23 вересня 2025 рокуСправа № 160/27357/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 без притягнення його до адміністративної відповідальності;
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адмінстративне правопорушення за відсутності факту вчинення ним такого правопорушення;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до територіальних органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для затримання та доставлення ОСОБА_1 відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
«Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У позовній заяві зазначено, що представником позивача є адвокат Рижик Роман Олександрович. До позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1322711 від 22.09.2025, виданий адвокатським об'єнанням «ДЕФЕНСІО» на підтвердження повноважень адвоката Рижика Романа Олександровича як представника позивача.
Згідно з пунктом 10 Положення про ордер на надання правничої допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів Українивід 12 квітня 2019 року № 41 (зі змінами) ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності). Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до підпунктів 12.11, 12.12 Положення про ордер на надання правничої допомоги ордер містить наступні реквізити: підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Частиною другою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Подана адвокатом Рижиком Р.О. позовна заява, виданий адвокатським об'єднанням ордер на надання правничої допомоги не містять власноручного підпису адвоката (керівника адвокатського об'єднання) Рижика Р.О.
Позовну заяву ОСОБА_1 подано з використанням факсимільного відтворення підпису. В ордері на надання правничої допомоги у графі «Адвокат» відсутній власноручний підпис адвоката та керівника адвокатського об'єднання, яким видано ордер, натомість використано факсимільне відтворення підпису.
Чинне законодавство України нормативно не визначає поняття факсиміле.
Разом із тим, відповідно до частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 160/11874/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Зважаючи на непідтвердження повноважень адвоката Рижика Р.О. як представника позивача та відсутність його власноручного підпису у позовній заяві, поданій до суду в паперовій формі, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст. 44, 59, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська