Справа № 372/5486/25
Провадження 1-кс-1217/25
ухвала
Іменем України
24 вересня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в режимі відеоконференції клопотання Старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
Старший слідчий СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській областізвернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майнау кримінальному провадженні № 12025111230001746 від 22.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та розпочато розслідування.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 19.09.25 близько 10.00 на перехресті вул. Бузкова(42) та вул. Європейська в межах м. Кагарлик, Обухівського р-ну., автомобіль здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишив місце пригоди. Вжитими заходами встановлено автомобіль який здійснив наїзд на пішохода марки/моделі «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який при здійсненні правостороннього повороту здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід отримала травми, госпіталізована до закладу охорони здоров'я КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня № 2".
На підставі вище викладеного з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя і предметів кримінального правопорушення 19 вересня 2025 року в період часу з 13 години 30 хвилин по 14 годину 00 хвилин працівниками поліції в присутності понятих за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Слобода, поряд домоволодіння по вул. Садова, № 10, оглянуто і вилучено транспортний засіб, автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності, 139.
Вилучений в ході проведення огляду - автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , які вилучено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 139, має доказове значення у кримінальному провадженні, який необхідний для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом та доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Вилучені автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025111230001746 від 22.09.2025.
В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені судових інженерно-транспортних експертиз та інших судових експертиз для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Річ, на яку необхідно накласти арешт, а саме на транспортний засіб автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який вважається тимчасово вилученим, не відноситься до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відсутність вказаного транспортного засобу, унеможливлює встановлення всіх обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок призведе до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо повного і неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
А тому, у досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , для того щоб запобігти можливості його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.
Згідно ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Метою, накладення арешту на виявлений під час огляду транспортний засіб автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України, є збереження речового доказу, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об'єктом кримінального протиправно дій та набутті кримінально протиправним шляхом.
Повернення вказаного автомобіля та його зберігання за межами спеціального майданчику для утримання транспортних засобів може призвести до його видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це призведе до втрати технічних властивостей автомобілів та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Пошкодження на транспортних засобах, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки характерні лише для даної дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася за участю вказаних автомобілів, мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України вилученим може бути майно у вигляді речей, документів. грошей тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на рухоме майно з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речових доказів у стані придатному для подальшого використання у кримінальному провадженні, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості користуватись та відчужувати вказане майно, необхідно накласти на нього арешт, оскільки в інший спосіб без накладення арешту на автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , це зробити не можливо, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Старший слідчий слідчого відділу Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведеного огляду місця події в період часу 13 год. 30 хв. по 14 год. 00 хв. 19.09.2025 року, під час якого було вилучено транспортний засіб автомобіль марки «Ford» модель «Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Обухівський р-н., м. Миронівка, вул. Соборності, 139, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна..
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1