Справа № 563/68/25
24 вересня 2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корець заяву адвоката Турович Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", ОСОБА_2 , про скасування обтяження,
08 серпня 2025 року Корецьким районним судом Рівненської області було постановлено рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у зазначеній цивільній справі. Визначено скасувати обтяження - заставу рухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про об?єкт обтяження: автомобіль марки «Volkswagen Passat B6», 2007 року випуску, колір - зелений, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан, належного ОСОБА_1 , а саме обтяження зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13.12.2007 року за № 6222595, тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави № 700002556-3 від 11.12.2007, виданий ЗАТ «Альфа-Банк», та вилучити запис про обтяження накладені на автомобіль марки Volkswagen Passat B6, 2007 року випуску, колір - зелений, державний номер - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , тип - легковий седан, належний ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на підставі договору застави N? 700002556-3 від 11.12.2007 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
18 серпня 2025 року адвокат Турович О.М. в інтересах ОСОБА_1 , через канцелярію суду, звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 563/68/25 про стягнення з АТ «Сенс Банк» на користь її довірительки судових витрат за надання правничої допомоги, що в загальному розмірі становлять 26 000,00 грн., оскільки дане питання не було вирішене під час ухвалення рішення суду.
Перевіривши матеріали поданої заяви, на предмет дотримання загальних вимог цивільного процесуального законодавства щодо строку встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, судом встановлено його порушення.
Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачені підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, а саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).
В порядку визначеному частиною третьою статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідача про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідач не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1 ст.127 ЦПК України).
Таким чином, положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду таку заяву.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При поданні заяв (клопотань), для чого законом визначений певний процесуальний строк, учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
24 лютого 2025 року ОСОБА_1 в поданій до суду відповіді на відзив, крім іншого, зазначала, що у зв'язку з неправомірними діями АТ «Сенс Банк», які призвели до обрання способу захисту своїх порушених прав шляхом звернення з позовом до суду з використанням правничої допомоги професійного адвоката, просила такі витрати стягнути з відповідача на свою користь. Попередній орієнтовний розрахунок очікуваних витрат також зазначила.
Таким чином, до закінчення судових дебатів стороною позивача було порушене питання відшкодування витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи. Разом з тим, доказів, про понесення витрат на правову допомогу, позивачкою та її представницею не подано.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено та проголошено 08 серпня 2025 року у присутності позивачки та її представниці, адвоката Турович О.М. Повний текст рішення суду також було доставлено ОСОБА_1 в її електронний кабінет 08.08.2025 року о 21:34:20 год.
Водночас, заява до суду про ухвалення додаткового рішення разом з доданими доказами на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу подано до суду через канцелярію лише 18 серпня 2025 року, тобто, поза межами строку встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Тому в розумінні положень статей 141, 268 ЦПК України, в даному випадку датою ухвалення судового рішення є 08 серпня 2025 року.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Відтак, докази розміру понесених судових витрат у справі протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 13 серпня 2025 року включно, не були подані стороною позивача.
Лише 18 серпня 2025 року такі докази були подані разом з заявою про винесення додаткового рішення у справі, тобто поза межами строку, встановленого частиною восьмою ст. 141 ЦПК України.
Разом з цим, у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат не порушує питання поновлення пропущеного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення заяви про стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 120, 123, 124, 126, 127, 133, 141, 260, 263, 268, 270, 357, 374, 389-391 ЦПК України, суд
Заяву представника позивачки, адвоката Турович Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", ОСОБА_2 , про скасування обтяження - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя