про передачу справи за підсудністю
24 вересня 2025 року Київ № 320/46973/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гасанова Ілгара Джаліла огли звернувся 14.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Просив суд визнати протиправними дії Головного управління поліції у м. Києві, вчинені старшим дільничним офіцером поліції Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції Лецкалюком Артемом Володимировичем щодо адміністративного затримання 18.03.2025 о 13:50 громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку, що цей позов подано з порушенням правил підсудності, виходячи з такого.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує дії Головного управління поліції у м. Києві, вчинені старшим дільничним офіцером поліції Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції Лецкалюком Артемом Володимировичем щодо адміністративного затримання 18.03.2025 о 13:50 громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту позову слідує, що позивач, перебуваючи у місті Києві на території станції метро «Васильківська», 18.03.2025 близько 13 години був зупинений співробітниками Голосіївського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві, які у складі групи оповіщення з питань мобілізації здійснювали перевірку військово-облікових документів. При перевірці даних із бази ІПНП установлено, що, нібито, ОСОБА_1 «перебуває у розшуку» за ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з порушенням законодавства про мобілізацію. Після чого, о 13:50 старшим дільничним офіцером поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Лецкалюком А.В. прийнято рішення про затримання та складено відносно позивача протокол про адміністративне затримання № 011831 за частиною третьою статті 261 КУпАП, з яким (прийнятим рішенням про затримання) останній не згоден.
У подальшому позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, який не був складений, у зв'язку з тим, що станом на 18.03.2025 сплив строк накладення адміністративного стягнення.
Згідно із частиною першою статті 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді) адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Стверджують, що на момент зупинки ОСОБА_1 18.03.2025 у співробітників поліції, зокрема старшого ДОП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Лецкалюка А.В., була в наявності інформація щодо дати виявлення адміністративного правопорушення, яка передувала 26.12.2024 і станом на 18.03.2025 очевидно та беззаперечно строк накладення адміністративного стягнення сплив, у зв'язку із чим і не було підстав для складання протоколу/постанови про адміністративне правопорушення, а так само і адміністративного затримання.
Таким чином, на переконання позивача, рішення, прийняте старшим дільничним офіцером поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Лецкалюка А.В. було незаконним та протиправним.
Пунктом 1 частини першої, частини другої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регламентовані статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Верховний Суд у ході розгляду справи № 695/3667/18 у своїй постанові від 21.01.2021 сформував правовий висновок, відповідно до якого з аналізу статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що справи про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а справи про притягнення до фінансової відповідальності підсудні окружним адміністративним судам.
У силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Верховного Суду викладені в постанові від 21.01.2021 у справі № 695/3667/18 враховані судом у спірних правовідносинах.
За нормами пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із частинами шостою та восьмою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються (частина перша статті 30 Кодексу).
У силу вимог статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Із позовної заяви вбачається, що адресою місяця проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15 (Шевченківський район).
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що цей спір не підсудний Київському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду Шевченківським районним судом міста Києва (за місцезнаходженням відповідача).
Разом із тим, суд уважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі незгоди з територіальною підсудністю, визначеною цією ухвалою, позивач не позбавлена можливості подати до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про передачу справи на розгляд до місцевого загального суду за місцем проживання позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 25, 29, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративну справу № 320/46973/25 передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.