Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
23 вересня 2025 року Справа №640/10582/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України, в якій просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 13.10.2020 № 326 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідок на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 14.07.2004, серії НОМЕР_2 від 12.03.2010, серії НОМЕР_3 від 25.03.2015 громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 ;
зобов'язати повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 13.10.2020 № 326, яким скасувано дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 .
Разом із позовом позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, де зазначив, що про прийняття відповідачем рішення від 13.10.2020 він дізнався 11.10.2021 з листа відповідача, отриманого у відповідь на адвокатський запит щодо громадянського статусу позивача. З урахуванням дати отримання цього листа 6-місячний строк звернення до суду сплив 11.04.2022. Втім, через введення на території України воєнного стану позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду.
Під час розгляду зазначеного клопотання суд виходить із такого.
Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У питанні наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом, усталеним є підхід Верховного Суду про те, що поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин кожної справи.
Тобто, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умова: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Відповідно до пункту 38 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 640/7095/22 під час оцінки поважності причин процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Слід зазначити, що при обмеженні, зокрема, права звернення до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 117.07.1997 № 475/97.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від сторони обставин унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивач у позові ставить питання протиправності рішення від 13.10.2020 № 326 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідок на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 14.07.2004, серії НОМЕР_2 від 12.03.2010, серії НОМЕР_3 від 25.03.2015 громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_3 , із позовом до суду позивач звернувся 13.04.2022.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів направлення відповідачем позивачу рішення від 13.10.2020 та доказів існування обставин, які б свідчили про ймовірність обізнаності позивача про прийняття цього рішення, суд вважає за можливе визнання початком перебігу строку звернення до суду із вимогами про скасування рішення від дати, що зазначена на відбитку печатки поштової установи на поштовому відправленні (02152 08188123) із листом відповідача від 11.10.2021 у відповідь на адвокатський запит щодо громадянського стану позивача, - 11.10.2021 (арк. справи 14, 15-16).
Отже кінцевим строком звернення до суду є 11.04.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1). Наразі воєнний стан продовжено та він триває дотепер.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 всю територію міста Києва з 24.02.2022 по 30.04.2022 віднесено до територій активних бойових дій.
Враховуючи місце проживання позивача у м. Києві та розташування Окружного адміністративного суду м. Києва, суд вважає, що проведення активних бойових дій на території м. Києва, в період з лютого по квітень 2022 року ускладнювало можливість вчинення позивачем процесуальних дій протягом зазначеного періоду.
Таким чином, наведені позивачем в заяві про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду доводи свідчать про пропуск ним строку звернення з поважних причин, перебування позивачем у зоні активних бойових дій свідчать про існування обставин, що перешкоджали своєчасному ознайомленню позивача із питанням призначення йому пенсії.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини спору, що виник між сторонами та його значимість для позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строків звернення до суду.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 121, 122, 181, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та поновити його.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Михайлик