Справа № 545/2232/25
Провадження № 3/545/638/25
23 вересня 2025 рокум. Полтава
Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О.
за участі: секретаря Пінчук З.І.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника- адвоката Нечай Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
19.05.2025 року о 01-37 годині ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Volkswagen Tiguan» р/н НОМЕР_1 в районі буд. 7 по вул. Новоселів с. Говтвянчик, Полтавського району, Полтавської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місця та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 дала покази, що 18.05.2025 року їй зателефонував знайомий та попросив її навідатися до його матері оскільки остання не відповідала на телефонні дзвінки. Коли вона приїхала до матері знайомого виявила що ОСОБА_2 померла, про що відразу повідомила працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції повідомили її що ОСОБА_2 жива, та залишили місце події. Як зазначила ОСОБА_1 вона висловила невдоволення, так як вона була вимушена залишатися біля трупа посеред ночі, у зв'язку з чим висловила своє невдоволення операторам лінії «102» з проханням як найшвидше вирішити питання щодо приїзду працівників поліції які б забезпечили охорону місця події. Також ОСОБА_1 повідомила, що працівники поліції її умисно чекали. Від огляду на стан сп'яніння принципово відмовилася, оскільки у неї був конфлікт з працівниками поліції. Спиртні напої не вживала.
Захисник Нечай Д.А. надав письмові заперечення, які підтримав та просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , посилаючись на порушення процедури огляду на стан сп'яніння та відсутність належних та допустимих доказів. Також зазначив, що остання неодноразово телефонувала на лінію «102», на доказ чого долучив відповідні аудіозаписи.
У оголошених в судовому засіданні письмових запереченнях захисник зазначив, що транспортний засіб зупинений працівниками поліції незаконно, тобто без будь яких правових на те підстав, перелік яких чітко визначений ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», та є вичерпним. 18.05.2025 близько 20 год. 30 хв. до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та попрохав останню навідатися за місцем проживання його матері- ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , так як вона похилого віку та досить тривалий час не відповідає на телефонні дзвінки. Коли ОСОБА_1 разом із своєю знайомою ОСОБА_4 прийшли за вказаною вище адресою, то на подвір'ї виявили тіло ОСОБА_2 , про що відразу повідомили в поліцію. ОСОБА_1 робила неодноразові виклики на спеціальну лінію «102», однак вперше наряд ГРПП-РАЙДУГА-1 у складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_5 та інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 прибув о 23 год. 45 хв., про що зазначено у відповіді ГУНП в Полтавській області № 194039-2025 від 05.09.2025 на адвокатський запит. Після виявлення трупа ОСОБА_2 наряд ГРПП всупереч вимогам п. 7 ч. 2, п. 6 ч. 3 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затвердженої Наказом МВС № 357 від 27.04.2020, залишив місце події. В свою чергу ОСОБА_1 висловила невдоволення, так як вона була вимушена залишатися біля трупа посеред ночі, у зв'язку з чим, виник словесний конфлікт між ОСОБА_1 та працівниками поліції з приводу залишення останніми місця події та будь яких пояснень щодо подальших їхніх дій. Таке ж невдоволення щодо бездіяльності працівників поліції- наряду ГРПП ОСОБА_1 висловила і операторам спеціальної лінії «102» з проханням як найшвидше вирішити питання щодо приїзду працівників поліції які б забезпечили охорону місця події. Таким чином, ОСОБА_1 через виняткові обставини перебувала на місці події за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовно з 20 год. 30 хв. 18.05.2025 до 01 год. 35 хв. 19.05.2025. Повертаючись додому за адресою Полтавський р-н., с. Говтвянчик, вул. Червнева 19/13 на транспортному засобі, який був достеменно відомий працівникам поліції- наряду ГРПП, так як він знаходився за адресою виклику, ОСОБА_1 цинічно (працівники поліції заїхавши у закуток вулиці, поставили автомобіль, виключивши світло фар чекали на ОСОБА_1 ) та без законних на те підстав (згідно відповіді на запит даний екіпаж ГРПП в період 01 год. 35 хв. по 02 год 03 хв 19.05.2025 перебував за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем виклику самої ж ОСОБА_1 , однак саме в цей час працівники поліцій начебто цього екіпажу складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення за іншою адресою, а саме Полтавський р-н., с. Говтвянчик, вул. Червнева 19/13) була зупинена нарядом ГРПП, що безсумнівно свідчить про упередженість в діях працівників наряду відносно ОСОБА_1 , як під час зупинки транспортного засобу так і складання адміністративного протоколу. Враховуючи виняткові обставини в яких опинилася ОСОБА_1 , а саме те що остання була вимушена перебувати за місцем виклику, як до комендантської години так і після її введення, стало наслідком бездіяльності працівників поліції, які діючи без законних на те підстав зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 та розуміючи, що попередньо між ними відбувся словесний конфлікт з приводу цього, розраховували на відмову останньої від проходження огляду на стан сп'яніння, провокативним шляхом, що і було зафіксовано, висловивши про візуальні ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , які ніяким чином не знаходять свого підтвердження на відеозаписах з бодікамер поліцейських. Виходячи з вище викладеного, керуючись ч. 2 ст. 251 КУпАП та відсутністю в матеріалах провадження будь яких документів підтверджуючих повноваження працівників поліції Віденка Є.