Провадження № 2/537/1764/2025
Справа № 537/4902/25
24.09.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Поколоти О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Цимбал Вадима Ігоровича, який діє в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача - адвокат Цимбал В.І. звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 40 902,87 грн, з яких: 23 404,47 грн - прострочене тіло кредиту; 17 498,40 грн - відсотки за користування кредитом, та судові витрати: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 3 810,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову позивач указував, що 13.07.2016 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною), укладеного між ним та Банком. Таким чином, 13.07.2016 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; найменування продукту - «Максимум-готівка»; мета кредиту - споживчі потреби; ліміт відновлювальної кредитної лінії - 200 000 грн (Двісті тисяч гривень); процентна ставка - 26% річних за користування коштами відновлювальної кредитної лінії на торгові операції та на операції зняття коштів; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - Master Card Gold; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 40 902,87 грн., з яких: 23 404,47 грн - прострочене тіло кредиту; 17 498,40 грн - відсотки за користування кредитом.12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
Ухвалою від 14.08.2025 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Надав 01.09.2025 року відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів правонаступництва. Оскільки перехід прав від АТ « Альфа-Банк» до АТ «СЕНС БАНК» не був підтверджений документами, договором цесії, витягом із ЄДРПОУ чи іншими паперами. Санкційні режим щодо власників банку, незаконна дія колекторів, дія залучених АТ "Сенс Банк" колекторських структур порушує вимоги ст. 24-1 Закону України «Про споживче кредитування», яке зобов?язує мати належне підтвердження для таких дій. Необґрунтованість нарахувань, бо позивач не долучив детальний розрахунок боргу із первинними документами (виписки, графіки, угоди), як цього вимагають ст. 81 ЦПК України та ст. 1050 ЦК України. Відсотки, нараховані під час санкційного періоду, є сумнівними, оскільки банк чи його правонаступник не мали законних можливостей для такої діяльності. Ризик легітимізації інтересів агресора Виконання платежів на користь банків або осіб, які мають зв?язки з агресором, може розглядатися як участь у фінансуванні війни, що суперечить національним інтересам України, принципам добросовісності (ст. 3, 13 ЦК України) та санкційній політиці України.
Матеріали справи не містять підтвердження направлення копії відзиву позивачу, у зв'язку з чим суд не бере його до уваги.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 13.07.2016 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (далі - Банк, Позивач) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною), укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.
Умовами кредитної лінії є тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; найменування продукту - «Максимум-готівка»; мета кредиту - споживчі потреби; ліміт відновлювальної кредитної лінії - 200 000 грн (Двісті тисяч гривень); процентна ставка - 26% річних за користування коштами відновлювальної кредитної лінії на торгові операції та на операції зняття коштів; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - Master Card Gold; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за кредитною карткою вбачається, що в період з 13.07.2016 по 15.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №500559824 від 13.07.2016 року становить 40801,47 грн, з яких 23404,47 грн прострочене тіло кредиту, 17498,40 грн відсотки за користування кредитом.
За правилами статей 526, 610, 611, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою третьою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Основними доводами відповідача є відсутність, на його думку, самого кредитного договору та доказів виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо перерахування позичальнику кредитних коштів.
У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Ураховуючи те, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, суд вважає їх обґрунтованими та доведеними.
Оскільки на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог АТ «Сенс Банк» про стягнення з відповідача 40902,87 грн заборгованості за договором від 13.07.2016 року.
Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах четвертій шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві, зокрема просив стягнути витрати на правову допомогу у сумі 3810,80 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, за умовами якого (пункт 3.1 договору) замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн, за отримання рішення суду 225,00 грн, а також комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%. Отже, розрахунок витрат на правову допомогу проведений за наступною формулою: 375,00 грн+225,00 грн+40902,87*7,85%) і становить 19223,62 грн, які необхідно стягнути з відповідача.
Водночас суд враховує викладені у постанові від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, за якими: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо».
Виходячи з принципу співмірності (який, включає у себе, зокрема такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт), суд вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її у сумі 3000 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-78, 81, 89, 128, 131, 133, 141, 263265, 279, 280284, 352, 354 ЦПК України,
Задовольнити частково позов представника позивача - адвоката Цимбал Вадима Ігоровича, який діє в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) заборгованість в сумі 40 902,87 гривень, з яких: 23 404,47 гривень - прострочене тіло кредиту; 17 498,40 гривень - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) судові витрати: 2422,40 гривень сплаченого судового збору та 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Маханьков О.В.