24 вересня 2025 рокуСправа №160/20452/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/20452/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 стягнути на користь ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату недоплачених частин у сумі 11 949 грн. 33 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Позовна заява обґрунтована протиправністю дій відповідача щодо визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017. Зазначає, що для визначення розміру такої допомоги мала враховуватися індексація грошового забезпечення, яка протиправно не була нарахована станом на дати відповідних виплат.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/20452/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20452/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
29 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що спірна щомісячна винагорода не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються відповідні допомоги.
Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив у відповідача військову службу в т.ч. у спірний період, що сторонами не заперечувалося.
Згідно карток особового рахунку позивача йому виплачена грошова допомога на оздоровлення - в 2016-2017 роках, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - в 2017 році.
Вважаючи обчислення таких допомог неналежним чином, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне
Відповідно до абз.1 ст.1-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно з частини другої ст.1-2 Закону №2011-XІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
В 2016-2017 році спірні правовідносини були врегульовані Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 затверджено (далі - Інструкція №260).
Згідно п. 30.1.-30.3. Розділу ХХХ Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п. 33.1.-33.3. Розділу ХХХІІІ Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.
22 вересня 2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» №889 (далі - Постанова №889), якою встановлено до щомісячну додаткову грошову винагороду для військовослужбовців в т.ч. Збройних Сил України.
Постанова №889 втратила чинність 01.03.2018 року.
Постановою №889 запроваджувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої залежав від місяці проходження військовослужбовцем військової служби.
За п. 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) визначала Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України 15.11.2010 року №595 (далі - Інструкція №595).
Згідно п. 3, 5 Інструкції №595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Пунктом 8 Інструкції №595 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Окрім цього, Наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 року №550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція №550), яка містить п. 8 аналогічно Інструкції №595 змісту.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що відповідач у відзиві однозначно заперечував проти включення щомісячної винагороди згідно Постанови №889 до грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення розміру спірних допомог. При цьому відповідач не стверджував та не надав доказів включення розміру відповідної допомоги до зазначених обчислень. Не заперечував відповідач і нарахування позивачу щомісячної винагороди згідно Постанови №889, ця ж обставина підтверджується картками особового рахунку позивача.
В листі відповідача від 28.06.2025 року №11575 ним прямо вказано, що щомісячна винагорода згідно Постанови №889 не входить до розрахунку матеріальної допомоги та грошової допомоги для оздоровлення.
Вказане є достатнім для надання судового захисту правам позивача.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.05.2023 року у справі №280/5444/22.
Оцінюючи вищевказані нормативні положення суд зазначає, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та постанови № 889, а не інструкцій № 595 та 550.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі №825/997/17
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/2738/17 дійшла висновку, що додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, не є одноразовим та нерегулярним видом грошового забезпечення.
Ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені Постановою №889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2021 року у справі №520/5984/2020.
Щомісячна винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Відповідно, наявні підстави для її врахування при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №380/2427/20.
Актуальність вказаних правових висновків підтверджується постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №520/7308/21, від 05.06.2024 року у справі №200/4950/21.
З цих же підстав щомісячна винагорода враховується і при визначенні розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, адже зміст вищевикладеного нормативно-правового регулювання вказує на визначення розміру такої допомоги виходячи з щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Одним з таких видів є щомісячна винагорода згідно Постанови №889, про що вже зроблено висновок суду.
Таким чином, у спірних правовідносинах по даній справі розрахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення позивачки мав проводитися відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбачена Постановою №899, яку позивач отримував під час проходження військової служби, проте відповідачем протиправно не було здійснено відповідних дій.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.05.2023 року у справі №280/5444/22.
Отже, відповідач мав обов'язок враховувати щомісячну додаткову винагороду згідно Постанови №889 при обчисленні розміру виплачених позивачу допомог.
Водночас, вимога про зобов'язання відповідача перерахувати відповідні допомоги за змістом вже передбачає виплату недоплачених коштів. В свою чергу правовідносини щодо обчислення розміру таких коштів між сторонами ще не виникли, оскільки спір стосувався права на такий перерахунок в цілому. Отже, обчислення конкретного розміру недоплачених коштів є передчасним.
Також суд зазначає, що ст. 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають такого способу захисту як зобов'язання стягнути, адже фактично йдеться про окремі способи захисту прав.
Виходячи з суті спірних правовідносин, зважаючи на вищевикладений висновок суду про передчасність визначення судом розміру недоплачених позивачу коштів, беручи до уваги наявний етап розвитку спірних правовідносин суд констатує, що ефективним та достатнім способом захисту прав позивача є сама накладення на відповідача зобов'язання перерахувати розмір спірних допомог та здійснити відповідні виплати.
Водночас, зважаючи на природу спірних коштів на них поширюється правове регулювання щодо компенсації сум ПДФО.
Так, згідно п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошова компенсація виплачується особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Як наслідок, така компенсація є обов'язковою, а тому покладення такого зобов'язання забезпечить ефективний захист прав позивача та остаточне вирішення спору.
Також суд зауважує, що поведінка відповідача в даній справі має характер дій, а не бездіяльності, в зв'язку з чим судом здійснюється вихід за межі позовних вимог.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у редакцію, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України., суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко