24 вересня 2025 рокуСправа №160/20659/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ХРИЗОЛІТ» про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) до Приватного підприємства «ХРИЗОЛІТ» (далі - відповідач, ПП «ХРИЗОЛІТ»), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить стягнути податковий борг з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХРИЗОЛІТ» (ЄДРПОУ 30260544) до бюджету у розмірі 42 271,67 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовна заява обґрунтована тим, що підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення вказаної суми у судовому порядку є несплата відповідачем у добровільному порядку сум грошових зобов'язань самостійно задекларованих платником податків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду від 28.07.2025 року направлялась на адресу відповідача, проте від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про причини невручення адресату «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду є видом судового рішення (ст. 241 КАС України), а відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №804/575/18.
Крім того до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №804/575/18, від 21.06.2022 року у справі №215/2902/21, від 17.08.2022 року у справі №215/761/21, від 10.11.2022 року у справі №215/1829/21, від 28.03.2023 року по справі №215/3604/20.
Копія позовної заяви з додатками була направлена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку, про що свідчить накладна та опис вкладення.
Крім того, судом, з метою повідомлення учасників даної справи про відкриття провадження, було розміщене відповідне оголошення на офіційному сайті Судова влада України.
В ухвалі суду від 28.07.2025 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позов та/або пояснень по суті справи не скористався. З клопотанням про продовження строку на надання відзиву та/або пояснень по суті спору не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
На обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває Приватне підприємство «ХРИЗОЛІТ» як платник податків та за яким рахується податковий борг у розмірі 42 271,67 грн. гривень.
Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб, виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 33 282,19 грн., згідно:
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 018,38 грн., термін сплати - 30.03.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 03.05.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 30.05.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 30.06.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 01.08.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 30.08.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 30.09.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 31.10.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати -30.11.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,38 грн., термін сплати - 30.12.2022;
- податкового розрахунку земельного розрахунку №3388 від 04.02.2022 на суму 3 026,39 грн., термін сплати - 30.01.2023.
Заборгованість по податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які с власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 8 989,48 грн., згідно:
- розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до податкової декларації №3391 від 04.02.2022 на суму 2 246,04 грн., термін сплати - 29.04.2022;
- розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до податкової декларації №3391 від 04.02.2022 на суму 2 247,82 грн., термін сплати - 29.07.2022;
- розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до податкової декларації №3391 від 04.02.2022 на суму 2 247,82 грн., термін сплати - 31.10.2022;
- розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до податкової декларації №3391 від 04.02.2022 на суму 2 247,80 грн., термін сплати - 30.01.2022.
Враховуючи, що відповідач не сплатив до бюджету сум податкового боргу, позивачем сформовано податкову вимогу від 19.04.2023 року №0005450-1310-0436, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Проте на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернувся конверт.
У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку сум грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).
Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків в т.ч. зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 36 ПК України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.
Так, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно наданих до суду доказів вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 42 271,67 грн.
В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості, в зв'язку із чим, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ХРИЗОЛІТ» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та при зверненні до суду ним не були понесені судові витрати, відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 242-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Приватного підприємства «ХРИЗОЛІТ» (код ЄДРПОУ 30260544, 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ковальська, буд. 4/1) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Приватного підприємства «ХРИЗОЛІТ» (ЄДРПОУ 30260544) до бюджету у розмірі 42 271 (сорок дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 67 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса