23 вересня 2025 року № 320/11958/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка полягає у не присвоєні керівнику апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 чергового 2 рангу державного службовця;
- зобов?язати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей присвоїти керівнику апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 черговий 2 ранг державного службовця з 15 січня 2024 року.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідно до частини шостої статті 39 Закону України «Про державну службу» з 15.01.2024 у неї виникло право на присвоєння чергового 2 рангу державного службовця, а у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей як суб'єкта призначення керівника апарату на посаду - обов'язок забезпечити реалізацію вказаного права у встановленому законом порядку.
Позивач також послалась на лист Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 30.01.2025 № 11-9/261, яким відповідач визнав, що рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового 2 рангу державного службовця не було прийняте у встановлений строк, проте не повідомив про наявність перешкод для присвоєння їй чергового рангу державної служби після спливу трирічного строку з дня призначення 3 рангу державного службовця.
При цьому, позивач наполягає на тому, що допущена Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей бездіяльність є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим може бути оскаржена до суду протягом всього періоду, доки відповідачем не буде видано відповідний наказ про присвоєння їй чергового 2 рангу державного службовця.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що рішення про присвоєння керівнику апарату чергового рангу державного службовця має прийматися на засіданні Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (як колегіальним органом), яка відповідно до закону була суб'єктом призначення відносно керівника апарату. Проте, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей як колегіального органу, утвореного у складі Голови Уповноваженого органу та членів Уповноваженого органу, з 01 квітня 2025 року фактично не існує.
Відповідач стверджує, що можливість присвоєння рангів державним службовцям минулою датою не передбачена чинним законодавством.
Окремо, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей вказала на порушення позивачем строків для звернення до суду та наявність у зв'язку з цим підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.03.2025 відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
08.04.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву.
11.04.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
22.04.2025 від представника позивачки до суду надійшло клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
02.06.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти клопотання позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Ухвалою суду від 22.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву та відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 є державним службовцем, обіймає посаду керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, що належить до посад державної служби категорії «А», має 3 ранг державного службовця та наразі перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
14.01.2021 рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 12 «Про призначення ОСОБА_1 заступником керівника апарату КРАІЛ» позивача призначено на посаду заступника керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та присвоєно 3 ранг державного службовця.
14.01.2021 наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 10-К оголошено зазначене рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, вирішено вважати ОСОБА_1 такою, що приступила до виконання обов'язків заступника керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 15.01.2021 за результатами добору шляхом укладання контракту про проходження державної служби на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також присвоєно позивачці 3 ранг державної служби з 15.01.2021.
08.06.2021 рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 345 на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
03.09.2021 рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 550 позивача призначено на посаду керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей як таку, що визначена переможцем конкурсу та визначено, що рішення набирає чинності з 08.09.2021.
У період з 13.08.2021 по 10.11.2021 ОСОБА_1 перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами згідно з наказами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.08.2021 № 363-К та 10.11.2021 № 511-К.
13.10.2023 рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно керівника апарату ОСОБА_1 та відсторонено її від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
13.10.2023 Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей видано наказ № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325».
Рішення та наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про порушення дисциплінарного провадження направлені до Комісії з питань вищого корпусу державної служби для розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1
15.01.2024 листом № 4-90/18-24 Комісія з питань вищого корпусу державної служби повідомила Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей про залишення рішення від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» без реалізації згідно протоколу від 11.01.2024 № 02/2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №320/42451/23, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження»;
- визнано протиправним та скасовано наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325»;
- стягнуто з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 13.10.2023 по 22.05.2024 в сумі 1125306 грн. 60 коп.
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 320/42451/23 касаційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 повернуто особі, яка її подала.
Згідно з наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.05.2024 № 115-В у період з 13.05.2024 по 15.09.2024 позивачка перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
13.09.2024 наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 268-К Бойко І.І. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.09.2024 по 16.07.2027 включно.
Позивач зазначає, що з дня присвоєння їй 3 рангу державної служби минуло понад три роки (не рахуючи періоду перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами), однак її не було ознайомлено з наказом про присвоєння чергового 2 рангу державної служби, у зв'язку з чим її представником 24.01.2025 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей направлено адвокатський запит про надання належним чином засвідчену копію наказу про присвоєння Бойко І.І. чергового 2 рангу державної служби та у разі, якщо відповідне рішення не приймалося, повідомити причини, з яких зазначене питання не було вирішене Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей у строк, встановлений законом.
Листом від 30.01.2025 № 11-9/261 Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей повідомила позивача, що наказ про присвоєння їй чергового 2 рангу державної служби не видавався, а рішення про присвоєння чергового 2 рангу державної служби не прийняте у встановлений строк у зв'язку з тим, що відповідне питання не було включене до порядку денного для розгляду на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до Регламенту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого рішенням КРАІЛ від 16.02.2021 № 55, і зміни до порядку денного з цього питання, як такого, що потребує невідкладного вирішення, безпосередньо на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не вносились.
Вважаючи протиправною бездіяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей щодо не присвоєння чергового 2 рангу державної служби, попри наявність права та підтвердження правових підстав, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 768-IX).
Частинами четвертою та п'ятою статті 6 Закону № 768-IX було визначено, що органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган).
Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами 19-22 статті 7 Закону № 768-IX основною формою роботи Уповноваженого органу як колегіального органу є засідання, що проводяться за рішенням Голови Уповноваженого органу або за ініціативою не менше трьох членів Уповноваженого органу не рідше одного разу на місяць.
Засідання Уповноваженого органу є правомочним, якщо на ньому присутні п'ять членів Уповноваженого органу.
Члени Уповноваженого органу мають кожен по одному голосу.
Рішення Уповноваженого органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Уповноваженого органу. Уповноважений орган приймає рішення про видачу та припинення дії ліцензій двома третинами складу Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частин 24, 27-28 статті 7 Закону № 768-IX діяльність Уповноваженого органу забезпечує апарат Уповноваженого органу (далі - апарат) і територіальні управління.
Керівник апарату та його заступники призначаються і звільняються з посади Уповноваженим органом.
Працівники апарату Уповноваженого органу, які займають посади, віднесені до державної служби, є державними службовцями.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).
Пунктом другим частини другої статті 3 Закону № 889-VIII визначено, що дія цього Закону поширюється на державних службовців міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до частини першої, абзацу восьмого пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.
Категорія «А» (вищий корпус державної служби) встановлюється для посад керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників.
За змістом статті 38 Закону № 889-VIII прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
У силу частин першої та другої статті 39 Закону № 889-VIII ранги державних службовців є видом спеціальних звань.
Встановлюється дев'ять рангів державних службовців. Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 39 Закону № 889-VIII визначено, що державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», присвоюються 1, 2, 3 ранги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 39 Закону № 889-VIII ранги державним службовцям присвоює суб'єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.
Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
Відповідно до частини шостої статті 39 Закону № 889-VIII черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться в порядку, визначеному статтею 44 Закону України «Про державну службу».
За приписами частин другої, четвертої статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону № 889-VIII за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження визначений Порядком присвоєння рангів державних службовців, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 (далі - Порядок № 306).
Пунктом 4 Порядку № 306 установлено, що підставою для прийняття суб'єктом призначення рішення про присвоєння чергового рангу державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», є подання, підготовлене службою управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, що вноситься, зокрема, керівником іншого державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, - щодо керівника державної служби в такому органі.
За змістом пункту 7 Порядку № 306 у разі присвоєння державному службовцю чергового рангу в межах відповідної категорії посад державної служби у поданні щодо присвоєння рангу державного службовця обов'язково зазначаються: дата присвоєння попереднього рангу, номер і дата відповідного рішення.
Пунктом 9 Правил № 306 передбачено, що черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
Під час присвоєння чергового рангу державному службовцю, який не проходив оцінювання результатів службової діяльності у відповідному державному органі, враховується інформація про оцінювання результатів його службової діяльності за попереднім місцем роботи, яка надається на запит служби управління персоналом.
До стажу роботи для присвоєння чергового рангу зараховується період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період державним службовцем, який був увільнений від виконання своїх посадових обов'язків.
До стажу роботи для присвоєння чергового рангу не зараховується період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового рангу обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до зазначених відпусток та періоду роботи після виходу з них.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» було ліквідовано Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Установлено, що строк проведення ліквідації Комісії становить не більше шести місяців з дня набрання чинності цією постановою. Утворено комісію з ліквідації Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та затверджено головою ліквідаційної комісії заступника Міністра цифрової трансформації Денікеєву Н.Р.
