Справа № 752/20977/25
Провадження № 1-кс/752/7313/25
08 вересня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. москва російської федерації, громадянина російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина рф серії НОМЕР_1 від 03.10.2002 року, раніше не судимого, у кримінальному провадженні за № 12024010000000167 від 22.11.2024, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК України ,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024010000000167 від 22.11.2024 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 298 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024010000000167 від 22.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 298 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації (далі по тексту - рф) військовослужбовцями збройних сил рф у лютому 2014 року встановлено ефективний контроль, як над територією Автономної Республіки Крим, так і за діяльністю розташованих там органів влади. Тобто рф, відповідно до ст. 42 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаазької конвенції «IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, здійснено тимчасову окупацію вказаної території України.
Починаючи із 2008 по 01.01.2014 роки, до початку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, дозволи на здійснення археологічних розкопок на Архітектурно-археологічному комплексі «Стародавнє місто Пантікапей» видавалися громадянам України - науковим співробітникам Інституту археології НАН України та Кримської республіканської установи «Керченський історико-культурний заповідник». У вказаних археологічних розкопках, разом із такими науковими співробітниками, приймав участь громадянин рф ОСОБА_6 , який на той час обіймав посаду завідувача відділом археології античного світу Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна, начальника Боспорської (Пантікапейської) археологічної експедиції ДМОМ ім. О.С. Пушкіна.
З 01.01.2014, тобто з часу закінчення строку дії останнього дозволу на здійснення археологічних розкопок на Архітектурно-археологічному комплексі «Стародавнє місто Пантікапей» Міністерством культури та інформаційної політики України (на той час, зараз Міністерство культури та стратегічних комунікацій) дозволи на здійснення археологічних розкопок на вказаному об'єкті культурної спадщини не видавались.
Після початку 20.02.2014 тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у ОСОБА_6 , який був обізнаний про порядок отримання дозволу на проведення археологічних розкопок на території об'єкту культурної спадщини Архітектурно-археологічний комплекс «Стародавнє місто Пантікапей», розташованого в районі гори Мітрідат, м. Керч, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер: 90:19:010109:30471), виник протиправний умисел, спрямований на умисне незаконне часткове руйнування об'єкту культурної спадщини, вчинене щодо пам'ятки національного значення з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єкту археологічної спадщини в порушення вимог ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про охорону археологічної спадщини», ст. 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та п. 5 Порядку видачі дозволів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи завідувачем відділу археології античного світу Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна (москва, рф), реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне незаконне часткове руйнування об'єкту культурної спадщини, вчинене щодо пам'ятки національного значення, з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єкту археологічної спадщини, в порушення вимог ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про охорону археологічної спадщини», ст. 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та п. 5 Порядку видачі дозволів, не маючи відповідного дозволу на проведення археологічних розкопок на об'єкті археологічної спадщини Архітектурно-археологічний комплекс «Стародавнє місто Пантікапей», розташованого в районі гори Мітрідат, м. Керч, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер: 90:19:010109:30471), після початку 20 лютого 2014 року тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя по теперішній час проводить незаконні археологічні розкопки на вказаному об'єкті археологічної спадщини, з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини України, чим здійснює умисне незаконне часткове руйнування об'єкту культурної спадщини - Архітектурно-археологічний комплекс «Стародавнє місто Пантікапей».
27.06.2025 відносно ОСОБА_6 складено та повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК України, тобто в умисному незаконному частковому руйнуванні об'єкту культурної спадщини, вчиненому щодо пам'ятки національного значення з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Повідомлення про виклик ОСОБА_6 на 25, 26 та 27 червня 2025 року для вручення повідомлення про підозру, а також проведення інших слідчих дій було розміщено на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та опубліковано у черговому випуску державного видання газети «Урядовий кур'єр» від 20.06.2025 за № 124 (8049), але ОСОБА_6 на виклики не з'явився та причину свого не прибуття не повідомив.
27.06.2025 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024010000000167 від 22.11.2024.
З метою проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на розшук підозрюваного, співробітниками управління контррозвідувальних заходів з протидії посягання на територіальну цілісність України ДЗНД СБ України, заведено ОРС категорії «Розшук» № 6807/2023.
Відповідно до даних бази «АРКАН» відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваним ОСОБА_6 не виявлено.
Згідно наявних відомостей підозрюваний ОСОБА_6 на даний час перебуває на території російської федерації.
Таким чином, вищевказані факти свідчать, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На обґрунтування необхідності обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024010000000167 від 22.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 298 КК України.
27.06.2025 відносно ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК України.
Згідно інформації з бази «АРКАН», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваним ОСОБА_6 не виявлено. За оперативною інформацією ОСОБА_6 на даний час перебуває на території російської федерації.
Долучені до матеріалів клопотання відомості надають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вбачається, що з метою виконання вимог КПК України, повідомлення про виклик ОСОБА_6 на 25, 26 та 27 червня 2025 року для вручення повідомлення про підозру, а також проведення інших слідчих дій було розміщено на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та опубліковано у черговому випуску державного видання газети «Урядовий кур'єр» від 20.06.2025 за № 124 (8049), але ОСОБА_6 на виклики не з'явився та причину свого не прибуття не повідомив.
27.06.2025 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024010000000167 від 22.11.2024, що підтверджується матеріалами справи.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Як вбачається з наявних в матеріалах клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до положень ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК України, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_6 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів огляду, висновку експерта №1007 від 08.05.2025 року за результатами проведення судової історико-археологічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Як встановлено під час розгляду клопотання, постановою слідчого від 27.06.2025 ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Згідно інформації з бази «АРКАН», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваним ОСОБА_6 не виявлено. Згідно наявних в матеріалах клопотання відомостей, ОСОБА_6 на даний час перебуває на території російської федерації.
Матеріали клопотання переконливо вказують на наявність обставин, які свідчать про ухилення ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання, яка може бути призначена у разі визнання його винуватим, будучи не ізольованим від суспільства, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Такий ризик є обґрунтованим, оскільки досудове розслідування проводиться щодо злочину, вчиненого на ТОТ АРК і орган досудового розслідування не має доступу до території, на якій вчинено злочин, а також у зв'язку з тим, що підозрюваний є громадянином РФ та проживає на території держави-агресора, і у останнього є доступ до документів, що підтверджують його злочинну діяльність, а також до предметів злочину і останній має можливість їх знищити, сховати або спотворити з метою приховування своєї злочинної діяльності.
З огляду на зазначене, ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи зниження доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 особисто знає свідка ОСОБА_7 , тривалий час разом з нею здійснював пошукові роботи на зазначеному об'єкті культурної спадщини, йому відомо її контактні дані і останній має змогу зв'язатись із свідком і вчинити дії, спрямовані на вплив на свідка, з метою зміни її показів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини даного кримінального провадження, а також відомості про те, що ОСОБА_6 обіймає посаду завідувача відділу археології античного світу Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна, тривалий час є начальником Боспорської (Пантікапейської) археологічної експедиції ДМОМ ім. О.С. Пушкіна, проводить щорічно пошукові роботи на вказаному об'єкті культурної спадщини з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а саме з 2014 року, включаючи і 2024 рік, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжить проводити незаконні археологічні розкопки на вказаному об'єкті археологічної спадщини, з метою пошуку рухомих предметів і у польовому сезоні поточного 2025 року.За таких обставин, на переконання слідчого судді, ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до статей 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкриміноване діяння, зважає на відомості про те, що ОСОБА_6 о голошений у розшук, та вважає наявними підстави для обранняОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1