24 вересня 2025 р.Справа №160/26334/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бебешка Андрія Станіславовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/13969/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
22.09.2025 до суду від адвоката позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони Національній поліції України вчиняти дії щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та доставлення його до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання/доставки працівниками Національної поліції України для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій, до моменту розгляду судом цієї справи та винесення остаточного судового рішення яке вступить у законну силу.
В обгрунтування зави представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та/або поновлення порушених прав заявника оскільки існує обґрунтована можливість його затримання та доставлення до ТЦК. Якщо позивача буде затримано або доставлено ТЦК та СП, це унеможливить ефективний захист, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.
З огляду на викладене, суд зазначає, що у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, у позовній заяві позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення ОСОБА_1 у розшук;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити заходи направлені на виключення ОСОБА_1 з переліку військовозобов'язаних, які перебувають у розшуку в інформаційній системі «РЕЗЕРВ+».
З матеріалів справи суд установив, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаною особою.
У військово-обліковому документі у застосунку «Резерв+» є відмітка про те, що ТЦК та СП 23.03.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу. Причина: позивач не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
При цьому, як указує позивач у заяві про забезпечення позову, якщо позивача буде затримано або доставлено ТЦК та СП, це унеможливить ефективний захист, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Отже, заява про забезпечення позову містить лише узагальнені доводи представника позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача або унеможливить виконання рішення суду.
Суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обгрунтованих мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Сам по собі факт відображення в електронному військово-обліковому документі (Резерв+) даних щодо порушення позивачем правил військового обліку не вказує на очевидність протиправних дій відповідача. Посилання позивача на те, що стосовно нього може бути прийнято рішення про затримання та доставлення до ТЦК, носить характер припущення та не підтверджене належними, достовірними та достатніми доказами.
Наведені позивачем аргументи про можливе затримання на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Водночас суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Бебешку Андрію Станіславовичу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 24.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала складена 24.09.2025.
Суддя Н.В. Кучугурна