22 вересня 2025 року Справа 160/26256/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13.09.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 як співвласниці кв. АДРЕСА_1 ) запитуєму інформацію прохальною вимогою №1 в запиті від 28.08.2025 року, несвоєчасним наданням відповіді та не по закону, по якому подавався ОСОБА_1 запит до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, надати ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду за результатом розгляду даної позовної заяви повну інформацію, яка запитувалась ОСОБА_1 запитом від 28.08.2025 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 28.08.2025 року, після набуття чинності Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», скасовано Господарський кодекс України, у зв'язку з чим є потреба в отриманні роз'яснення з ГУ ДПС в Дніпропетровській області про необхідність перереєстрації ОСББ «Каверіна-1» згідно даного закону або відсутність даної потреби та про обов'язковий перелік податків, зборів та обов'язкових платежів, які зобов'язано сплачувати наше ОСББ «Каверіна-1» з 28.08.2025 року до податкової інспекції за територіальною юрисдикцією. 28.08.2025 року позивач, ОСОБА_1 направила на електронну адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області пошту dp.official@tax.gov.ua та dp.ikc@tax.gov.ua запит про надання інформації щодо сплачених податків, зборів та обов'язкових платежів ОСББ «Каверіна - 1» за період з 01.06.2014 року і по день подачі даного запиту та про перелік податків, зборів та обов'язкових платежів, які дане об'єднання зобов'язано сплачувати до ДПС після 28.08.2025 року, дня скасування Господарського кодексу України. Означеним запитом ОСОБА_1 просила відповідача ГУ ДПС в Дніпропетровській області: 1) Надати ОСОБА_1 повну інформацію про сплачені ОСББ «Каверіна-1» податки, збори та обов'язкові платежі за період з 01.06.2014 року і по день подачі даного запиту до вас, з відображенням який саме податок, збір або обов'язковий платіж проведено ОСББ «Каверіна-1» за який вид робіт або за яку посаду в ОСББ «Каверіна-1» та з посиланням на законодавчо-нормативний акт, яким встановлений розмір даного платежу та яким затверджений період дії розміру даного платежу. 2) Надати роз'яснення про строки, в які ОСББ «Каверіна-1» зобов'язано здійснювати сплату податків зборів та обов'язкових платежів як юридична особа, з конкретизацією виду податку, збору та обов'язкового платежу. 3) Надати роз'яснення щодо потреби перереєстрації ОСББ «Каверіна-1» або відсутності такої потреби після скасування 28.08.2025 року Господарського кодексу України, та надати роз'яснення щодо переліку податків, зборів та обов'язкових платежів, які ОСББ «Каверіна-1» зобов'язано сплачувати до ДПС після скасування 28.08.2025 року Господарського кодексу України, зазначити в відповіді на даний запит строки проведення платежів по ним та їх види. 29.08.2025 року на свій інформаційний запит від 28.08.2025 року ОСОБА_1 отримала на свою особисту електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 а повідомлення про отримання відповідачем ГУ ДПС у Дніпропетровській області даного її запиту, 11.09.2025 року ОСОБА_1 на особисту електрону пошту надійшла відповідь №77256/6/04-36-04-04-12 від 03.09.2025 року з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на її запит від 28.05.2025 року. Відповіддю №77256/6/04-36-04-04-12 від 03.09.2025 року з ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано відповідь на прохальні вимоги №2 та №3, а відповідь на прохальну вимогу №1 не надано взагалі, тобто в відповіді не зазначені тип податків, зборів, обов'язкових платежів, які сплачені до ДПС ОСББ «Каверіна-1» за період з 01.06.2014 року (тобто з дня набуття права родини Єрашових сплачувати за житлово комунальні послуни за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ) вул. Професора Герасюти (вул. Каверіна-1» буд. 1 кв. 200) і по 28.09.2025 року (тобто по день подачі позивачем запиту), їх розмір проведеної оплати, їх ставка за законодавством України. Ознайомившись уважно з відповіддю №77256/6/04-36-04-04-12 від 03.09.2025 року з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на свій запит від 28.08.2025 року, позивач дійшла до висновку, що відповідачем не надано їй запитуваної інформації в п. 1 її прохальних вимог в запиті від 28.08.2025 року, на підставі підпункту 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 ПКУ, якою визначено, що платник податків має право на не розголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами. Також відповідачем не надано позивачу запитуваної інформації на підставі ст. 21 Закону України «Про інформацію» якою зазначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Таким чином позивач вважає, що ненадання відповідачем запитуваємої інформації є протиправною дією відповідача та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує її право на отримання такої інформації.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду на пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Позовна заява подана позивачем в електронній формі через Електронний суд.
Таким чином, судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту пониження становить 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Втім, до поданої до суду позовної заяви, позивачем долучено клопотання про звільнення її від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на скрутний майновий стан та зазначає, що оскільки вона не працевлаштована відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, в багатьох установах одночасно, з яких не звільнена, але не має робочого місця, та не отримує заробітну плату на своє утримання та утримання своєї неповнолітньої доньки - дитини з інвалідністю з дитинства, як наслідок вимушена існувати та утримувати дитину за рахунок кредитних коштів, за користування якими ще й вимушена сплачувати банківські відсотки. Позивач не може набути статусу безробітної особи в Дніпровському місцевому центрі зайнятості Дніпровської міської ради, перейменованого на Дніпровську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості та працевлаштуватись на нове місце роботи, щоб отримувати заробітну плату на своє існування та утримання своєї дитини з інвалідністю, для отримання можливості працевлаштування за допомогою послуг центра зайнятості необхідно завершити судові процеси з її колишніми роботодавцями, навчальними установами, установами, в яких позивач проходила виробничу практику та стажування, а також з управліннями соціального захисту та центром зайнятості, та подати до даного центру зайнятості трудову книжку з відновленими записами про її трудову діяльність, навчання, стажування тощо. Згідно виписки №OLSN8LS9UTN5EFPK від 13.09.2025 року по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000102775927 від 15.08.2013 за період з за період 01.09.2024 - 13.09.2025 про отримані доходи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у вигляді невірно призначених державної соціальної допомоги на дитину інваліда з дитинства з надбавкою на догляд за дитиною та без компенсації на особу, яка надає соціальні послуги хворій дитині та довідок №2658 від 01.07.2025 року і №2786 від 04.09.2025 року з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра, річний дохід як апелянта в період з березня 2024 року по лютий 2025 рік становитиме (2255 грн. 60 коп. *12 місяців) = 27067 грн. 20 коп. Окрім державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з дитинства з надбавкою на догляд за хворою дитиною, яка відображається лише в довідках №2658 від 01.07.2025 року і №2786 від 04.09.2025 року з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра (та в попередніх довідках з управлінь соціального захисту населення) та не відображається в пенсійній відомості по формі ОК-5 від 03.09.2025 року на ім'я ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 , Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради з січня 2017 року звітує до Пенсійного фонду України, що позивач, ОСОБА_1 отримує заробітну плату у розмірі 3200 грн. щомісячно, з вересня 2017 року обліку Управління праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у м. Дніпрі ради чомусь припиняє звітувати по мені ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, хоча остання продовжувала перебувати на обліку в даній установі з червня 2017 року, як особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, за 2018 рік також не подана звітність даною установою до ПФУ по позивачу взагалі, хоча позивач також продовжувала перебувати на обліку в даній установі як особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, але дана установа вже змінила назву на Управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра, з січня 2019 року знову дана установа взагалі нічого не звітує до Пенсійного фонду України, хоча позивач продовжувала перебувати на обліку в ній як особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, в листопаді 2019 року дана установа вже має нову назву, а саме Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра яким вже звітує до ПФУ про заробітну плату позивача у розмірі 2364,70 грн., в грудні 2019 року у розмірі 4173,00 грн, з січня 2020 року у розмірі 4723 грн. щомісячно, з вересня 2020 року у розмірі 5000 грн. щомісячно, з січня 2021 року у розмірі 6000 грн. щомісячно, з грудня 2021 року 6500 грн. щомісячно, з жовтня 2022 року у розмірі 6700 грн. щомісячно, з січня 2024 року у розмірі 7100 грн. щомісячно, з квітня 2024 року у розмірі 8000 грн. щомісячно, але дані кошти позивач ніколи в житті не отримувала з управлінь соціального захисту населення взагалі з незрозумілих для неї причин. Окрім державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з дитинства з 01.08.2021 року позивач отримує з доходів її чоловіка ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 у невірному розмірі (судовий процес продовжується), що підтверджується випискою №B65M3VAG67GT046O від 13.09.2025 по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000102775927 від 15.08.2013 за період з 01.09.2024 року по 13.09.2025 рік про отримані доходи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) (соціальна картка - тільки надходження, соціальні виплати, аліменти та інше). Окрім соціальних виплат на дитину з інвалідністю з дитинства та аліментів на дитину від свого чоловіка ОСОБА_2 позивач, ОСОБА_1 отримує допомогу від родичів і друзів, але ж дані кошти не можна назвати її доходами, бо вони відображаються в відомостях тих осіб, хто дані кошти отримав як заробіток. Власний заробіток позивач вже багато років не отримує з причини не завершення кримінальних проваджень, не проведення аудиторських перевірок (позапланових ревізій) установам, які проходять по кримінальним провадженням, як наслідок в цивільному, господарському та адміністративному судочинствах перебувають справи без точної ціни позовних вимог, як наслідок суди ухвалюють протизаконні та не обґрунтовані рішення, бо підстав для ухвалення законних та обґрунтованих рішень немає (висновок аудиторської служби). Але враховуючи той факт, що починаючі з 2000 року ринкові ціни на товари не відповідають цінам, які закладені до показників відповідних прожиткових мінімумів доходів громадян, ринкові ціни підвищуються майже щоквартально вдвічі або в тричі, а рівень доходів соціальної категорії населення підвищується на копійки двічі на рік, в виплачується у розмірі ще менше, то вижити цьому світі без запозичення кредитних коштів не вбачається можливим, але кредитні кошти треба повертати, та за користування даними грошима особа яка їх запозичує зобов'язана сплачувати відсотки до банківських установ, та тих установ, у яких кошти запозичує. Така проблема є у позивача, та остання вимушена запозичувати кредитні кошти, тому що має тяжке матеріальне становище. Отже беручі до уваги таку кількість судових справ, які розглядаються в судах одночасно, позивач вважає доцільним просити суд звільнити її від сплати судового збору за подачу позовної заяви від 13.09.2025 року на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 16.07.2025 року. Підтвердженням свого скрутного становища до даного клопотання позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору додано: 1) Індивідуальна відомість про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України по формі «ОК-5» від 03.09.2025 року - 4 арк.; 2) Відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 05.06.2025 року №0462-25-18770 - 10 арк.; 3) Відповідь №8/4-1200 від 30.06.2025 року Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра про не виплачені 8000 грн. щомісячно з довідкою №2658 від 01.07.2025 року з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра на ім'я ОСОБА_1 про отримання мною невірно призначеної державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю за 2024-2025 рік - 4 арк; 4) Довідка №2786 від 04.09.2025 року з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради відділ у Чечелівському районі м. Дніпра на ім'я ОСОБА_1 про отримання нею невірно призначеної державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю з січня по червень 2025 року (ПУСЗН навіть не дали інформацію за останні 6 місяців по серпень 2025 року включно) - 1 арк.; 5) Довідка №202509090074843 від 09.09.2025 року з Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості - 1 арк.; 6) Виписка №OLSN8LS9UTN5EFPK від 13.09.2025 з Приват банк на ім'я ОСОБА_1 по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000102775927 від 15.08.2013 за період 01.09.2024 року - 13.09.2025 рік - соц. виплати на дитину з інвалідністю - 2 арк.; 7) Виписка №B65M3VAG67GT046O від 13.09.2025 з Приват банк на ім'я ОСОБА_1 по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNFF000102775927 від 15.08.2013 за період 01.09.2024 - 13.09.2025 - аліменти, соц. виплати, допомога родичів - 11 арк.; 8) Кредитний звіт УБКІ станом на: 22.07.2025 року по ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 - 44 арк;
При розгляді та вирішенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд враховує наступне.
