24 вересня 2025 рокуСправа №160/12530/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області протиправною щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.10.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу пенсію за віком призначено вперше, а отже, відповідач мав застосувати показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Позивач вважає, що відповідачем протиправно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при розрахунку пенсії, у зв'язку з чим, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзивів на позов та докази на його обґрунтування, а також для надання належним чином завіреної копії пенсійної справи позивача.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив про те, що відповідачем невірно застосовано показник середньої заробітної плати в Україні 1991-1996 роки, що вплинуло на індивідуальний коефіцієнт, середньомісячний заробіток для обчислення та в результаті на розмір пенсійної виплати. Просив зазначене врахувати при розгляді справи по суті.
Відповідач у встановлений судом строку відзивів на позовну заяву не надали, як і заяв про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
З 05.01.2015 позивачу була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
З 04.12.2019 позивачу була призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV.
09.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Листом від 29.10.2024 №58350-43750/К-01/8-0400/24 «Про розгляд звернення» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для такого перерахунку.
Не погодившись із позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом, позивачу 05.01.2015 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 04.12.2019 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що позивач за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся вперше 04.12.2019.
Крім цього також суд звертає увагу, що статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше, а не переведення з одного виду пенсії на інший, як стверджує відповідач.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що в даному випадку відповідач на час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року по справі №520/6808/17 та від 09.06.2021 року по справі №367/1276/17.
Суд зауважує, що звернення позивача від 09.10.2024 про перерахунок пенсії не є заявою про призначення пенсії іншого виду вперше, а відтак, відсутні підстави для застосування при розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, як того просить позивач. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що пенсію за віком позивачу призначено 04.12.2019, відтак, при розрахунку пенсії відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог для ефективного захисту порушених прав позивача, шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що за подання до суду позову позивачем сплачено документально підтверджений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог в частині, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.10.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька