Справа № 367/11381/24
Провадження №2/367/1995/2025
Іменем України
05 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Зайцевої А.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Бородянської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини,
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Бородянської селищної ради про визначення місця проживання дитини, зазначивши, що у провадженні суду знаходиться справа про розірвання шлюбу. Від шлюбу вони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Спільне проживання та ведення господарства між ним та відповідачем фактично припинені. Вони не підтримують зв'язок. Малолітня донька ОСОБА_4 проживає з відповідачкою, середня Донька ОСОБА_3 проживає з батьком за власним бажанням, а старша донька ОСОБА_5 є дорослою, живе у Києві та навчається окремо від батьків. ОСОБА_3 перебуває на його утриманні. Тому необхідно визначити місце проживання разом з ним. Він займається її вихованням, забезпечує її усім необхідним, організовує її відпочинок, піклується про її здоров'я, допомагає у навчанні. У зв'язку із тим, що сторони разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини. Після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами ОСОБА_3 проживає з батьком, за адресою АДРЕСА_1 . Він самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує дитину матеріально та піклується про неї, проявляє батьківську турботу, цікавиться станом здоров'я та успіхами. Відповідач проживає окремо від нього та дитини. Зазначає, що на даний час, він повністю утримує та виховує свою неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір дитини ОСОБА_2 не приймає участі в утриманні їхньої спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає окремо в іншому місці. Просить суд визначити місцем проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Котік О.С. через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визначити місцем проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 грудня 2024 року залучено до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Бородянської селищної ради про визначення місця проживання дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.
Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив визначити місцем проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним, її батьком. Додатково зазначив, що на даний час його неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ним, це було її рішення. Він не перешкоджає спілкуванню дитини з її матір'ю. Матеріально дитину він утримує сам.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що донька проживає разом з батьком з 2022 року в с. Пилиповичі, Бучанського району. Таке рішення донька прийняла сама після їх розлучення з позивачем, пояснила, що їй краще жити разом з татом. Батько її сам виховує та забезпечує.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Бородянської селищної ради в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи за її відсутності, позов підтримує.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві, її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З пояснень учасників розгляду встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано у 2024 році.
Позивачем подано до суду заяву ОСОБА_2 , засвідчену приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Морозової Н.В. та зареєстровану в реєстрі за № 2020 в якій зазначено, що вона мати малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь якого тиску зі сторони та відповідно до свого дійсного волевиявлення не заперечує факту самостійного виховання та утримання, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно акту обстеження умов проживання від 08 листопада 2024 року, затвердженого начальником служби у справах дітей Бородянської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дитина) зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 1 поверсі 2 поверхового будинку, складається із 3 кімнат, кухні, гостинної, коридору, санвузла та котельні. Умови проживання відповідають загально прийнятим нормам. Будинок облаштований необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: у дитини окрема кімната, місце для навчання та відпочинку наявні; ОСОБА_6 забезпечена шкільним та письмовим приладдям, пізнавальними іграми. Стосунки , традиції сім'ї: доброзичливі, щирі; характер відносин побудований на довірі. Батько забезпечує належний рівень індивідуальних потреб дитини.
Згідно висновку служби у справах дітей Бородянської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконкому Бородянської селищної ради від 18.11.2024 № 2214 вбачається, що відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї від 12.11.2024 року ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько самостійно виховує та утримує дитину з 2023 року. ОСОБА_2 не заперечувала щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . Зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати матері дитини, ОСОБА_2 в участі у вихованні спільної дитини. Виходячи з інтересів малолітньої дитини служба вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою його постійного проживання, так як він самостійно виховує та утримує дитину.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 160 СК України визначено право батьків на визначення місця проживання дитини.
У відповідності до ч. 2 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
В судовому засіданні встановлено, що після припинення спільного проживання сторін, дитина проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт відповідачем не спростовується.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Служба у справах дітей Бородянської селищної ради підтримала позов ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язок батьків утримувати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
З матеріалів справи та пояснень, наданих у судовому засіданні сторонами, а також заслуханої думки неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що на теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає разом зі своїм батьком в будинку бабусі за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів дівчинки тато її виховує та утримує матеріально, він возить її до школи. З мамою вона спілкується, але її вихованням вона не займається. Це було її бажання проживати разом з батьком, а не з мамою.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст. 19, 141, 150, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 12, 133, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Бородянської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза