24 вересня 2025 року м. Київ № 320/54162/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративної справи
за позовом1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2
до1. Військової частини НОМЕР_1 ; 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3. Міністерства оборони України
третя особа:ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 та Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6) внаслідок не призначення та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_5 ) не розподіленої належної частки одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини від 15 000 000,00 гривень (п'ятнадцять мільйонів), в сумі по 2 500 000,00 гривень кожному, у загальній сумі 5 000 000,00 гривень, внаслідок загибелі військовослужбовця - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 та Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6) призначити та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_5 ) нерозподіленої належної частки одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини від 15 000 000,00 гривень (п'ятнадцять мільйонів), в сумі по 2 500 000,00 гривень кожному (у загальній сумі 5 000 000,00 гривень), внаслідок загибелі військовослужбовця - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
25 листопада 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, за змістом якого останній просить суд здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі законного представника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Розглядаючи подані заяви представника Антимонопольного комітету України, суд враховує наступне.
1. За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у ст. 262 КАС України.
За змістом норм ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі “Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні та з метою збереження життя та здоров'я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні.
2. Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно приписів частини четвертої, п'ятої вказаної статті, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
На обґрунтування поданого клопотання про залучення третьої особи, представник відповідача зазначає, що рішення суду в цій справі може вплинути на права та інтереси малолітнього сина загиблого військовослужбовця, ОСОБА_3 , то відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України його необхідно залучити до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог в особі законного представника, матері ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, для повного та всебічного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі законного представника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 49, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -
1. Залишити заяву представника Міністерства оборони України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін без задоволення.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі законного представника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
3. Зобов'язати позивача направити примірник позовної заяви на адресу залученої третьої особи та надати до суду підтверджуючі докази такого направлення.
4. Запропонувати третій особі подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання від позивача примірника позовної заяви письмові пояснення з приводу заявленого позову.
5. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Жукова Є.О.