VI. Оцінка суду
Оцінюючи обставини справи, надані докази та правові підстави, суд виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку зі сплив трьох років з дня присвоєння позивачці третього рангу державного службовця та бездіяльністю відповідача щодо присвоєння їй чергового другого рангу, що позивачка вважає протиправним.
Суд перевіряє правомірність оскаржуваної бездіяльності суб'єкта владних повноважень з урахуванням принципів верховенства права, законності, пропорційності та з урахуванням процесуальних гарантій захисту прав позивачки.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд перевіряє дотримання відповідачем установленого порядку та строків присвоєння державним службовцям рангів під час проходження державної служби, а також наявність належного обґрунтування підстав, з яких позивачці не було присвоєно черговий ранг державного службовця.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з призначенням на посаду заступника керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, тобто на посаду державної служби категорії «А», позивачці рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.01.2021 № 12 було присвоєно 3 ранг державного службовця, що є найнижчим рангом у межах відповідної категорії посад.
Частиною шостою статті 39 Закону № 889-VIII передбачено, що черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Тобто, вказана норма зобов'язує відповідача присвоїти позивачці черговий 2 ранг державного службовця через три роки після присвоєння їй 3 рангу за умови, що до неї не застосовувалося дисциплінарне стягнення та не надавалася негативна оцінка за результатами оцінювання її службової діяльності.
Суд звертає увагу, що рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 стосовно керівника апарату КРАІЛ ОСОБА_1 було порушено дисциплінарне провадження.
За змістом пункту п'ятого частини першої статті 15, частин першої та другої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія з питань вищого корпусу державної служби.
Комісія здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та вносить суб'єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення, згідно зі статтею 77 Закону № 889-VIII, оформляється наказом (розпорядженням), в якому зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, орган, уповноважений розглядати дисциплінарну справу - Комісія з питань вищого корпусу державної служби, залишила рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» без реалізації. Рішення про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не приймалося.
Також судом ураховано, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 320/42451/23, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, було визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» та наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325».
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2024 касаційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 було повернуто особі, яка її подала.
Також положення абзацу другого частини шостої статті 39 Закону № 889-VIII передбачають, що черговий ранг державному службовцю не присвоюється протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Також зазначений період не зараховується до трирічного строку, після спливу якого виникають підстави для присвоєння державному службовцю чергового рангу.
Суд відзначає, що у матеріалах справи відсутній висновок, який би містив негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності позивачки. Відзив на позовну заяву не містить відомостей, які б вказували на те, що відповідний висновок складався та затверджувався у відношенні ОСОБА_1 .
Особливості обчислення трирічного строку, передбаченого частиною шостою статті 39 Закону № 889-VIII, визначені також Правилами № 306.
Відповідно до пункту 9 Правил № 306 до стажу роботи для присвоєння чергового рангу не зараховується період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.
Відтак, при розгляді даної справи суд враховує, що у зв'язку з народженням дитини 25.10.2021 позивачка перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами в період з 13.08.2021 по 10.11.2021. Правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2021 році позивачка не користувалася та після виходу з відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами повернулася до проходження державної служби з 11.11.2021.
Згідно з наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.09.2024 № 268-К позивачка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку.
Однак, ОСОБА_1 набула стажу державної служби, необхідного для присвоєння їй чергового 2 рангу державного службовця, до відбуття у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.09.2024.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, згідно з рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.01.2021 № 12 «Про призначення ОСОБА_1 заступником керівника апарату КРАІЛ» 3 ранг державного службовця позивачці було присвоєно з 15.01.2021.
Таким чином, на підставі частини шостої статті 39 Закону № 889-VIII у ОСОБА_1 виникло право на присвоєння чергового 2 рангу державного службовця з 15.01.2024, а у відповідача як суб'єкта призначення керівника апарату на посаду виник обов'язок забезпечити реалізацію вказаного права у встановленому законом порядку.
Установлений Порядком № 306 механізм присвоєння рангів державним службовцям під час проходження служби, зокрема й на посаді керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, не вимагає від державного службовця вчинення певних дій, натомість передбачає, що подання про присвоєння чергового рангу державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», готує служба управління персоналом, а вносить на розгляд керівник державного органу, в якому працює державний службовець. Прийняття рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового 2 рангу державного службовця належить до повноважень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей як колегіального органу.
Відповідачем у справі було подано відзив на позовну заяву, однак не зазначено жодних підстав для не вчинення Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей комплексу дій, спрямованих на присвоєння позивачці чергового 2 рангу державного службовця починаючи з 15.01.2024.
Листом від 30.01.2025 № 11-9/261 у відповідь на адвокатський запит представника позивача Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей зазначено, що рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового 2 рангу державного службовця не було прийняте у встановлений строк з наступної причини: відповідне питання не було включене до порядку денного для розгляду на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до Регламенту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого рішенням від 16.02.2021 № 55, і зміни до порядку денного з цього питання, як такого, що потребує невідкладного вирішення, безпосередньо на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не вносились.
Тобто, жодних перешкод для присвоєння позивачці чергового 2 рангу державного службовця з 15.01.2024 судом не встановлено та відповідачем не повідомлено.
При цьому, суд зазначає, що на момент виникнення підстав для присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу державного службовця та на момент звернення позивачки до суду за захистом свого права Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей не перебувала у стані припинення. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» набрала чинності 01.04.2025.
Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).
Абзацом другим пункту 12 Порядку № 1074 передбачено, що орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
На момент ухвалення рішення у цій справі акт Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не прийнято, ліквідацію відповідача як юридичної особи публічного права не завершено.
Отже, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей допустила протиправну бездіяльність, яка полягає у тому, що всупереч частині шостій статті 39 Закону № 889-VIII позивачці не було присвоєно черговий 2 ранг державного службовця у межах категорії «А» (вищий корпус державної служби) після спливу трьох років після присвоєння їй 3 рангу державного службовця.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Положення статті 39 Закону № 889-VIII за встановлених судом фактичних обставин справи не наділяють відповідача як суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд при вирішенні питання про присвоєння позивачці як державному службовцю чергового рангу, натомість зобов'язують відповідача вчинити необхідні дії та прийняти рішення про присвоєння їй чергового 2 рангу державного службовця.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства.
Повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв'язку з чим, із метою ефективного поновлення прав позивачки, порушених внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язує відповідача присвоїти ОСОБА_1 черговий 2 ранг державного службовця з 15.01.2024, тобто з дня виникнення підстав, що породжують виникнення у позивачки права на черговий ранг.
Застосування іншого підходу не призведе до належного захисту та повного відновлення права позивачки, гарантованого їй положеннями частини шостої статті 39 Закону № 889-VIII.
Щодо доводів відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
У відповідності з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей щодо не присвоєння керівнику апарату Бойко І.І. чергового 2 рангу державного службовця.
Позивачка у позовній заяві вказує, що правові підстави для присвоєння їй чергового рангу державного службовця виникли 15.01.2024, проте з наказом про присвоєння другого рангу її ознайомлено не було, що стало підставою для направлення відповідних звернень до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а згодом і до Голови ліквідаційної комісії Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Листом від 30.01.2025 № 11-9/261 Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей повідомила позивачці, що наказ про присвоєння їй чергового 2 рангу державного службовця не видавався, адже розгляд відповідного питання не було внесене на розгляд до порядку денного на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Враховуючи набрання чинності 01.04.2025 постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей», позивачка 11.04.2024 звернулася до голови ліквідаційної комісії Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з проханням вирішити питання щодо присвоєння їй чергового рангу державного службовця.
Разом з тим на момент ухвалення цього рішення у матеріалах справи відсутні відомості про усунення порушення права позивачки та присвоєння їй другого рангу державного службовця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 вказує на наступне.
Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі не вчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні. Строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності.
Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
За змістом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 420/10807/24, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведене в сукупності свідчить, що позивачем наведені переконливі аргументи, які підтверджені належними доказами, що свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення з позовом до суду.
Відтак, обґрунтованих підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у суду немає.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивачки слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка полягає у неприсвоєнні керівнику апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Бойко Ірині Ігорівні чергового 2 рангу державного службовця.
Зобов'язати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (код ЄДРПОУ: 43892728, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3) присвоїти керівнику апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) черговий 2 ранг державного службовця з 15.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (код ЄДРПОУ: 43892728, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.