Справа № 524/9514/25
Провадження №1-кп/524/682/25
24.09.2025 Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження №12025170500001141 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, наявних ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений та його захисник щодо заявленого прокурором клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу не заперечували.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думки обвинуваченого його захисника, доходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ухвали суду від 05.08.2025 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 03 жовтня 2025 року.
Згідно ст..29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, до затримання офіційно ніде не працював, тобто не мав офіційних джерел доходів, його стан здоров'я, матеріальне становище, з метою запобіганням ризикам, що передбачені ст..177 КПК України, а саме запобіганням спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В той же час, враховуючи що в рамках даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також у разі внесення застави покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з її внесенням щодо обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 194, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, а саме до 21 листопада 2025 року включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків, які він в разі внесення зазначеної суми застави, зобов'язаний буде виконувати.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_6