Номер провадження 1-кс/754/3130/25
Справа № 754/15681/25
Іменем України
24 вересня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в присутності підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100030001143 від 14.05.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України відносно підозрюваної
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -
22 вересня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12024100030001143 від 14.05.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що строк запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, закінчується 25.09.2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, тому ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 01.11.2025. Одночасно існують обґрунтовані ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, - тобто існують реальні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті вчинення ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у тому числі - у великих та особливо великих розмірах, не пізніше 14 травня 2024 року, заручившись підтримкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених обставин, створили групу та спільно з членами якої вчинили ряд кримінальних правопорушень на території міста Києва, Київської та інших областей України, за наступних обставин: так, не пізніше 14 травня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому місці, з корисливих спонукань, у порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами та психотропними речовинами, розробили план скоєння злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням, перевезенням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин.
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний намір, розробили єдиний план злочинний дій та заручившись підтримкою своїх родичів та знайомих: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залучили останніх до групи, як співучасників незаконного розповсюдження вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Києва, Київської та інших областей України.
Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , довели розроблений злочинний план скоєння злочинів, пов'язаних із незаконним придбанням, перевезенням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , розподіливши функції та ролі кожного з учасників групи.
Так, ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 маючи умисел спрямований на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи єдиний план злочинних дій, визначив місця незаконного зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі приміщення в яких здійснювалось незаконне зберігання вищезазначених наркотичних засобів та психотропних речовин, а також їх готування до незаконного збуту шляхом фасування у гаражному боксі № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та квартирах розташованих на території м. Києва та Київської області, а саме за наступними адресами: місто Київ, вулиця Анни Ахматової будинок 39-А, квартира 14; місто Київ, вулиця Будищанська, будинок 9/40, квартира 136; місто Київ, вулиця Лісківська, будинок 5, квартира 13; місто Київ, вулиця Вікентія Беретті, будинок 14-А, квартира 103; місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 24/23, квартира 22; місто Київ, вулиця Радунська, будинок 38, квартира 51; місто Київ, вулиця Милославська, будинок 8, квартира 359; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 , та транспорт для незаконного перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин з метою подальшого збуту зазначеною групою осіб, а саме: автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , vin: НОМЕР_3 ; автомобіль марки «Nissan», модель «Leaf», 2016 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Dodge», модель «Journey», 2016 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 ; автомобіль марки «Toyota», 2004 року випуску, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_8 , vin: НОМЕР_9 .
При цьому безпосередній незаконний збут наркотичних засобів психотропних речовин ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 здійснювали, як шляхом здійснення поштових відправлень через недержавного оператора поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА», так і шляхом продажу «із рук у руки» на території міста Києва та Київської області із різним фасуванням та розміром наркотичних засобів психотропних речовин, у залежності від кількості та обсягу замовлення, способу оплати, місця передачі вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин від одного учасника групи іншому; місця незаконного зберігання.
Розроблений ОСОБА_8 та ОСОБА_9 план злочинних дій був відомий всім її учасникам, які діяли відповідно до розподілених ними злочинних ролей, під час здійснення ними злочинної діяльності виконували накази ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які виразились у свідомому, беззаперечному виконанні усіх вказівок останніх.
Протягом періоду часу - не пізніше 14 травня 2024 року до 30 квітня 2025 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювали керування створеної ними групи при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, для забезпечення постійної діяльності групи, відповідно до визначеного злочинного плану, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відвели собі функції керівництва створеної ними групи, відповідали за координацію дій учасників групи за допомогою телефонного зв'язку та мессенджерів, здійснювали фінансування злочинної діяльності, розподіл витрат, контроль за дисципліною, постачання та розподіл наркотичних засобів та психотропних речовин між учасниками утвореної ними групи, в належному обсязі, незаконне придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою їх подальшого незаконного збуту учасниками групи наркозалежним особам на території міста Києва, Київської та інших областей України, контроль за надходженням коштів від незаконного збуту, тим самим створюючи всі умови для безперебійного функціонування створеної ними групи.
Для отримання систематичного прибутку від незаконної діяльності створеної групи, спрямованої на незаконний збут речовин, обіг яких заборонений або обмежений, чинним законодавством, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 забезпечили в належному обсязі безперебійне незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зберігаючи при собі незаконно придбані наркотичні засоби та психотропні речовини, особисто або за вказівкою іншим учасникам групи, використовуючи транспортні засоби, а саме: автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , vin: НОМЕР_3 , автомобіль марки «Nissan», модель «Leaf», 2016 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 , автомобіль марки «Dodge», модель «Journey», 2016 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 , автомобіль марки «Toyota», 2004 року випуску, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_8 , vin: НОМЕР_9 , перевозили вказані наркотичні засоби та психотропні речовини в місця їх готування до незаконного збуту шляхом фасування, а саме у гаражний бокс № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та квартири розташовані на території міста Києва та Київської області за вищенаведеними в ухвалі адресами.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювали постійний контроль за процесом незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, забезпечували їх безперешкодну поставку учасникам групи для безпосереднього їх незаконного збуту, контроль за діяльністю кожного із учасників групи, а також процеси надходження роздрібних замовлень на незаконне придбання наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім того, ОСОБА_14 , відповідно до відведеної йому ролі у створеній групі, відповідав за прийом оптових замовлень на незаконне придбання вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являючись активними учасниками групи та згідно відведених їм ролям, у відповідності до розробленого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 плану злочинної діяльності створеної ними групи, будучи достовірно обізнаними у кримінально-протиправній діяльності останніх, отримуючи від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наркотичні засоби та психотропні речовини, у необхідній кількості незаконно зберігаючи їх при собі, незаконно перевозили їх по території міста Києва та Київської області до місця свого проживання, де продовжували їх незаконно зберігати з метою подальшого незаконного збуту наркозалежним особам попередньо підготувавши їх до незаконного збуту шляхом зважування та фасування.
Так, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , відповідно до розподіленої ролі, переслідуючи корисливий мотив та маючи спільний намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) масою не менше 21,876 г, що є особливо великим розміром, після чого у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та спосіб перемістив до салону транспортного засобу автомобіль марки «Nissan», модель «Leaf», 2016 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 ., де тим самим, за попередньою змовою групою осіб, почали незаконно зберігати вказану психотропну речовину з метою збуту.
Так, 29.01.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме огляду і виїмки кореспонденції, працівниками поліції виявлено та вилучено за адресою: м. Київ, вулиця Будищанська, 9/40, в салоні транспортного засобу автомобіля марки «Nissan», модель «Leaf», 2016 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 , у відділі між водійським та пасажирським місцем виявлено - 1 (один) поліетиленовий пакет з пазовим замком в середині, якого знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) масою не менше 21,876 г, що є особливо великим розміром, яку за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , переслідуючи корисливий мотив та маючи спільний намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, в невстановлений час та дату, перебуваючи в невстановленому місці, отримали від невстановленої досудовим розслідуванням особи - наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 964,21 г., що є великим розміром та порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 2,476 г., що є великим розміром, а тим саме незаконно придбали наркотичні засоби та психотропні речовини з метою збуту.
Продовжуючи реалізацію свого спільного єдиного злочинного умислу, направленого на незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розподілених ними ролей, перенесли вищевказані наркотичні засоби та психотропні речовини в місця їх готування до незаконного збуту шляхом фасування, а саме у автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , до гаражного боксу № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та квартир, що розташовані на території міста Києва та Київської області за адресами: місто Київ, вулиця Будищанська, будинок 9/40, квартира 136; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 .
В подальшому, 30.04.2025 року під час проведення працівниками поліції обшуку квартир за адресою: АДРЕСА_6 де фактично спільно проживають ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ; АДРЕСА_2 де фактично проживає ОСОБА_6 ; АДРЕСА_5 де фактично проживає ОСОБА_11 ; АДРЕСА_4 де фактично проживає ОСОБА_12 , гаражного боксу № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та автомобіля марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , які знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_8 виявлено та вилучено - поліетиленові зіп-пакети із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 964,21 г., що є великим розміром та порошкоподібною речовиною, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 2,476 г., що є великим розміром, які ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні №12024100030001143 від 14.05.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
30.04.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
02.05.2025 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Києва підозрюваній ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28.06.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 24.06.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 01.08.2025.
25.06.2025 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Києва підозрюваній ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, а саме до 01.10.2025.
28.07.2025 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Києва підозрюваній ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.09.2025.
19.08.2025 колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду винесено ухвалу про задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , якою ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28.07.2025 скасовано та постановлено продовжити підозрюваній ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 25.09.2025 включно та визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 01.11.2025.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є можливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження, пов'язаною з необхідністю проведення ряду слідчих дій, направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування зазначеного кримінального провадження.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, а в разі неможливості обрання, застосувати заставу в меншому розмірі. Захисник ОСОБА_4 звертав увагу на необґрунтованість підозри та непідтвердженість заявлених прокурором ризиків. Також просив врахувати дані про особу ОСОБА_6 , яка раніше не судима, проживає з чоловіком у цивільному шлюбі та має намір створити сім'ю, здійснює догляд та утримання матері - ОСОБА_15 - інваліда ІІІ групи.
Підозрювана ОСОБА_6 підтримала позицію захисників.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваної та захисників, слідчий суддя доходить до такого висновку.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими слідчим суддею та наявними в матеріалах доданих до клопотання, зокрема: протоколами від 22.05.2024 допиту свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 ; протоколом про результати спостереження за особою від 27.12.2024 №3765/125/63/2024 відносно ОСОБА_8 ; протоколом про результати проведення аудіо, відео контролю особи від 15.01.2025 №182/125/63/2025 відносно ОСОБА_8 ; протоколами огляду і виїмки кореспонденції від 26.11.2024 №3430/125/63/2024, 25.11.2024 №3406/125/63/2024, 22.11.2024 №3391/125/63/2024, 17.12.2024 №3640/125/63/2024, 17.01.2025 №209/125/63/2025 відносно ОСОБА_6 ; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.01.2025 №179/125/63/2025, 03.03.2025 №745/125/63/25 відносно ОСОБА_6 ; протоколом проведення спостереження за місцем від 04.02.2025 №351/125/63/2025 відносно ОСОБА_6 ; висновками експертів; протоколами обшуку квартир фігурантів провадження; протоколом обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , vin: НОМЕР_3 від 30.04.2025; протоколом обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 від 30.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Разом з тим, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального провадження є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_6 , яка раніше не судима, підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, - існує цілком реальний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду і на даний час цей ризик не зменшився.
Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що на переконання слідчого судді, свідчить про високий ступінь суспільної небезпечності підозрюваної.
Слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993).
Щодо ризику впливати на свідків: підозрюваній відомі персональні дані свідків у даному кримінальному провадженні і місце їх проживання, що свідчить про високу ймовірність ризику незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни своїх показань або відмови від свідчень.
Також слідчий суддя зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя враховує, що підозрювана є раніше не судимою особою, тому, на переконання слідчого судді, даний ризик прокурором не доведений.
Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту та вважає цей ризик малоймовірним та недоведеним прокурором, оскільки у даному кримінальному провадженні вже проведені обшуки та вилучені предмети, які мають значення для справи. Крім того, клопотання не містить інформації про речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та, які, на думку органу досудового розслідування, підозрювана може знищити або спотворити.
Слідчий суддя також враховує практику ЄСПЛ, згідно з якою наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»).
Щодо інших запобіжних заходів, то на думку слідчого судді, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як, виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі обвинувачену можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Так, особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути достатнім та дієвим, не сприятиме виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та обмежень.
Домашній арешт не може бути застосований, оскільки характер пред'явленої ОСОБА_19 підозри та стадія, на якій перебуває кримінальне провадження, вимагають перебування підозрюваної під постійним візуальним контролем.
Прокурором доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обставини, які зазначені підозрюваною та захисниками, не можуть бути підставою для відмови в продовження строку тримання під вартою, оскільки на даному етапі кримінального провадження вони не виключають наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя переконався у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо у межах раніше обраного запобіжного заходу унаслідок виконання великого обсягу процесуальних та слідчих дій, а також особливої складності кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов'язків, натомість, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним прокурором у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Слідчий суддя враховує, що ухвалою Київського апеляційного суду від 19.08.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 було визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку, однак, підозрювана не сплатила та залишилась під вартою.
Виходячи з практики ЄСПЛ, ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності обвинуваченого під час судового розгляду, а не на відшкодування шкоди чи завданих збитків. Застава не може розглядатися як спосіб покарання - її мета суто процесуальна.
Також важливо, щоб застава виступала як реальна альтернатива триманню під вартою. Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для підозрюваного. Суд зобов'язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.
Не менш важливими є принцип пропорційності та відсутність надмірного тягаря. Між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, має існувати розумна пропорційність.
У справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ наголосив, що розмір застави має визначатися з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те, що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов'язаний проявляти «особливу ретельність» при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , з урахуванням майнового стану обвинуваченої, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100030001143 від 14.05.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України відносно підозрюваної ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити обраний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 листопада 2025 року включно.
Визначити заставу у сумі 605600 грн., що становить 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, слідчого, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, повідомляти прокурора/слідчого чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 01 листопада 2025 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1