про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6341/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: приватний виконавець Ванжа Олександр Володимирович (49044, м. Дніпро, вул. Самарського Якова, 6, прим. 15, офіс 3)
про визнання недійсним акту про проведений електронний аукціон та договору купівлі-продажу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця Ванжи Олександра Володимировича, в якому просить:
- визнати недійсним акт про проведений електронний аукціон про проведення електронних торгів/електронного аукціону від 22.01.2024 року №LАР001-UА-20231219-32422, через електронний майданчик державного підприємства "Прозоро. Продажі", 22.01.2024 року з реалізації майна: 1/2 частини земельної ділянки (номер лоту 073), цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 3520586000:02:000:0209; загальна площа - 7,4765 га за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с/рада Родниківська, в рамках виконавчого провадження №66186761;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельного паю, серія та номер №94 від 13.02.2024 року, виданий 13.02.2024 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентиною Григорівною.
Частинами 1, 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За правилами статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно з частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Суд установив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В. з 2021 року перебувало виконавче провадження №66186761 щодо примусового виконання виконавчого напису №1038, виданого 27.05.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" з ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла за договором іпотеки, в розмірі 790 696,38 грн.
У процесі примусового виконання приватний виконавець Ванжа О.В. на підставі статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передав на реалізацію нерухоме майно, належне божнику ОСОБА_1 , а саме 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 3520586000:02:000:0209 та організував електронні (земельні) торги для продажу цієї земельної ділянки, як це передбачено статтею 135 Земельного кодексу України.
22.01.2024 року в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" відбулися земельні торги з продажу 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 3520586000:02:000:0209, про результати яких складено протокол №LAP001-UA-20231219-32422 від 22.01.2024 року.
Переможцем земельних торгів визнано громадянку ОСОБА_2 , яка сплатила забезпечувальний платіж та здійснила розрахунок за придбане майно.
У зв'язку з цим приватний виконавець Ванжа О.В., керуючись Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, склав акт про проведений електронний аукціон (про проведені електронні торги) від 12.02.2024 року.
На підставі протоколу №LAP001-UA-20231219-32422 від 22.01.2024 року про результати земельних торгів у формі електронного аукціону між організатором земельних торгів - приватним виконавцем Ванжою О.В. та переможцем земельних торгів - громадянкою ОСОБА_3 відповідно до статей 135, 137 Земельного кодексу України укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. та зареєстрований у реєстрі за №94 від 13.02.2024 року.
Одночасно нотаріусом на підставі цього договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.02.2024 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 3520586000:02:000:0209, а речове право позивача на цю земельну ділянку припинено.
Постановою приватного виконавця від 21.02.2024 року у виконавчому провадженні №66186761 виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса - повернутий стягувачу на підставі пунктів 2, 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач після завершення виконавчого провадження звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2024 року у цивільній справі №390/2099/23 за його позовом виконавчий напис нотаріуса №1038 від 27.05.2021 року про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 790696,38 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню.
Метою звернення позивача з цим позовом є захист його майнових прав на земельну ділянку, що була предметом електронних торгів, та власником якої наразі є громадянка ОСОБА_2 . Позивач висуває вимоги про визнання недійсним акта про проведені електронні торги та укладеного за результатами торгів договору купівлі-продажу земельної ділянки і такі вимоги є способами захисту права цивільного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №910/856/17 вказала, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів. У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.
Тож суд вважає, що оскаржуваний позивачем акт про проведений електронний аукціон не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), яке може бути оскаржене до адміністративного суду. До повноважень адміністративного суду не належить визнання недійсним договору купівлі-продажу землі, про що позивач просить у позові.
Цей спір щодо оскарження електронних торгів (земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу земельної ділянки), в результаті яких право власності на реалізоване майно (земельну ділянку) набула третя особа, за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому приватного виконавця. Такий спір не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Зважаючи на суб'єктний склад сторін, такий спір має розглядатися в порядку позовного провадження за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