про повернення зустрічної позовної заяви
23 вересня 2025 року м. Київ справа № 320/16031/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Паріматч", що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства у сумі 10 674 041,77 грн на користь Держави.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу, який складається з наступних сум:
- єдиного податку з юридичних осіб у загальній сумі 10 669 205,44 грн;
- податку на доходи отримані від букмекерської діяльності та азартних ігор у загальній сумі 4 835,90 грн;
- адміністративних штрафних санкцій у загальній сумі 0,43 грн.
З розрахунку суми податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 10 669 205,44 грн, вбачається, що він складається з:
- нарахованої пені у розмірі 6 726 633,97 грн;
- штрафної санкції, визначеної за ППР №000537700701 від 13.06.2024 у розмірі 3 822 781,32 грн;
- податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 119 790,15 грн за декларацією з єдиного податку з юридичних осіб за лютий 2023 року.
За твердженнями контролюючого органу, такі грошові зобов'язання та пеня пов'язані/ нараховані у зв'язку несвоєчасною сплатою Відповідачем єдиного податку з юридичних осіб за лютий 2023 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05 травня 2025 року ВДЗК (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду зареєстровано зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому ТОВ "Паріматч" просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування пені з єдиного податку в розмірі 6 726 633,97 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника з єдиного податку;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми нарахованої пені з єдиного податку у сумі 6 726 633,97 грн;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2024 №000537700701;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року в розмірі 119 790,15 грн;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми нарахованої пені щодо податку на доходи, отримані від букмекерської діяльності та азартних ігор в розмірі 4 835,90 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом, ТОВ "Паріматч" зазначає, що воно задекларувало за лютий 2023 року до сплати суму єдиного податку у розмірі 47376700,86 грн, граничний строк для сплати якої настав 30.03.2023. Однак Відповідач не міг сплатити податкові зобов'язання, оскільки з 14.03.2023 Указом Президента України від 10 березня 2023 року №145/2023 до нього застосовано обмежувальні заходи - санкції. Це призвело до блокування активів Відповідача та повне зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань. Відповідач надсилав платіжні доручення на сплату єдиного податку, однак отримував відмови банків на проведення таких операцій.
Відповідач стверджує, що на той час у нього були наявні значні суми переплат з інших податків, внаслідок чого він звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявами про зарахування надміру сплачених податків з податковими зобов'язаннями, зокрема, із заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДФО в рахунок сплати всієї суми єдиного податку за лютий 2023 року. Така заява (№9054730237 від 20.03.2023) була подана до завершення граничного строку сплати податкових зобов'язань з єдиного податку.
Таким чином, відповідач вважає, що вчинив всі обов'язкові дії, визначені податковим законом (статтею 43 ПК України) для зарахування переплати в рахунок погашення податкових зобов'язань з єдиного податку. Однак, ГУ ДПС не здійснило залік надміру сплачених податків проти зобов'язань з єдиного податку, що в подальшому призвело до протиправного нарахування пені на суму податкового боргу, якого насправді не мало б існувати, якби ГУ ДПС здійснило залік. З урахуванням поданої Відповідачем Заяви вважає, що у нього відсутній податковий борг з єдиного податку за лютий 2023 року, оскільки облік податкового боргу за Відповідачем з єдиного податку є виключно наслідком не виконання контролюючими органами свого прямого обов'язку з вчинення дій щодо зарахування переплати в погашення податкових зобов'язань.
Також відповідач зазначає, що позивач обліковує як борг штрафну санкцію, визначену за ППР №000537700701 від 13.06.2024 в розмірі 3 822 781,32 грн. Такий штраф визначений Відповідачу у зв'язку все тими ж обставинами - несвоєчасним погашенням єдиного податку за лютий 2023 року.
Натомість, відповідач стверджує, що попри відсутність непогашених податкових зобов'язань з єдиного податку за лютий 2023 року та враховуючи управлінське рішення, штраф за таким ППР було сплачено. На підтвердження цього Відповідач надає платіжне доручення №425 від 09.07.2024 на суму 3 822 781,32 грн. У зв'язку з цим вважає, що підстави для обліку як податкового боргу суми грошових зобов'язань за вказаним ППР відсутні.
Що стосується залишку непогашеної суми податку в розмірі 119 790,15 грн, то відповідач зауважує, що це виключно наслідок не відображення здійсненого заліку переплати із зобов'язаннями з єдиного податку, позаяк відповідач шляхом зарахування переплати погасив в повному обсязі та своєчасно податкові зобов'язання з єдиного податку за лютий 2023 року.
Відповідач стверджує, що у нього відсутні своєчасно несплачені суми податкових зобов'язань з єдиного податку, а пеня нарахована неправомірно.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд, зокрема, провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення відомостей про податковий борг Відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду належним чином завірені копії документів, якими підтверджуються викладені у зустрічній позовній заяві обставини, а саме, щодо декларування єдиного податку за лютий 2023 року у розмірі 47 376 700,86 грн та щодо наявності станом на період до граничного строку сплати спірної суми узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку переплати, яку ТОВ "Паріматч" вважає протиправно не зарахованою Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків для погашення податкового боргу; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
11 вересня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Дослідивши означену заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та підтримано у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 560/6104/22, від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 тощо.
У цьому аспекті "день, коли особа дізналася про порушення свого права" - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Також порівняльний аналіз словоформ "дізналася" і "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
В заяві про усунення недоліків зустрічної позовної заяви представник ТОВ "Паріматч" щодо строків звернення до суду зазначив, що в межах адміністративної справи №320/19912/23 оскаржується податкова вимога від 13.04.2023 №0008207-1303-2615, а також дії щодо невідображення заліку надмірно сплаченого ПДФО у розмірі 47335139,47 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року. Представник ТОВ "Паріматч" стверджує, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ігноруючи означений позов, у 2024 році починає списувати з рахунків відповідача в безспірному порядку кошти в якості погашення єдиного податку за лютий 2023 року і на такі списані суми нараховує спірну пеню, яка відображається в ІКП ТОВ "Паріматч" тільки за фактом погашення грошових зобов'язань.
На думку представника ТОВ "Паріматч" сам по собі факт відображення пені в інтегрованій картці платника податків не створює для нього жодних наслідків, адже інтегрована картка платника є лише формою оперативного обліку, яка виключно містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС. В свою чергу, факт звернення позивача до суду з позовом про арешт рахунків відповідача (ТОВ "Паріматч") безпосередньо порушує права останнього, що має наслідком вчинення ним активних дій, зокрема і шляхом звернення до суду із зустрічним позовом.
Відповідач за первісним позовом вважає датою, з якої слід обраховувати початок відліку строку для звернення до суду, дату подання Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків означеної позовної заяви про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Паріматч", достатні для стягнення податкового боргу.
Як вже зазначалося судом, відповідач стверджує, що ним була подана заява №9054730237 від 20.03.2023 про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДФО в рахунок сплати всієї суми єдиного податку за лютий 2023 року, однак контролюючий орган не здійснив залік надміру сплачених податків проти зобов'язань з єдиного податку, що в подальшому призвело до протиправного нарахування пені на суму податкового боргу, якого насправді не мало б існувати, якби ГУ ДПС здійснило залік.
Також відповідач зазначає, що позивач обліковує як борг штрафну санкцію, визначену за ППР №000537700701 від 13.06.2024 в розмірі 3 822 781,32 грн. Такий штраф визначений Відповідачу у зв'язку все тими ж обставинами - несвоєчасним погашенням єдиного податку за лютий 2023 року. Натомість, відповідач стверджує, що попри відсутність непогашених податкових зобов'язань з єдиного податку за лютий 2023 року та враховуючи управлінське рішення, штраф за таким ППР було сплачено. На підтвердження цього Відповідач надає платіжне доручення №425 від 09.07.2024 на суму 3 822 781,32 грн. У зв'язку з цим вважає, що підстави для обліку як податкового боргу суми грошових зобов'язань за вказаним ППР відсутні.
Що стосується залишку непогашеної суми податку в розмірі 119 790,15 грн, то відповідач зауважує, що це виключно наслідок не відображення здійсненого заліку переплати із зобов'язаннями з єдиного податку, позаяк відповідач шляхом зарахування переплати погасив в повному обсязі та своєчасно податкові зобов'язання з єдиного податку за лютий 2023 року.
Відповідач стверджує, що у нього відсутні своєчасно несплачені суми податкових зобов'язань з єдиного податку, а пеня нарахована неправомірно.
З наведеного вбачається, що право позивача на звернення до суду з вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, найменше виникло у нього:
- щодо вимоги, пов'язаної з виключенням з інтегрованої картки суми податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року в розмірі 119 790,15 грн, - після подання заяви №9054730237 від 20.03.2023 про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДФО в рахунок сплати всієї суми єдиного податку за лютий 2023 року та ухилення контролюючого органу від здійснення дій за такою заявою;
- щодо вимоги, пов'язаної з виключенням з інтегрованої картки суми штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2024 №000537700701, - після сплати штрафу за таким ППР на підставі платіжного доручення №425 від 09.07.2024;
- щодо вимоги, пов'язаної з виключенням з інтегрованої картки суми нарахованої пені з єдиного податку у сумі 6 726 633,97 грн, - після нарахування такої пені, яке, згідно даних ІПП, було здійснено 12.02.2024, 09.04.2024 та 09.07.2024.
Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №826/9288/18 виснував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.
Означеною позицією спростовуються доводи ТОВ "Паріматч" щодо того, що сам по собі факт відображення пені в інтегрованій картці платника податків не створює для нього жодних наслідків. На противагу означеному, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, а тому у випадку визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2023 №008207-1303-2615, якою відповідача повідомлено про те, що станом на 12.04.2023 сума його податкового боргу становить 47 335 139,47 грн, у контролюючого органу виникне обов'язок вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці ТОВ "Паріматч" дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, зокрема і в частині коригування пені, на підставі якої утворився податковий борг, що є підставою позову в межах цієї адміністративної справи.
За таких обставин, суд вважає непереконливими твердження ТОВ "Паріматч", що моментом виникнення права на звернення до суду з позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, є дата звернення до суду контролюючого органу з первинним позовом.
При цьому суд зауважує, що необхідно розрізняти строк на подання зустрічного позову та строк звернення до суду. У даному випадку строк на подання зустрічного позову відповідачем дотримано, проте викладені у зустрічному позові вимоги пред'явлені з пропуском строку звернення до суду.
Крім того, матеріали справи містять копію податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2023 №008207-1303-2615, якою позивача повідомлено про те, що станом на 12.04.2023 сума його податкового боргу становить 47 335 139,47 грн з наданням детального розрахунку. Означену податкову вимогу відповідач отримав засобами поштового зв'язку 24.04.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що означена податкова вимога є предметом позову в межах адміністративної справи №320/19912/23.
В межах означеної адміністративної справи ТОВ "Паріматч" звернулося до суду з наступними позовними вимогами:
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві вчинити дії з відображення заліку надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47 335 139,47 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві вчинити дії з відображення заліку надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 237 813,54 грн в рахунок сплати податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино), за перший квартал 2023 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві вчинити дії з відображення заліку надміру сплаченого військового збору у розмірі 5 134 761,00 грн в рахунок сплати податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино), за перший квартал 2023 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві вчинити дії з відображення заліку надміру сплаченого податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 9 106 322,21 грн. в рахунок сплати податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино), за І квартал 2023 року;
- визнати протиправною податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2023№0008207-1303-2615 та скасувати її;
- визнати протиправним рішення про опис майна від 13.04.2023 № 0008207-1303-2615 та скасувати його.
Отже, в межах означеної справи відповідач вже захищає свої права на відображення контролюючим органом реального стану платежів позивача з бюджетом, у тому числі, щодо єдиного податку за лютий 2023 року.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду ТОВ "Паріматч" не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що ТОВ "Паріматч", звернувшись із зустрічним позовом 02.05.2025, пропущено шестимісячний строк, встановлений статтею 122 КАС України.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач [за зустрічним позовом] вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 560/3102/20, від 04.03.2021 у справі № 580/3133/20, від 30.08.2021 у справі № 520/7668/2020, від 09.02.2023 у справі №580/4611/21.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути зустрічну позовну заяву ТОВ "Паріматч" разом з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Зустрічну позовну заяву повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паріматч" з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.