22 вересня 2025 року Справа 160/26328/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Кравченка Олега Миколайовича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, третя особа - військова частина НОМЕР_2 Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування постанови та наказів, стягнення моральної шкоди,-
15.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.09.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кравченка Олега Миколайовича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, третя особа - військова частина НОМЕР_2 Збройних Сил України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 15.03.2025 року № 43/1275, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2025 року № в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025 року № 79 (по стройовій частині в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу зазначеної військової частини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду у сумі 1 000 000 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дитинства він хворів на психіатричні захворювання, у зв'язку з чим неодноразово лікувався у комунальному некомерційному підприємстві «Психіатрична лікарня м. Краматорська». У зв'язку з цим двічі, 09.04.2001 та 21.04.2006 військовозобов'язаний ОСОБА_1 визнавався військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на підставі ст. 70в графи І Розкладу хвороб, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207. Починаючи з 10.03.2015 ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, пов'язаним із психічними розладами. В подальшому, 03.01.2019 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 14а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (в редакції наказу Міністерства оборони України від 01.08.2011 № 466) військовозобов'язаний ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Останнього разу ОСОБА_1 проходив медико-соціальну експертну комісію 09.03.2021, при цьому групу інвалідності йому було підтверджено та призначено дату переогляду МСЕК на 09.03.2023. Після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації та вторгнення її збройних сил на територію України, ОСОБА_1 не зміг своєчасно пройти черговий огляд у МСЕК з метою підтвердження групи інвалідності у зв'язку з систематичними ракетними обстрілами російськими загарбниками як комунального некомерційного підприємства «Психіатрична лікарня м. Краматорська», так й розташованої у м. Слов'янську Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня». Коли ОСОБА_1 звернувся за місцем свого постійного мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою вирішення питання щодо надання йому відстрочки у зв'язку із наявною у нього інвалідності, йому порекомендували перепройти медичний огляд з метою її підтвердження. Однак, у кінці 2024 року на початку 2025 року зробити це не було можливості, у зв'язку із ліквідацією МСЕК та періодом, коли експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ще не почали свою діяльність. У зв'язку з необхідністю проходження лікування у спеціалізованому психіатричному закладі та підтвердження групи інвалідності, в лютому 2025 року ОСОБА_1 виїхав до м. Дніпро, де знаходився до березня 2025 року. 15.03.2025 ОСОБА_1 вийшов з дому, де він тимчасово мешкав за адресою АДРЕСА_1 , та направився за продуктами до магазину АТБ, розташованому по Донецькому шосе у м. Дніпрі. При цьому він був зупинений на вулиці патрулем з числа співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6 нібито для перевірки військово-облікових документів. Не зважаючи на наявність інвалідності у зв'язку з психічною хворобою, що підтверджувалося електронним документом у мобільному додатку «Дія», ОСОБА_1 був примусово доставлений до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , де незаконно утримувався протягом двох діб. Там ОСОБА_1 був протиправно поставлений на військовий облік, після чого йому було проведено військово-лікарську комісію без врахування медичних документів та документів, що підтверджують наявність інвалідності, оскільки йому не була надана можливість покинути службові приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою, щоб взяти їх з собою з дому. Медичний огляд, проведений менш ніж за годину, проводився військово-лікарською комісією не у повному складі, оскільки деякі лікарі були відсутні. Самі лікарі ігнорували його заяви щодо наявності групи інвалідності у зв'язку із наявністю психічного захворювання. Ніяких аналізів для досліджень він не здавав, довідок про постановку на облік у диспансерах за місцем проживання у м. Краматорську не надавав, так як не мав їх при собі, оскільки не мав змогу приготуватися до проходження ВЛК. В результаті військово-лікарська комісія винесла протиправне рішення про придатність позивача до військової служби. У зв'язку з цим, 17.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянина ОСОБА_1 було призвано на військову службу, після чого він насильно був доставлений до військової частини НОМЕР_1 , де був зарахований до списків особового складу цієї військової частини. На адвокатський запит від 31.08.2025 щодо надання документів стосовно призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації листом від 08.09.2025 № 8919 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив, що не має можливості надати ці відомості у зв'язку із відсутності дозволу позивача. Зазначені обставини підтверджуються відповіддю на скаргу ОСОБА_1 , яка надійшла від командування військової частини НОМЕР_3 у листі від 26.07.2025 №684/13581, в тесті якого зазначено наступне: «Відповідно до листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.07.2025 № 6769, Ви, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до відомостей з системи «Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів» перебували на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , яким були оголошені у розшук за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Під час патрулювання працівниками Національної поліції, Вас було зупинено та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_9 для проходження військово лікарської комісії (ремарка Позивача - відповідно до Закону, доставка військовозобов'язаного до ТЦК та СП здійснюється лише з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1 КУПАП). За висновком військово-лікарської комісії від 15.03.2025 № 43/1275, Вас було визнано придатним до військової служби (ремарка позивача - тим самим підтверджується, що огляд військово-лікарською комісією здійснювався у найкоротший термін, без долучення медичних документів, проведення досліджень та довідок з диспансерів). Документи, які підтверджують право на відстрочку вами посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_9 не надавались (ремарка позивача - вони й не могли бути наданими, оскільки залишилися за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_1 , а взяти їх йому не давали можливості, оскільки примусово утримували в службовому приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Відповідно до … , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 17.03.2025 № 157 Вас було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період до лав Збройних Сил України та 17.03.2025 направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025 № 79 (по стройовій частині), вас зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення». В наслідок отриманого від цих подій стресу, у військовослужбовця ОСОБА_1 виникло загострення наявної психічної хвороби, у зв'язку з чим 27.03.2025 він був доставлений до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, де знаходився до 08.04.2025. У період з 08.04.2025 по 25.04.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» з діагнозом: «Негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, важкий перебіг». Починаючи з 25.04.2025 по 09.05.2025 по військовослужбовець ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію з метою встановлення придатності до військової служби у комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. Рішенням ВЛК від 08.05.2025 ОСОБА_1 було встановлено діагноз: «Розлади особистості та поведінки в наслідок органічного ураження головного мозку (внаслідок токсичної енцефалопатії) помірний психоорганічний синдром, змішаний варіант, ускладнений зловживанням алкоголю. При цьому ОСОБА_1 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_11 , навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Під час знаходження у медичному закладі, ОСОБА_1 був написаний рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 з проханням звільнити його з військової служби у зв'язку з наявністю інвалідності служби на підставі підпункту б) підпункту 2 ч. 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за станом здоров'я: а наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Оскільки військовослужбовець ОСОБА_1 знаходився на лікуванні за межами розташування військової частини НОМЕР_1 , він не мав можливості погодити свій рапорт безпосереднім та прямими начальниками. У зв'язку з цим, рапорт позивача 08.09.2025 разом з адвокатським запитом був спрямований поштовим зв'язком на адресу зазначеного суб'єкту владних повноважень. Відповідно до відомостей поштового відправлення лист з рапортом та адвокатським запитом був 21.05.2025 отриманий представником військової частини НОМЕР_1 . Однак, до теперішнього часу відповіді на рапорт та адвокатський запит нами отримано не було, тому витребувати у командування військової частини НОМЕР_1 документи щодо призову ОСОБА_1 на військову службу не виявилося можливим. Навпроти, після проведення зазначеного ВЛК солдат ОСОБА_1 був направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Там, де в ніч з 10 на 11 червня 2025 року він був побитий співслужбовцями, які нанесли йому руками та ногами не менш 15 ударів по тулубу, ніжнім кінцівкам та голові, яку він захищав руками. У зв'язку із необхідністю рятувати своє життя та здоров'я, ОСОБА_1 був вимушений самовільно покинути місце проходження військової служби. Ці факти також підтверджуються листом від командування військової частини НОМЕР_3 від 26.07.2025 № 684/13581, в тесті якого зазначено наступне: «Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2025 № 162 Вас направлено до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби. Згідно доповіді військової частини НОМЕР_2 від 10.06.2025 № 2069/7/15-656 Ви самовільно залишили військову частину НОМЕР_2 За фактом самовільного залишення військової частини, наказом командира військової частини НОМЕР_2 призначено службове розслідування від 10.06.2025 №2829». Також, факт побиття ОСОБА_1 співслужбовцями по військовій частині НОМЕР_2 підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2025, висновком спеціаліста судово-медичного експерта №1730 від 19.06.2025, скаргою на ім'я керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, стан здоров'я ОСОБА_1 різко погіршився, у зв'язку з чим в період з 28.06.2025 по 21.07.2025 він проходив лікування у Комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з діагнозом «Розлади особистості та поведінки в наслідок органічного ураження головного мозку (внаслідок токсичної енцефалопатії) помірний психоорганічний синдром, змішаний варіант, ускладнений зловживанням алкоголю». В подальшому, ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська», де у період з 04.08.2025 по 11.08.2025 проходив обстеження у стаціонарному відділенні зазначеного медичного закладу, де йому було підтверджено діагноз: «Органічний розлад особистості та поведінки внаслідок токсичної енцефалопатії з періодичними психотичними включеннями». До теперішнього часу ОСОБА_1 вимушений уникати повернення на військову службу у зв'язку із систематичним порушенням його прав, як з боку співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 , так й з боку командування військових частин, де він проходив військову службу, що спричиняють подальшу загрозу його життю та здоров'ю. Таким чином, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням військової частини НОМЕР_1 грубо порушені вимоги чинного законодавства та діючих нормативно-правових актів щодо призову ОСОБА_1 на військову службу. Позивач вважає, що відповідачі своїми незаконними діями та своєю протиправною бездіяльністю порушили його права, внаслідок чого було суттєво підірвано його здоров'я, а тому він розраховує не тільки на прийняття судом рішення щодо визнання незаконним його призову на військову службу, але й на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року зазначена вище справа розподілена та 16.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.
Щодо сплати судового збору.
Також, згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2025 3 028,00 грн.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1211,20 грн., а майнового - 1 % ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15 140,00 грн.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, враховуючи предмет, підстави позову, суть заявлених вимог, а також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем заявлено п'ять основних вимог немайнового характеру:
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 15.03.2025 року № 43/1275, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2025 року № в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025 року № 79 (по стройовій частині в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу зазначеної військової частини;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Позивачем долучено до позовної заяви підтвердження щодо сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Крім цього, суд бере до уваги положення частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України, згідно із якими моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі № 400/100/19 та постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), а також в ухвалах від 09.09.2020 року у справі № 202/507/20, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.
З огляду на вищезазначені правові висновки Верховного Суду у цій позовній заяві позивач заявив: п'ять позовних вимог немайнового характеру, за які повинен був сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту пониження у розмірі 4844,80 грн. (968,96 грн.х5) та позовна вимога майнового характеру за яку повинен сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту пониження у розмірі 8000 (10 000 х0,8) грн.
Разом до сплати 12 844,80 грн.
При цьому, позивачем долучено до позовної заяви підтвердження щодо сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відтак, позивачу слід подати до суду підтвердження щодо доплати судового збору у розмірі 11 875,84 грн. (12 844,80 - 968,96) або документ (посвідчення або інший документ), який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тому, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 11 875,84 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 15.03.2025 року № 43/1275, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Натомість, у якості відповідача як військово-лікарську комісію (конкретної військової частини або територіального (районного центру комплектування та соціальної підтримки) із зазначенням юридичної адреси, засобів зв'язку позивач не зазначає.
Так само не зазначає у якості відповідача як військову частину НОМЕР_2 , тоді як позовні вимоги зобов'язувального характеру стосуються саме цієї військової частини.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
Згідно п. 2 вказаного Положення, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що стороною в адміністративній справі є особа, наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що передбачає необхідність наявності статусу юридичної особи.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивачем у якості відповідача та третьої особи зазначено як військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України та військову частина НОМЕР_2 Збройних Сил України.
В той же час, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) наявна інформація як про військову частину НОМЕР_1 , за кодом (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) наявна інформація як про військову частину НОМЕР_2 .
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко визначитися із вірним найменуванням та кількісним складом відповідачів.
Також, згідно із приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України представником позивача у поданій до суду позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відносно позивача та відповідача.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кравченка Олега Миколайовича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, третя особа - військова частина НОМЕР_2 Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування постанови та наказів, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про залучення третьої особи (на боці позивача чи відповідача), викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України;
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 11 875,84 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.
- або документи (посвідчення або іншого документу), які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору;
- позовної заяви із доказами її направлення іншим учасникам справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами до кожного конкретного відповідача із вірним найменуванням відповідачів відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відносно позивача та відповідачів.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник