наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, діяв у порядку та в межах, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.
Таким чином, станом на час розгляду даної адміністративної справи припис, невиконання якого стало підставою для винесення спірної постанови, в судовому порядку не скасований, відтак є законним та таким, що підлягає виконанню.
За правилами, встановленими частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, правомірність прийнятого відповідачем припису встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, що зумовлює висновок про наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі Закону № 208/94-ВР за невиконання припису та відповідно про наявність підстав для винесення постанови про накладення штрафу.
Доказів виконання припису позивачем не надано.
Доводи позивача стосовно необхідності застосування відповідачем при прийнятті рішення п. 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 судом відхиляються, з огляду на те, що позивачем такі доводи жодним чином не обґрунтовані.
За вказаною справою позивачем не наведено належних та достатніх обґрунтувань і доводів, не надано достатньо доказів щодо протиправності спірної постанови № 2/15/10126-25/1009/0216 від 10.09.2015 про накладення штрафу за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем в свою чергу доведено правомірність її прийняття.
Відповідно до частин першої-другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третя статті 242 КАС України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решті доводів сторін суд не надає оцінку, оскільки вони не впливають на висновки суду та результат розгляду справи.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат по справі у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Славгородський» (місцезнаходження: 020175, м.Київ, вул. Славгородська,25) до Державної архітектурно-будівельної інспекція України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова