ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15009/25
провадження № 2/753/10340/25
"24" вересня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шаповалової К.В.
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дроботун Олена Леонідівна, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дроботун Олена Леонідівна, про визнання права власності на частини квартири,
у липні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/15009/25 між суддями від 16 липня 2025 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично передано судді 18 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
28 липня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Відповідно до відомостей з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА від 4 серпня 2025 року відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який постійно проживав по день смерті за адресою: АДРЕСА_2 . З 2002 року позивачка та померлий ОСОБА_5 почали проживати разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу за вказаною адресою. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, 24 вересня 2024 року офіційно зареєстрували шлюб. За життя, повністю усвідомлюючи значення своїх дій, спадкодавець 15 лютого 2022 року склав на ім'я позивача заповіт, у якому прямо вказав, що «належну мені на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 » він у повному обсязі заповідає, ОСОБА_3 . Після смерті чоловіка позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, звернулася до ПН КМНО Дроботун О.Л. для відкриття спадкової справи. Приватним нотаріусом Дроботун О.Л. відкрито спадкову справу №3/2025, та в ході оформлення спадщини було встановлено, що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_3 . Право власності на вказану квартиру було оформлено на спадкодавця 01 березня 2004 року на підставі наказу № 290-С/КІ від 19 лютого 2004 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської ради (КМДА), на підставі якого було оформлено свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_5 . Нотаріус повідомила позивачку про наявність перешкоди для оформлення її спадкових прав у повному обсязі, так як є претензії ОСОБА_4 - колишньої дружини спадкодавця, яка вважає, що 1/2 частина спірної квартири належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя. Свою позицію вона обґрунтовує тим, що право власності на квартиру було зареєстровано 01 березня 2004 року, тобто в період її офіційного шлюбу зі спадкодавцем, який було розірвано лише 21 лютого 2006 року. Позивач зазначає, що нотаріус має намір видати відповідачу свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Отже, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складалася з вищезгаданої квартири, а саме на: 1/2 частини квартири яка буде успадкована нею за заповітом після смерті її чоловіка; 1/2 частини квартири, яка, як вважає відповідач, належала їй на праві спільної сумісної власності подружжя. Позивач вважає, що відповідач безпідставно претендує на 1/2 частину квартири як на спільне сумісне майно, посилаючись на те, що право власності було зареєстроване до моменту їхнього розлучення. Позивач категорично не погоджується з такою позицією та вважає спірну квартиру особистою приватною власністю померлого ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, вона, як спадкоємець за заповітом звертається до суду з заявою щодо визнання права власності на вказане вище спадкове майно.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року було відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 24 вересня 2025 року о 10:00 год. Окрім того, вказаною ухвалою до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дроботун О.Л. задоволено клопотання позивача про витребування у даного нотаріуса належним чином завіреної копії спадкової справи № 3/2025, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
10 вересня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частини квартири в порядку поділу спільного майна подружжя.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 вересня 2025 року, зустрічну позовну заяву було передано судді Шаповаловій К.В.
19 вересня 2025 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дроботун О.Л. надійшла належним чином завірена копії спадкової справи № 3/2025, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та письмові пояснення щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року було вирішено питання про прийняття до спільного розгляду із первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частини квартири в порядку поділу спільного майна подружжя; залучено до участі у справі за зустрічним позовом як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дроботун О.Л.
У підготовчому засіданні 24 вересня 2025 року представником відповідача було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме - витребування у Державної прикордонної служби України наступної інформації: 1) чи перетинав ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_4 ) кордон України в 2022 році. Якщо так, то з якою метою та куди (зазначити країну) виїжджав. Якщо так, то зазначити дату такого виїзду з території України; 2) чи перетинав ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_4 ) в 2023- 2024 р р. кордон України у зворотному напрямку для повернення на територію України. Якщо так, то зазначити дату такого в'їзду до території України. Представник позивача не заперечував щодо витребування зазначеної інформації.
Згідно із статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи обгрунтування представника відповідача щодо необхідності витребування вказаної у клопотанні інформації, зважаючи на предмет та підстави позову, а також на обставини, що підлягають доведенню учасниками справи під час розгляду позовних вимог, зважаючи на те, що представником відповідача вживались заходи для самостійного отримання такої інформації, проте така інформація йому надана не була, що підвтерджується долученим до клопотання листом-відповіддю на його запит, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування зазначеної у клопотанні інформації, оскільки вона має значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 84, 178, 223, 260, 265 ЦПК України, суд
клопотання представника відповідача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26) наступну інформацію:
1) чи перетинав ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_4 ) кордон України в 2022 році. Якщо так, то з якою метою та куди (зазначити країну) виїжджав. Якщо так, то зазначити дату такого виїзду з території України;
2) чи перетинав ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_4 ) в 2023- 2024 рр. кордон України у зворотному напрямку для повернення на територію України. Якщо так, то зазначити дату такого в'їзду до території України.
Встановити строк виконання ухвали протягом 5 днів з дня одержання її копії.
Роз'яснити, що особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: К.В. Шаповалова