В. та ОСОБА_7 на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, та те, що в час зупинки останні, за відповіддю ГУНП в Полтавській області, перебували за іншою адресою, а саме: Полтавський р-н., с. Говтвянчик, вул. Новоселів 1, в загальному ставить під сумнів законність дій працівників поліції та зокрема зупинку ними транспортного засобу. Тому вважають що ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції без законних на те причин, що є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані неправомірними за правовим принципом «плодів отруєного дерева», а тому такі дані не можуть бути прийняті судом як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складались без присутності ОСОБА_1 , без залучення двох свідків або ж здійснення відеофіксації. Беручи до уваги порушення процедури складання адміністративного протоколу, імовірної фальсифікації направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та показання свідків наявні у матеріалах справи, не є належними та допустимими доказами по справі.
Допитана у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що перебувала з ОСОБА_1 , коли останній зателефонував її знайомий та попросив поїхати до матері, оскільки та довго не відповідала на телефонні дзвінки. Коли приїхали за необхідною адресою, то виявили труп жінки похилого віку, та одразу зателефонували до «швидкої допомоги» та поліції. Поліцію чекали довго, бо їм повідомили, що не було вільних нарядів. Працівники поліції побули деякий час та поїхали. Повідомили, що необхідно дочекатися судово-медичну експертизу. Вона з ОСОБА_1 побули деякий час на місці та вирішили поїхати додому. Коли під'їхали під двір, то до них під'їхали працівники поліції та почали пояснювати ОСОБА_1 про наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння. Вона відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння тому, що працівники поліції вели себе неадекватно. Оформлення матеріалу відбувалося біля будинку ОСОБА_1 . Це були ті ж самі працівники, з якими до того був конфлікт. ОСОБА_1 алкогольні напої не вживала.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом- це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху- для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
В ході розгляду адміністративного матеріалу судом було встановлено, що також зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1), та підтверджено відеозаписом, що ОСОБА_1 19.05.2025 року о 01-37 годині керувала транспортним засобом, тобто виконувала функції водія, та була зупинена працівниками поліції (а.с. 4).
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 також підтвердила факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Щодо підстав зупинення автомобіля суд зазначає наступне.
За змістом Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 08.07.2020 на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Наведе вище повністю узгоджується з приписами ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію». Тому, за вказаних обставин, зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години і перевірка її документів є законними.
А тому, доводи захисника про зупинку ОСОБА_1 працівниками поліції без законних на те підстав суд не приймає до уваги.
За ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Постанова) та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місті та медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 від огляду відмовилася (а.с. 4).
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, бо «працівники поліції біли неадекватні».
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки- підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 3 розділу І Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Матеріали справи містять відповідне направлення ОСОБА_1 до медичного закладу (а.с. 3).
Щодо доводів сторони захисту щодо оформлення протоколу без залучення свідків або здійснення відеофіксації, суд зазначає, що відповідно до ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оформлення адміністративного матеріалу проводилися із застосуванням відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, у відповідності до вимог вищевказаної статті. Відеозапис є безперервним, на ньому зафіксовано факт керування транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення і підпису.
Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи.
Відеозаписи сумнівів у суду щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео інших осіб, крім тих, які приймали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за своїм змістом цієї норми закону, керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремими та самостійними діяннями, які складають склад адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка саме керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останньої у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року).
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення в межах санкції вказаної статті.
Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 245, 251, 280, 283-285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Штраф стягнути на рахунок UA048999980313050149000016001, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Полтавської області /Полтавська/21081300, ЄДРПОУ 37959255.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Повний текст постанови складений 24.09.2025року.
СуддяТетяна ЗУБ