Ухвала від 24.09.2025 по справі 949/2156/25

Справа №949/2156/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

24 вересня 2025 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Перетятка Анатолія Леонідовича (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1189749 від 17 вересня 2025 року) звернулася в суд із заявою та просить встановити факт, що вона постійно, до досягнення повноліття та завершення навчання, перебувала на утриманні, отримувала постійну матеріальну допомогу та проживала однією сім'єю з вітчимом ОСОБА_2 до його загибелі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України встановлено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути розглянуті судом.

При цьому, у ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Частина 3 ст. 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суддя повинен враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми заяви, встановленим статтям 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.

Разом з тим, Верховний Суд України у своєму листі від 01 січня 2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;

- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Тому, вказуючи заінтересованою особою Виконавчий комітет Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, заявник/представник заявника не обґрунтовує яким чином буде реалізовувати рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні вітчима саме у даній установі.

При цьому, заявником у заяві зазначається, що метою встановлення факту є необхідність реалізації права на отримання частки від одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю вітчима в період дії воєнного стану.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців в період воєнного стану визначений наказом Міністерства оборони України №45 від 25 січня 2023 року "Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

Частиною 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Отже, Міністерство оборони України - спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень п. 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" і у разі встановлення факту родинних відносин, заявниця набуває право на отримання одноразової грошової допомоги.

Посадові особи, відповідальні за оформлення документів на виплату компенсаційних сум та одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначаються наказами керівників обласних ІНФОРМАЦІЯ_1 (абз. 15 п.п. 2 п. 4.3 розділу IV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 (з відповідними змінами), далі Положення).

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП (абз. 6 п. 4.6 розділу IV Положення).

Відтак, відповідні органи Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюють повноваження з оформлення, подання документів та прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Проте, Міністерство оборони України та відповідний ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості заінтересованих осіб у заяві не зазначено, копії заяви з додатками для цих осіб суду не надано.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

У зв'язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.

Крім того, у разі залучення всіх належних заінтересованих осіб до участі у справі, заявнику необхідно зазначити дані цих осіб відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Отже, заявнику слід усунути вказані недоліки заяви, шляхом подання заяви в новій редакції із належним визначенням кола всіх учасників справи, зокрема: зазначити заінтересованою особою Міністерство оборони України та відповідний ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, за наявності зазначених недоліків заяви провадження у справі не може бути відкрито.

Відтак заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, надання заявнику строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя, а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику/представнику заявника у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Тому, зважаючи на вищевикладене та наявні недоліки, в силу ст. 185 ЦПК України, рахую, що заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом приведення останньої у відповідність до положень чинного законодавства, врахувавши зазначені недоліки, а також надання заяви в новій редакції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 293 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення та надати заявнику/представнику заявника для усунення вищевказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.

Попередній документ
130467238
Наступний документ
130467240
Інформація про рішення:
№ рішення: 130467239
№ справи: 949/2156/25
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 26.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.12.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Розклад засідань:
11.11.2025 14:00 Дубровицький районний суд Рівненської області
03.12.2025 14:00 Дубровицький районний суд Рівненської області
16.12.2025 12:00 Дубровицький районний суд Рівненської області
20.01.2026 15:00 Дубровицький районний суд Рівненської області