ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1844/25
провадження № 2/753/4576/25
10 вересня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
У грудні 2024 р. комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі також - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Керуюча компанія, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі також - відповідачі, боржники) про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, інфляційної складової та трьох процентів річних в загальному розмірі 49 798,66 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. З 01.05.2015 структурний підрозділ Керуючої компанії ЖЕД № 206 здійснює надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить на праві власності розташована у цьому будинку квартира АДРЕСА_2 (далі також - квартира), а інші відповідачі зареєстрований в ній. На квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За період з 01.03.2017 по 31.11.2024 виникла заборгованість за оплату наданих позивачем послуг в розмірі 37 947,78 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов'язання, відповідно до положень статті 625 ЦК України зобов'язані сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в розмірі 9 248,53 грн та трьох процентів річних в розмірі 2 602,35 грн.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання ними у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об'єктів комунальної власності територіальної громади місті Києва» за Керуючою компанією на праві господарського відання закріплено об'єкти комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають у сфері управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, серед яких багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .
З 01.05.2015 Керуюча компанія надає для зазначеного будинку послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 06.09.2000 квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 93,40 кв.м. належить на праві власності ОСОБА_1 .
За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру у вказаній квартирі зареєстроване місце проживання відповідачів.
Правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Житловим кодексом України (далі - ЖК України), а також іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.
На момент виникнення спірних правовідносин (березень 2017 р.) діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, а комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За змістом пункту 3 статті 13 Закону № 1875-IV послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Перелік складових послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та порядок їх надання деталізований у Примірному переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за № 1046/9645, та у розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві».
Порядок надання зазначених послуг також регулюється Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.
Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статтею 20 Закону № 1875-IV передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг, якому кореспондує обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом першим частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV встановлено обов'язок споживача, а пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону - обов'язок виконавця, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з Типовим договором.
Форма і зміст Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 718).
На основі типового договору Керуюча компанія підготувала договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який був опублікований 14.07.2015 в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск № 99 (4695).
Зазначений договір відповідно до статті 634 ЦК України є договором приєднання.
Згідно з цією нормою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою статті 641 цього Кодексу визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (стаття 642 ЦК України).
На момент опублікування договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійвідповідачами, які споживали передбачені договором послуги і жодних заперечень щодо умов договору не подавали, а відтак між ними та позивачем було укладено договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійшляхом акцепту публічної оферти відповідно до статті 642 ЦК України.
З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).
За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону про житлово-комунальні послуги визначено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Обов'язок споживача (власника) своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги випливає і з положень статей 319, 322, 360 ЦК України, статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 66, 67, 68, 162 ЖК України та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.
Розмір та структура тарифів на послуги, які надавались у спірний період позивачем для будинку АДРЕСА_1 , були затверджені розпорядженнями КМДА «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» від 30.04.2015 № 442 та від 06.06.2017 № 668 та становили: з 01.05.2015 по 30.06.2017 - 2,23 грн (з ПДВ) за 1 кв.м.; з 01.07.2017 по 31.11.2024 - 4,78 грн (з ПДВ) за 1 кв.м.
Калькуляційною одиницею розрахунку вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є 1 кв.м. загальної площі квартир, житлових та нежитлових приміщень в будинку, що перебувають у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно з нормами статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що впродовж усього періоду надання ним послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійдля будинку АДРЕСА_1 жодних оплат за вказані послуги від відповідачів, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 не надходило, внаслідок чого станом на 31.11.2024 виникла заборгованість в розмірі 37 947,78 грн.
Закріплений статтею 12 ЦПК України принцип змагальності цивільного судочинства передбачає обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачка не надала.
З огляду на викладене суд вважає наданий позивачем розрахунок достовірним доказом розміру заявленої до стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтуються на приписах частини другої статті 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з того, що індекс інфляції - це показник характеристики динаміки загального рівця цін на товари та послуги, інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення.
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків його втрати від інфляції за період з 21.04.2017 по 23.02.2022 та з 01.01.2024 по 31.11.2024 склали 9 248,53 грн, а розмір належних йому за цей же період трьох процентів річних становить 2 602,35 грн.
Разом з тим зазначені розрахунки суд не може покласти в обґрунтування свого рішення, оскільки їх здійснено всупереч положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції, яка була чинною в період з 05.03.2022 по 29.12.2023).
Цією постановою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX64/22, з 24.04.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває і понині.
Судом здійснено із застосуванням наведених вище формул математичні розрахунки та установлено, що за вказані періоди прострочення виконання відповідачами грошового зобов'язання втрати позивача від інфляції склали 6 086,28 грн, а три проценти річних - 1 796,58 грн.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про стягнення з відповідачів заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (основного боргу) в розмірі 37 947,78 грн, інфляційної складової в розмірі 6 086,28 грн та трьох процентів річних в розмірі 1 796,58 грн, а усього 45 830,64 грн.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою і жодних доказів, які б його спростовували, відповідачами не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Загальний розмір заявлених позовних вимог становив 49 798,66 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 45 830,64 грн.
Отже ураховуючи, що позов задоволений на 89 % (52069,33х100/58574,04), на відповідачів слід покласти 92 % сплаченого судового збору, що у грошовому виразі становить 2 785,76 грн (3 028х92%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 37 947,78 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 6 086,28 грн, три проценти річних в розмірі 1 796,58 грн,а усього 45 830 (сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять) гривень 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» судовий збір в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) гривень 44 копійки.
Стягнути ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» судовий збір в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) гривень 44 копійки.
Стягнути ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» судовий збір в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) гривень 44 копійки.
Стягнути ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» судовий збір в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) гривень 44 копійки.
Позивач: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»; код юридичної особи: 39604270; місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 148-А; IBAN НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/045 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код банку 322669.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рнокпп НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; рнокпп НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; рнокпп НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: