25 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/24417/20
провадження № 2-іс/340/373/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участі секретаря судового засідання - Толстової О.І.,
представника позивача - Павлова Н.Є.,
представника відповідача - Марціс Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Міністерства оборони України, проспект Повітрянофлотський, м. Київ, 03168
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнання протиправним та скасувати рішення в частині не розміщення на посаді за результатами вивчення рівня професійної компетентності та проведеної співбесіди ОСОБА_1 , директора Департаменту у формі листа № 11183/з від 21.07.2020 з доповіддю щодо виконання штатних заходів у Міністерстві та Додатком - списком осіб, які, за результатами вивчення рівня професійної компетентності, не можуть бути розміщені на посадах в Департаменті внутрішнього аудиту Міністерства оборони України;
- визнати протиправним та скасувати подання від 14.07.2020 року до звільнення з роботи ОСОБА_1 17.07.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 33 від 14.07.2020 року щодо припинення державної служби та звільнення з роботи;
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 46 від 07.09.2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на роботі;
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 08.09.2020 року по час поновлення на роботі;
- зобов'язати відповідача виплатити недоплачену заробітну плату за один день роботи у вересні 2020 року у сумі 931,69 грн..
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 20.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
18.03.2025 справа №640/24417/20 зареєстрована в Кіровоградському окружному адміністративному суді, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні (т.4.а.с.18).
Від представника позивача 16.06.2025 року надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків..
Відповідно до ч.1,2,3,5 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.1,2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, справа з даним предметом спору не відноситься до жодної з категорії справ, які, згідно ч.4 ст.12 КАС України, розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження та не відноситься до жодної категорії справ, які, згідно ч.4 ст.257 КАС України, не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що форма розгляду справи визначена з урахуванням положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, згідно якої - справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Дана справа в розумінні п.1 ч.6 ст.12 КАС України не належить до справ незначної складності.
Водночас, така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20).
Суд зазначає, що, згідно із ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження було враховано: 1)значення справи для сторін; 2)обраний позивачем спосіб захисту; 3)категорію та складність справи; 4)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5)кількість сторін та інших учасників справи; 6)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.5,6 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, суд зазначає, що, заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні.
Представник позивача не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи за правилами загального позовного провадження цьому сприятиме.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, представником позивача не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України суд,-
Заяву представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО