ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" вересня 2025 р. справа № 300/812/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 р. по справі № 300/812/22 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набрало законної сили 31.08.2023 року.
15.09.2025 року на адресу суду від представника позивача до суду надійшла заява заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення суду у даній справі позивачу нараховано доплату пенсії, виплата якої буде здійснена після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.
Частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, за правилами вказаної норми підставою для встановлення способу і порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Крім того, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд зауважує, що рішення суду на користь позивача має зобов'язальний характер, зміна способу його виконання запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а.
Так, за правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 300/812/22.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №300/812/22 - відмовити повністю.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя Шумей М.В.