Так, позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору посилається на малозабезпеченість з огляду на найтяжке майнове становище.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку №11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року №345.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі №215/5152/21, від 27 грудня 2022 року у справі №215/6727/20 та постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20.
Водночас позивач на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою, жодних доказів не надала.
При цьому, суд зауважує, що Закон України «Про судовий збір» визначає коло осіб, які звільнені від сплати судового збору в силу закону та окремо коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору за рішенням суду.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, законні представники дітей з інвалідністю.
Натомість згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 вказаного Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умов якщо позивачами є, зокрема, батьки, які мають дитину з інвалідністю.
Для правильного вирішення позовної заяви положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та пп. «б» п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону слід аналізувати в сукупності та взаємозв'язку.
Ці норми вказують на те, що особа, яка звертається до суду саме як законний представник з метою захисту прав дитини-інваліда, звільняється від сплати судового збору в силу закону. В такому випадку позивачу - законному представнику достатньо надати до суду документи, які підтверджують встановлення особі, в інтересах якої подано позов, статусу дитини-інваліда.
Натомість у разі звернення до суду у власних інтересах осіб, які мають дитину з інвалідністю, суд може звільнити їх від сплати судового збору у разі надходження відповідного клопотання та з дотриманням правил, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позивач звернулася до суду з такою заявою у власних інтересах, а не з метою захисту прав дитини-інваліда як її законний представник, суд зробив висновок про те, що позивач не звільнена від сплати судового збору в цій справі згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
В постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 215/7312/20 Верховний Суд вказав, що перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов визначених Законом. Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
В постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 120/969/23 Верховний Суд вказав, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Одночасно, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір, позивач надає до суду Відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.06.2025 року №0462-25-18770 за період з січня 1999 року по квітень 2025 року, згідно якої позивач за передній календарний рік отримала 120 861,32 грн. (період з січня 2024 року по грудень 2024 року), а також довідку ОК-5 Пенсійного фонду, згідно якої позивачу за 2024 рік визначено як суму для пенсії 93 300 грн.
Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2024 рік (Відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.06.2025 року №0462-25-18770 за період з січня 1999 року по квітень 2025 року) складає 6043,66 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.
Також, встановлено, 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2024 рік (довідка ОК-5 Пенсійного фонду) складає 4666,50 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.
Тобто, розмір судового збору (968,96 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та довідки ОК-5 Пенсійного фонду, наданої позивачем.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, у порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 як співвласниці кв. АДРЕСА_1 ) запитуєму інформацію прохальною вимогою №1 в запиті від 28.08.2025 року, несвоєчасним наданням відповіді та не по закону, по якому подавався ОСОБА_1 запит до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, надати ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду за результатом розгляду даної позовної заяви повну інформацію, яка запитувалась ОСОБА_1 запитом від 28.08.2025 року.
В той же час у вступній частині позову зазначає у якості відповідача як керівника ОСОБА_4 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно визначитися із вірним найменуванням відповідача (суб'єкта владних повноважень як юридичної особи).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- позовної заяви із доказами направлення іншим учасникам справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменуванням відповідачів (відповідача).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник