23 вересня 2025 року м. Київ № 320/26024/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження питання щодо поновлення строку звернення до суду у справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2023 №23493/10-36-24-05/3039023354 та №23500/10-36-24-05/3039023354.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 18.10.2024 представником позивача подано заяву про поновлення строків звернення до суду.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, рішення про результати розгляду скарги було отримано представником позивача 13.03.2024 року. Після отримання відмови у задоволенні скарги стан здоров'я позивача, який хворіє на гіпертонічну хворобу 2-ї стадії, погіршився. Він 15.03.2024 звернувся до лікаря, що підтверджується консультативним висновком, який приєднаний до матеріалів заяви.
Позивач 05.04.2024 повторно звернувся за медичною допомогою, у зв'язку з чим було призначено лікування. З 11.04.2024 по 03.05.2024 він перебував на стаціонарному лікуванні у КП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2».
У зв'язку з перебуванням на лікуванні позивач лише 14.05.2024 уклав з АО «Акторіс» додаток до договору від 10.03.2023 про надання правової допомоги, яким доручив підготовку та подання адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень.
В подальшому позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», а саме: з 07.06.2024 по 14.06.2024; з 01.07.2024 по 10.07.2024; з 19.07.2024 по 02.08.2024.
На думку представника позивача, у суду є всі підстави визнати поважним причини пропуску та поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглянувши заяву, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду винесено постанову від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступлено від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено та сформульовано новий правовий висновок.
Верховний Суд зазначив, що тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПКУ дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду.
Суд звернув увагу, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Отже, Верховний Суд зазначив, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є суттєва різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Отже, чисельні юридичні наслідки, які з огляду на положення ПК України виникають внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішення від 13.12.2023 №23493/10-36-24-05/3039023354 та №23500/10-36-24-05/3039023354
Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 06.03.2024 №6309/6/99-00-06-1-03-03 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Зазначене рішення ДПС України позивачем отримано 13.03.2024.
Позивачем зазначено, що у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні ним було пропущено строк звернення до суду, що підтверджується наданими медичними документами.
Враховуючи наведені обставини справи та доводи позивача, суд дійшов висновку, що пропуск строку звернення до суду зумовлений поважними причинами та підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити строк звернення до суду.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.