Справа № 367/3896/25
Провадження №2/367/4007/2025
Іменем України
(заочне)
23 вересня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Білогруд О.О.,
при секретарі - Кравченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
установив:
представником позивачки адвокатом Петренко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подано указану позовну заяву до Ірпінського міського суду Київської області. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, зареєструвала з відповідачем, ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, шлюб 27.11.2015, про що 13.12.2023 видане повторно свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 . Спільне життя у Позивача з Відповідачем не склалося, на момент подання позовної заяви Позивачка з дитиною проживають окремо, спільне господарство подружжям разом не ведеться з 25.10.2024. Позивач переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам, почуття відсутні, у сторін різні погляди на життя та різні цінності, через що почались постійні сварки, які негативно впливають на здоров'я Позивача та дитини. З питання щодо утримання та виховання дитини спору немає, оскільки син буде проживати з матір'ю, Відповідач буде виплачувати кошти на утримання сина добровільно. Примирення між позивачем та відповідачем неможливе, збереження шлюбу є недоцільним. На підставі викладеного, позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою судді від 16.04.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до розгляду на 16.05.2025. Від представника позивача 05.05.2025 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, строк на примирення просила не надавати. Копія ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак поштове рекомендоване повідомлення з довідкою про причини повернення/досилання повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У судове засідання 16.05.2025 відповідач не з'явився та копії ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви не отримав, а тому розгляд відкладено на 10.07.2025. У судове засідання 10.07.2025 сторони не з'явились. Відповідачу повторно направлено судові повістки про виклик у судове засідання на 28.08.2025, проте відповідач поштове повідомлення не отримав, поштове відправлення, направлене за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання відповідача повернулося з відміткою «адресат за вказаною адресою відсутній». 04.08.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 279 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Судом встановлено такі обставини справи.
27.11.2015 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, про що 27.11.2015 складено відповідний актовий запис за № 2444. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище - ОСОБА_5 . Указане підтверджується копією свідоцтва про шлюб виданого повторно серії НОМЕР_2 . У період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22.03.2018.
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).
Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (до шлюбу - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою міста Київ, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем міста Київ, Україна, зареєстрований 27 листопада 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонськог районного управління юстиції у місті Києві, за актовим записом № 2444, - розірвати.
Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2025.
Суддя О.О. Білогруд