Справа № 369/20699/23
Провадження № 2/369/1290/25
Іменем України
24.09.2025 м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,-
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.
Справа, згідно автоматизованого розподілу справ між суддями була розподілена до провадження судді Янченко А.В.
У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2022 року між АТ «СК «КРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №УА258887, щодо транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
11 грудня 2022 року у м. Боярка по вулиці Білогородській, 53 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав значні механічні пошкодження.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ "СК «ПЗУ Україна", що підтверджується полісом ОСЦПВВНТЗ №ЕР-211893546 та ДСЦПВВТЗ № DC.EP. 211893546. Ліміт відшкодування 160 000,00 тис. та 1 000 000,00 грн. відповідно.
Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.01.2023 року у справі № 369/13091/22, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На виконання вимог вказаного Договору, позивачем до АТ «СК «КРАЇНА» було подано заяву про настання події та заяву на виплату страхового відшкодування, а також було надано пошкоджений автомобіль на огляд представнику страховика, у зв'язку з чим позивач вважає, що ним виконано всі обов'язки покладені Договором добровільного страхування наземного транспорту №УА258887.
АТ «СК «КРАЇНА» здійснила на користь ОСОБА_4 виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту, у розмірі 428 087,80 грн.
Після виплати потерпілому страхового відшкодування, до страхової компанії переходить право вимоги до особи винної у заподіянні шкоди. Так, згідно Закону №85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, страхова компанія потерпілого звертається з вимогою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії винуватця.
17.02.2023р. АТ «СК «КРАЇНА» звернулось до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із вимогою про виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації, внаслідок настання ДТП, яка сталася 11.12.2022 р., за участі вищезгаданих транспортних засобів.
Відповідно до Звіту № 117.23Е SOS_-230315-257235 від 13.04.2023р., зробленого на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту складає: 300 415,59грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить : 239 790,55 грн. з ПДВ.
ПрАТ СК«ПЗУ Україна» сплатило на користь АТ«СК «КРАЇНА» страхове відшкодування за полісом ОСЦПВ №ЕР-211893546 у розмірі 157 400,00 грн.(за мінусом франшизи в сумі 2600,00грн.) та за полісом ДСЦПВВТЗ №DC.EP. 211893546 у розмірі 44711,29грн., що в загальному розмірі становить- 202111,29 грн.
Однак, Згідно Звіту № 4190 від 07.10.2023р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаного незалежним оцінювачем на замовлення Позивача, встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає: 794 884,09грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить: 619 516,17 грн.
Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 369/20699/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. Під час розгляду справи № 369/20699/23, судом, за клопотанням позивача було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Відповідно до Висновку №6041/24-54 від 14 червня 2024 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 369/20699/23, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 11.12.22р. складає 789 908,04 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісім гривень 04 коп.).
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу з ПДВ на дату ДТП, складає 628 410, 52 грн. (шістсот двадцять вісім тисяч чотириста десять гривень 52коп.).
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу без ПДВ на дату ДТП, складає 527 163, 77 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч сто шістдесят три гривні 77 коп.).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
14.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з доводами позову, представник відповідача зазначив, ПрАТ СК «ПЗУ» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за Полісом ОСЦПВВНТЗ Ер.211893546 та Договором № DC.EP. 211893546.
З приводу заявлених позовних вимог, відповідач звертає увагу суду, що позивач в своєму розрахунку взяв вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (згідно Звіту № 4190 від 07.10.2023) з урахуванням ПДВ. Окрім того, разом з заявою від 14.02.2023р. № 813 на виплату АТ «СК Країна» надіслала ПрАТ СК «ПЗУ Україна» і Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 19.12.2022р. № 125589, в якому відображено і пошкодження, що не пов'язані з ДТП.
В Акті огляду транспортного засобу № 4190 (дефектна відомість), який є Додатком до Звіту № 4190 від 07.10.2023, складеного на замовлення Позивача, вказані оцінювачем пошкодження, що не пов'язані з ДТП, не відповідають пошкодженням, що не пов'язані з ДТП, зазначені у Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 19.12.2200 № 125589, наданому АТ «СК «Країна».
Враховуючи наявність двох Звітів незалежних оцінювачів, що визначають вартість матеріального збитку, які мають значну різницю у розмірі вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , Відповідач не заперечував проти заявленого Позивачем клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи по справі.
Також відповідач у даному відзиві зробив заяву щодо зменшення суми судових витрат, а саме правничої допомоги, оскільки вважав його не співмірним із складністю та обсягом виконаних адвокатом робіт.
У позовних вимогах просив відмовити у повному обсязі.
23.02.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача про залучення доказу по справі, а саме Звіт № 117.23Е SOS_-230315-257235 від 21.02.2024 та враховувати його при вирішенні питання про призначенні автотоварознавчої експертизи.
За клопотанням позивача, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2024 року по справі призначено судову експертизу. На розгляд експертам поставлені питання: 1) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП?
2) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу з ПДВ станом на дату ДТП?
3) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу без ПДВ?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вулиця Бродських Сім'ї, 6), попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
25.06.2024 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №6041/24-54 від 14 червня 2024 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2024 року провадження по справі поновлено та призначено розгляд справи.
09 грудня 2024 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. Представник Позивача додатково вказала, що відповідно до висновку експерта вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 628 410, 52 грн. Оскільки відповідач частково сплатив страхове відшкодування, тому до стягнення підлягає збиток в розмірі 200 322, 72 грн.
Остаточно просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ» на користь ОСОБА_1 :
суму несплаченого страхового відшкодування у розмірі 200 322, 72 грн.;
судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 210,18 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши позиції сторін, викладені у заявах по суті справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
11 грудня 2022р. у м. Боярка по вулиці Білогородській,53 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю:
- транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ;
- транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав значні механічні пошкодження.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ "СК «ПЗУ Україна", що підтверджується полісом ОСЦПВВНТЗ №ЕР-211893546 та ДСЦПВВТЗ № DC.EP. 211893546. Ліміт відшкодування 160 000,00 тис. та 1 000 000,00 грн. відповідно.
Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.01.2023 року у справі № 369/13091/22, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 10 лютого 2023року.Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
12.08.2022 року між АТ «СК «КРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №УА258887, щодо транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 було надано страховику повідомлення про ДТП та заяву про страхове відшкодування, а також інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування.
АТ «СК «КРАЇНА» здійснила на користь ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту, у розмірі 428 087,80 грн.
Після виплати потерпілому страхового відшкодування, до страхової компанії переходить право вимоги до особи винної у заподіянні шкоди. Так, згідно Закону №85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, страхова компанія потерпілого звертається з вимогою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії винуватця.
17.02.23р. АТ «СК «КРАЇНА» звернулось до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із вимогою про виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації, внаслідок настання ДТП, яка сталася 11.12.2022 р., за участі вищезгаданих транспортних засобів.
Відповідно до Звіту № 117.23Е SOS_-230315-257235 від 13.04.2023р., зробленого на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту складає: 300 415,59грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить : 239 790,55 грн. з ПДВ.
ПрАТ СК«ПЗУ Україна» сплатило на користь АТ«СК «КРАЇНА» страхове відшкодування за полісом ОСЦПВ №ЕР-211893546 у розмірі 157400,00 грн.(за мінусом франшизи в сумі 2600,00грн.) та за полісом ДСЦПВВТЗ №DC.EP. 211893546 у розмірі 44711,29грн., що в загальному розмірі становить- 202111,29 грн.
Дані обставини визнавались сторонами та не заперечувалось при розгляді справи.
Однак, Згідно Звіту № 4190 від 07.10.2023р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаного незалежним оцінювачем на замовлення Позивача, встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає: 794 884,09грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить: 619 516,17 грн.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та /або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядком оцінену шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У випадку неналежної та не повної виплати страховиком страхового відшкодування, потерпіла особа вправі стягнути залишок суми зі страховика, а не застрахованої особи, якщо ця сума не перевищує розмір суми страхового ліміту.
На підтвердження своїх позовних вимог, представник позивача заявила клопотання про призначення судової експертизи, яке ухвалою суду задоволено та призначено експертизу. На вирішення експерту поставлені питання:
1) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП?
2) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу з ПДВ станом на дату ДТП?
3) яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу без ПДВ?
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 6041/24-54 від 14.06.2024р.:
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 11.12.22р. складає 789 908,04 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісім гривень 04 коп.)
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу з ПДВ на дату ДТП, складає 628 410, 52 грн. (шістсот двадцять вісім тисяч чотириста десять гривень 52коп.).
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу без ПДВ на дату ДТП, складає 527 163, 77 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч сто шістдесят три гривні 77 коп.).
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно ч. 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Частиною 2 ст. 106 ЦПК України передбачено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Суд звертає увагу на те, що ні умови цього договору страхування, ні чинне законодавство про страхування, не обмежує страхувальника, у випадку його незгоди із нарахованим та виплаченим страховим відшкодуванням, доводити інший розмір такого відшкодування у передбачений законом спосіб.
Зважаючи на норми ст.ст.77-80 ЦПК України, суд при вирішенні спору та визначення розміру завданого збитку, приймає до уваги саме висновок експерта, який проведений за матеріалами справи, є висновком експерта зі спеціальних питань та є належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження дійсної вартості розміру майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 . На підставі наведеного суд приходить до висновку, що розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 без урахуванням ПДВ, складала 527 163,77 грн.
Відповідно до правової позиції Верховною Суду, викладеної в постанові від 16.10.2019 р. по справі № 320/9174/15-ц: «За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Крім того, статті 2, 22, 29, 36 Закону № 1961 -IV не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності.»
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, позивач правомірно звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, оскільки у нього виникло право на відшкодування шкоди.
Звертаючись із позовом до суду позивач просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 200 322, 72 грн., які становлять різницю між визначеною за експертним дослідженням саме сумою матеріального збитку та сплаченим страховим відшкодуванням, при цьому позивач зазначив такий розрахунок: 628 410, 52 грн. - 428 087,80 грн. = 200 322, 72 грн., де
628 410, 52 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (згідно висновку експерта № 6041/24-54 від 14.06.2024р.);
428 087,80 грн.- сума страхового відшкодування виплаченого з боку ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
Проте, суд не погоджується із такою позицією позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (далі - ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами (аналогічна правова позиція, викладене у постановах Верховного Суду № 206/5271/14-ц від 11.12.2019 року; № 295/6973/16-ц від 20.11.2019 року; № 212/2534/16-ц від 13.11.2019 року; № 161/2017/16-ц від 02.10.2019 року; № 200/6084/14-ц від 21.08.2019 року; № 296/10171/14-ц від 03.07.2019 року; № 398/1808/15-ц від 03.07.2019 року; № 619/2671/16-ц від 27.03.2019 року).
Враховуючи той факт, що документи, які б підтверджували факт проведення ремонту автомобіля у особи, яка є платником ПДВ та докази на підтвердження того, що позивачем під час проведення ремонтних робіт понесені витрати із сплати ПДВ, відсутні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодуванню позивачу вартості ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за вирахуванням суми ПДВ.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно положень статей 77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відшкодування у розмірі 99 075, 97грн.
Враховуючи право позивача на відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суму недоплаченого страхового відшкодування з урахуванням висновку № 6041/24-54 від 14.06.2024р. у розмірі 99 075, 97грн., який розрахований наступним чином:
527 163, 77 грн. - 428 087,80 грн. = 99 075, 97грн., де
527 163, 77 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (згідно висновку експерта № 6041/24-54 від 14.06.2024р.) без ПДВ;
428 087,80 грн.- сума страхового відшкодування виплаченого з боку ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення в частині недоплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню частково у розмыры 99 075,97 грн.
Щодо відшкодування судових витрат.
Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим позивач просила стягнути з відповідача витрати понесені нею на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи 06.11.2023р. між адвокатським бюро «Лідії Поліщук» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.
Представником позивача на підтвердження наданих витрат на правову допомогу було надано також додаткову угоду № 1 від 06.11.2023р., розрахунок № 1 від 21.11.2023р., рахунок № 55.11 від 21.11.2023р., акт виконаних робіт № 55.11 від 23.11.2023р. та платіжне доручення про сплату 9 000,00 грн.
Дослідивши, додані представником позивача, докази щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, а також враховуючи складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, кількість судових засідань, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000, 00 гривень, а відтак подана заява підлягає задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При розгляді справи позивачем понесені витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 7 572,80 грн.
Судом встановлено, що вищенаведені витрати знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з частковим невиконанням своїх зобов'язань ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», позивачем були понесені витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 7 572,80 грн., а тому такі витрати мають бути відшкодовані відповідачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані з оплатою судового збору пропорційно задоволених вимог, у сумі 1 878,06грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4 451,40 грн. та витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 3 745,51 грн.
У зв'язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про страхування», ст.ст. 979, 1166, 1188, 1192 ЦК України; ст.ст. 2, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 99 075, 97грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сімдесят п'ять грн. 97 коп.), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 878,06 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім грн.06 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 4 451,40 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна грн. 40 коп.) та витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи у розмірі 3 745,51грн. (три тисячі сімсот сорок п'ять грн. 51 коп.).
У задоволенні решти позову - відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Святошинським РВ ГУДМС України в місті Києві 31.07.2014р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ» код ЕДРПОУ: 20782312, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 24.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко