Дата документу 23.09.2025Справа № 554/7320/19
Провадження № 1-кс/554/11660/2025
23.09.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12019170030000722 від 24.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що до ВП № 2 Полтавського ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що згідно рішення Ленінського р/c м. Полтави (справа № 553/2568/18, провадження № 2/553/277/2018) будинок та земельна ділянка, що належала матері заявниці - ОСОБА_5 , незаконно, шляхом шахрайських дій ОСОБА_6 перейшли у власність останньої, що завдало значної шкоди потерпілій.
Окрім того, 04.06.2018 року за попередньою змовою групою осіб підроблено документи для отримання права власності на будинок АДРЕСА_1 , а саме: довіреність на розпорядження майном ОСОБА_5 від імені ОСОБА_7 . Також, підроблено довіреність від імені ОСОБА_5 та розписки від 12.04.2018 року про отримання від ОСОБА_8 грошових коштів в розмірі 8000 доларів США.
Після смерті ОСОБА_5 , для набуття спадщини за заявою її доньки ОСОБА_4 . Першою Полтавською державною нотаріальною конторою 06.07.2018 у Спадковому реєстрі було внесено реєстраційний запис та зареєстровано спадкову справу за № 62666298 (у спадковому реєстрі номер нотаріуса 232/2018).
Під час допиту потерпіла ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_9 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , будучи обізнаним у тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зловживають спиртними напоями, маючи умисел на шахрайське заволодіння чужими майном, представившись ОСОБА_7 ріелтором, в особистих інтересах, за попередньою змовою зі своєю в подальшому майбутньою дружиною ОСОБА_6 по довіреностях, посвідчених приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 27.12.2017 за реєстраційним N?1070 від імені ОСОБА_5 та довіреності від 04.06.2018 за реєстраційним N?477 від імені ОСОБА_7 у день смерті ОСОБА_5 19.04.2018 уклав попередній договір з ОСОБА_8 на підставі якого діяв за довіреністю від імені ОСОБА_5 про намір продати житловий будинок із господарськими будівлями загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., надвірні будівлі: сараї Б, Г, Д, вбиральня В та земельну ділянку площею 0,0545 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Вищезазначений попередній договір був посвідчений приватним нотаріусомПолтавського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , за реєстраційним № 517. На підставі даного договору, у листопаді 2018 року ОСОБА_6 звернулася до Подільського районного суду м.Полтава з позивною заявою «про факт прийняття спадщини, визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувався та визнання права власності», у якому ОСОБА_6 була позивачем до відповідача ОСОБА_7 , а її чоловік представником відповідача за дорученням і діяв від імені ОСОБА_7
27.05.2019 на підставі рішення Подільського районного суду м.Полтава, справа № 553/2568/18 від 12.04.2018 ОСОБА_6 27.05.2019 У Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр майнових прав» Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області ОСОБА_12 зареєструвала на себе право власності на будинок АДРЕСА_3 за реєстраційним номером 1490253953101 та земельну ділянку площею 0,0545 га з кадастровим номером 5310136700:06:004:0727, позбавивши таким чином права вступити у спадщину ОСОБА_4 , яка являється донькою померлої ОСОБА_5 та відповідно до заяви якої 06.07.2018 Першою Полтавською державною нотаріальною конторою в Спадковому реєстрі вчинено реєстраційний запис та зареєстровано спадкову за N?62666298 (номер нотаріуса 232/2018).
У подальшому, ОСОБА_13 за договором купівлі-продажу N?555, виданого та посвідченого 11.07.2019 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , реалізувала набуте майно громадянці ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Також, під час досудового розслідування проведено судову почеркознавчу експертизу розписки про отримання ОСОБА_5 грошових коштів від покупця за придбання будинку за адресою: АДРЕСА_3 , виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням її підпису, що підтверджується висновком експерта від 25.07.2024 № СЕ-19/117-24/12332-ПЧ.
Окрім цього, з метою перевірки чи міг син ОСОБА_5 написати вказані розписки про отримання грошових коштів від покупців за будинок за адресою: АДРЕСА_3 , призначено судово почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку експерта від 26.07.2024 № СЕ-19/117-24/12332-ПЧ встановлено, що рукописний текст виконаний іншою особою, а не ОСОБА_7 .
Однак, відповідно до висновку експерта № 1050 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи було встановлено, що рукописний текст у розписках про отримання грошових коштів ОСОБА_5 належить ОСОБА_15 з намаганням навмисної зміни ознак свого почерку, а не іншою особо.
Досудовим розслідування також встановлено, що 27.12.2017 року ОСОБА_5 , уповноважує ОСОБА_9 продати житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 у той же час ОСОБА_9 дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла у лікарні, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме будинком та земельною ділянкою до успадкування її спадкоємцями першої черги донькою ОСОБА_16 та сином ОСОБА_7 цього ж днях перепродає будинок власній дружині ОСОБА_13 , яка у подальшому 22.07.2019 року продає житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на приватизованій земельній ділянці, площею 0,0545 га, з кадастровим номером 5310136700:006:004:0727, ОСОБА_14 , яка і до цього часу користується вказаним будинком.
Отже таким, чином встановлено, що грошові кошти за будинок ОСОБА_5 не отримувала, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 5310136700:006:004:0727 було отримана ОСОБА_9 та ОСОБА_13 шахрайським шляхом внаслідок чого спадкоємиці першої черги доньці ОСОБА_16 було завдано матеріального збитку у великих розмірах та на теперішній час існує загроза того, що вказане нерухоме майно у подальшому буде незаконно відчужене третім сторонам шляхом створить вдаваного правочину чим створить загрозу потерпілій у кримінальному провадженні отримати відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що з власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:006:004:0727 з 12.07.2019 року, власником являється ОСОБА_14 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12019170030000722 від 24.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_14 , а саме на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , яке складається з житлового будинку, господарських будівель та земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:006:004:0727 з позбавленням права розпоряджання, відчуження та забороною проведення реєстраційних дій.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1